171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності

Основним засобом людського спілкування є мовлення.Мовленнєва діяльність педагога повинна обов’язково реалізувати три функції:

7. Комунікативна функція-встановлення зв’язку з іншими людьми;

8. Інформативна функція- передача інформації іншим людям;

9. Регулятивна-проведення впливу на інших людей.

Крім мовлення у процесі спілкування викладач повинен використовувати систему невербальних(несловесних) засобів спілкування.У цій системі виділяють такі групи:

9. Оптико-кінетичні засоби(рухи, жести, міміка)

10. Паралінгвістичні засоби(сила, діапазон, тембр, тональність голосу)

11. Екстралінгвістичні засоби(сміх, паузи, покашлювання)

12. Проксемічні засоби(простір і час процесу комунікації)

Ці засоби є важливими для діяльності викладача, оскільки саме за допомогою їх викладач може заволодіти увагою аудиторії, вплинути на проходження процесу спілкування.

172.Складові взаємодії у спілкуванні

В будь-якому виді спілкування можна виділити три компоненти:

1. комунікативний компонент, що означаєзв’язок з іншими людьми та передача інформації;

2. перцептивний компонент, тобто сприймання та розуміння людини людиною;

3. інтерактивний компонент, тобто взаємодія людей у процесі спілкування.

173.Позиції суб’єктів у спілкуванні

Людина відчуває потребу в спілкуванні, в неї виникає настанова на зовнішню комунікацію, ця настанова посилюється коли є реальний партнер.

У спілкуванні людина можезаймати позицію, яка називається “прибудова зверху”, психологи називають цю прибудову “позиція батька”.Вона характеризується такими ознаками:

• суб’єкт спілкування незалежний, нікому не підлеглий,

• суб’єкт бере на себе відповідальність,

• суб’єкт може бути самовпевненим, агресивним

Друга позиція-це позиція «прибудовазнизу»,психологи називають її «позиція дитини у спілкуванні».Її ознаки:

• суб’єкт спілкування залежить від інших,

• суб’єкт не бере на себе відповідальність,веде себе як підлеглий, невпевнений у собі.

Остання позиція-«прибудова поруч»(позиція дорослого):

• людина враховує ситуацію,

• людина розуміє інтереси інших,

• суб’єкт розподіляє відповідальність між собою та іншими,є коректним, стриманим.

174.Характеристика стилів спілкування

Стиль педагогічного спілкування як складне утворення, що відображає стійкі характеристики способів й прийомів професійного спілкування, залежних, з одного боку, від особистісних детермінант педагога, з другого – від параметрів ситуації взаємодії з вихованцями. Класифікації стилів педагогічного спілкування за Бодальовим: автократичний, ліберальний, демократичний, за Братченком: діалогічний, альтероцентриський, конформний, індиферентний, маніпулятивний, авторитарний, за Кан-Каликом: спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю, спілкуваня на основі дружнього ставлення, спілкування – дистанція, спілкування – залякування, спілкування – заграваня, за Кан-Каликом та Ковальвим: діалогічний, довірливий, рефлексивний, альтруїстський, маніпулятивний, псевдодіалогічний, конформний, монологічний, за Масловою: демократичний, авторитарний, за Шеїним: довірливо – діалогічний, альтруїстський. Конфортний, пасивно-індиферентний, рефлексивно-маніпулятивний, авторитарно-монологічний, конфліктний.