- •1. Діяльність та її структура
- •2.Основні види і типи діяльності
- •3. Людина, індивід, особистість, індивідуальність
- •4.Становлення і розвиток особистості.
- •5.Основні підходи до опису структури особистості.
- •6.Взаємозв’язок біологічного і соціального в структурі особистості.
- •7.Атрибути, риси та якості особистості.
- •8.Психологія як наука про психіку.
- •9. Методи психологічних досліджень.
- •11. Основні галузі сучасної психології
- •13.Теорія функціональної асиметрії півкуль головного мозку
- •15.Форми поведінки живих істот.
- •16.Основні типи поведінки людини
- •17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
- •18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
- •19.Конституціональна типологія.
- •20.Вік як атрибут особистості.
- •21.Темперамент та його фізіологічні основи.
- •22.Типи темпераменту.
- •23. Властивості темпераменту.
- •24.Темперамент і діяльність.
- •25.Визначення типів темпераменту за г.Айзенком.
- •26. Здоров’я як атрибут особистості.
- •27. Сутність та функції інтелекту.
- •28.Поняття коефіцієнту інтелекту, його значення та проблеми вимірювання.
- •29. Локалізація контролю як характеристика відповідальності суб’єкта діяльності.
- •30. Уявлення про риси і типи особистості.
- •31.Базові риси особистості за р.Кеттеллом.
- •32. Індивідуально-типологічні риси особистості за к.Юнгом.
- •1. Екстравертний (е) — інтровертний (і).
- •2. Сенсорний (s) — інтуїтивний (n).
- •3. Мислительний (т) — чуттєвий (f).
- •4. Конструктивний (j) — сприймаючий (р).
- •33.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •34.Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом
- •36. Увага, її види.
- •37. Відчуття та їх загальна характеристика.
- •38. Поняття про сприйняття, його види і властивості.
- •39. Пам’ять, процеси пам’яті.
- •Процеси пам'яті
- •40. Типи та види пам’яті.
- •1. За характером психічної активності.
- •2. За характером мети діяльності.
- •3. За тривалістю утримання інформації.
- •41. Мислення, його види, форми та операції.
- •43. Поняття про емоції. Інформаційна теорія емоцій п.Симонова.
- •Інформаційна теорія емоцій
- •42. Мова та мовлення.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •44. Воля і вольові якості особистості.
- •45. Самооцінка та рівень домагань особистості.
- •46. Поняття про міжособистісні стосунки.
- •47. Стратегії поведінки особистості у конфлікті за к.Томасом.
- •48. Досвід особистості (знання, вміння, навички, звички).
- •49. Потреби і мотиви. Мотивація особистості.
- •50. Спрямованість особистості.
- •52. Свідомість. Функції свідомості.
- •53. Структура свідомості.
- •54. Поняття про несвідомі психічні явища.
- •55. Співвідношення свідомого і несвідомого.
- •56. Система психологічного захисту.
- •57. Види психологічних захистів.
- •58. Свідоме і несвідоме в теоріях з.Фрейда, к.Г.Юнга, е.Берна.
- •59. Самосвідомість та її особливості.
- •60. Поняття та методи дослідження і оцінки особистості.
- •61. Поняття про психологічний діагноз та прогноз.
- •63. Кореляційний аналіз даних психологічного дослідження.
- •Розвиток особистості та його ознаки.
- •66. Теорії розвитку особистості.
- •68. Педагогіка як наука про освіту.
- •69. Сучасні педагогічні технології навчання.
- •71. Спільна діяльність, її ознаки та властивості.
- •72. Соціально-психологічні фактори спільної діяльності.
- •73. Управління в освітній діяльності: сутність і структура.
- •74. Функції управління навчанням.
- •75. Поняття освітнього і навчального менеджменту.
- •77. Фактори формулювання цілей. Цілі діяльності і компетентність менеджера.
- •78. Навчальні цілі та їх особливості. Проблеми формулювання навчальних цілей.
- •79. Ієрархія навчальних цілей в структурі освітньої підготовки.
- •80. Види навчальних цілей за ступенем абстракції та їх характеристика.
- •81. Таксономії навчальних цілей.
- •82. Концепція рівнів засвоєння навчального матеріалу.
- •84. Стимули навчання та їх види.
- •85. Активізація навчальної діяльності: поняття, призначення, методи і прийоми.
- •91. Структура змісту навчання.
- •92. Елементи змісту навчання та їх групи.
- •93. Основні теорії змісту навчання.
- •94. Критерії формування змісту навчання.
- •95. Форми реалізації змісту навчання.
- •96. Процес навчання та його основні етапи.
- •97. Учіння і викладання як складові навчання.
- •98. Структура навчальної діяльності.
- •99. Класифікація методів навчання.
- •Інформаційно-презентативні методи навчання.
- •Алгоритмічно-дійові методи навчання.
- •Самостійно-пошукові методи навчання.
- •Етапи контролю навчання.
- •Види і форми контролю навчання.
- •Методи контролю навчання.
- •Основні функції контролю навчання.
- •108. Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні.
- •109. Види та форми оцінок в навчанні.
- •Дидактичний тест: класифікація, етапи розробки, структура.
- •Види та структура дидактичних тестових завдань.
- •Валідність та надійність дидактичних тестів.
- •Планування як основа управління навчанням.
- •Навчальний план та навчальний предмет.
- •Планування навчального заняття.
- •Навчальний план вищого навчального закладу.
- •Структура програми навчального предмету.
- •Історичний розвиток організаційних форм навчання.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Самостійна робота як основа навчання.
- •Основні форми організації навчання.
- •Умови навчальної діяльності.
- •Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.
- •Андрагогіка як галузь педагогічної науки та її принципи.
- •Освітня політика. Політика реформ освіти в Україні: стан і перспективи.
- •Сутність поняття “спілкування”. Функції та рівні спілкування.
- •Сутність поняття “професійне спілкування викладача”.
- •Сутність поняття “спілкування”. Роль спілкування у життєдіяльності людини”.
- •Етапи процесу спілкування у навчальній діяльності.
- •Спілкування, його особливості.
- •Характеристика комунікативної сторони спілкування.
- •Структура ділового спілкування(дс).
- •Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.
- •Етапи процесу спілкування в особистісно-орієнтованому спілкуванні.
- •Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування у викладацькій діяльності.
- •Поняття про бар’єри взаєморозуміння.
- •150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння
- •151.Індивідуальний бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення
- •152.Груповий бар’єр взаєморозуміння; причини його виникнення.
- •153.Бар’єри взаєморозуміння у навчанні
- •154.Комунікативна “атака”.Її значення та застосування в навчальній діяльності
- •155.Комунікативна “атака” як метод активізації уваги у навчальному процесі
- •156. Комунікативна “атака” у діловому спілкуванні
- •157. Комунікативна “атака” у викладацькій діяльності
- •158.Основні комунікативні вміння викладача
- •159.Особливості комунікативнх вмінь економіста
- •160.Особливості комунікативних вмінь керівника
- •161.Поняття “комунікативні вміння”.Процес їх формування
- •162.Ефективність коиунікацій в умовах ринкової економіки
- •163.Загальна характеристика засобів спілкування
- •165.Мовлення як основний засіб спілкування. Його характеристики
- •166.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування
- •167Структура невербальних засобів спілкувааня
- •168.Помилки та бар’єри слухання і їх вплив на ефективність спілкування
- •169.Причини виникнення бар’єрів слухання та можливості їх запобігання
- •170.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.
- •171.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності
- •172.Складові взаємодії у спілкуванні
- •173.Позиції суб’єктів у спілкуванні
- •174.Характеристика стилів спілкування
- •179.Маніпуляції.Їх місце та рольу спілкуванні
- •180.Типи маніпулятивної поведінки у навчанні та заходи її обмеження
- •181.Асертивна поведінка та її роль у спілкуанні
- •187.Характеристика стилів поведінки викладача у конфліктних ситуаціях
- •188.Стилі поведінки викладача та їх доцільність.
- •192.Психологічні властивості особистості студента і ймовірність конфліктної поведінки
- •195.Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.
- •196. Роль та поведінка керівника у конфліктній ситуації.
- •200 Формування першого враження.Значення його для спілкування.
- •201. Помилки у сприйнятті при формуванні першого враження про людину.
- •202. Поведінка людини як джерело інформації.
- •203. Імідж та його рольу професійному спілкуванні викладача
- •204. Імідж. Його формування.Складові іміджу.
- •205. Імідж викладача.
- •206. Імідж керівника.
- •207. Ділове спілкування. Його види.
- •208. Специфіка ділового спілкування.
- •209. Фактори, що впливають на ділове спілкування.
- •210 Поняття про економічну культуру.
- •211. Мета економічної освіти та функції, які вона повина виконувати
- •212. Суть концепції економічного мислення і поведінки людини в суспільстві
- •213. Класифікація та особ. Еконм. Знань як предмету навчання.
- •214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.
- •215. Методичне забезпечення навчальної теми.
- •216. Методичне забезпечення навчального предмету.
- •217 Навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін
- •218.Опорний конспект-схема, його роль та методика створення при викладанні економічних дисциплін(приклад)
- •219. Методична карта навчального заняття , її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань
- •221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.
- •222. Класифікація засобів навчання.
- •223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
- •224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
- •225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо.
- •226.Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
- •227.Основні методичні вимоги до уроку з економіки та шляхи підвищення його ефективності.
- •228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін.
- •229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
- •230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
- •231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
- •232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
- •233. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів внз.
- •234. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для дорослих.
- •235. Сучасні технології навчання в системі економічної освіти.
- •236. Основні вимоги до організації самостійної роботи в процесі викладання економічних дисциплін.
- •237. Види і форми самостійної праці. Аудиторна та позааудиторна самостійна робота.
- •238. Мета, зміст та типи завдань з сам роботи для різних вікових груп.
- •239. Методи та форми оцінювання ср при вивченні економіки.
- •240. Основні види засобів наочності при викладанні економічних дисциплін.
- •241. Структурно-логічні схеми. Їх функції та види.
- •242. Особливості розробки і використання наочності в різних освітньо-вікових групах при вивченні економічних дисциплін.
- •243. Характеристика різних методів активізації процесу вивчення економічних дисциплін.
- •244. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час лекційних занять.
- •245. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час семінарських та практичних занять.
- •246. Характеристика різних методів активізації розумової діяльності під час самостійної роботи.
- •247. Характеристика факторів, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання.
- •248. Переваги та недоліки активних методів навчання порівняно з іншими методами в економічній освіті.
- •249. Конкретні ситуації. Цілі та особливості їх використання при вив-ні ек. Дисц.
- •250.Значення та структура аналізу навчального заняття з економічних дисциплін.
- •251. Аналіз проблемних ситуацій як метод активізації навчання з економічних дисциплін.
- •252.Викор. Ек. Ігор у процесі викладання екон. Дисциплін.
- •253. Методичні вимоги до розробки і проведення економічних ігор
- •254. Методика проведення мозкового штурму
- •255 Контроль як методична проблема, його функції
- •256. Модульна система організації навчання та рейтинговий контроль знань
- •257. Оцінка ефективності різних прийомів та методів контролю при вивчені економічних дисциплін.
- •258. Критерії оцінки успішності навчання та їх зв’язок з цілями навчання. Використання тестів у процесі вивчення економіки.
- •Діяльність та її структура.
16.Основні типи поведінки людини
Поведінка (дії, вчинки) людини зокрема визначається рівнем розвитку нервової системи та психіки. Ті типи поведінки, які людина набула на нижчих рівнях розвитку нервової системи, зберігаються і підпорядковуються більш складним формам психічного відображення. Таким чином, людині притаманні всі типи поведінки: від інстинктивних до свідомих з відповідною ієрархією. I
нстинктивна поведінка людини — це дії, вчинки, які успадковуються людиною. На цьому рівні концентрується вся інформація, нагромаджена в ході еволюції людства. До відомих дій та вчинків інстинктивної поведінки людини належать ті, що пов’язані із самозбереженням, продовженням роду тощо.
Поведінка за навичками — це дії. які засвоюються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренування. Як наслідок, людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування) і без нього (спроби і помилки).
Свідома поведінка дозволяє діяти на основі не лише першої сигнальної системи, а й на основі другої (тоді як інтелектуальна поведінка тварини – це дії, які тварина здійснює лише на основі першої сигнальної системи) Тому свідома поведінка поглинає інтелектуальну. Слід зважати також на те, що інстинкти та навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками, і гальмувати інстинкти. Отже, поведінка, дії вчинки людини є похідною від її психіки.
17.Форми прояву психіки: психічні процеси, стани, властивості.
Психічні процеси — це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад відчуття і сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо). Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю. Через них формуються психічні властивості.
Психічні властивості — сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність на певні дії відповідати адекватними психічними діями (наприклад темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Утворені властивості, у свою чергу, впливають на перебіг процесів.
Так, у процесі відчуття формуються конкретні сенсорні властивості й цілісна сенсорна організація особистості, яка визначає в подальшому кількісно-якісну характеристику відчуттів.
У процесі розв'язання теоретичних і практичних завдань формується вольова організація особистості, визначаючи, як ухвалюються рішення і як вони реалізуються в житті.
Утворена скерованість особистості веде до вибіркового сприйняття та емоційних реакцій, пов'язаних із ним.
Під психічним станом слід розуміти наявний на даний час відносно стійкий рівень психічної діяльності, що проявляється в підвищеній або пониженій активності особистості (наприклад настрій, депресія, стрес тощо).
18.Стать особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.
Стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі й чоловічі особливості. Поділ на чоловічу і жіночу статі зумовлений тривалою еволюцією та генетично запрограмований статевими хромосомами. Відмінності статей: генетичні, морфологічні, фізіологічні, психологічні.
Психологічні відмінності між чоловіками і жінками: дівчата переважають хлопців щодо вербальних здібностей;
хлопці відрізняються більшою агресивністю, наочно-просторовими здібностями;
міжпівкульні зв'язки у жінок більш чисельні, і тому вони краще синтезують інформацію обох півкуль (жіноча інтуїція);
жінки мають більш високі показники щодо лінгвістичних функцій пам’яті, аналітичних здібностей, психомоторики у ручному режимі які пов'язують з відносно більшою активністю лівої півкулі мозку;
переваги правої півкулі у чоловіків вирізняють їхні творчі художні здібності, дають можливість краще орієнтуватися у просторі;
«жіноче» (у межах людської популяції) має забезпечити незмінність нащадків від покоління до покоління, тобто воно орієнтоване на збереження вже існуючих ознак - саме це пояснює більшу психічну стійкості жінок та усереднені параметри їх психіки;
«чоловіче» пов'язане з необхідністю адаптації до нових невідомих умов. що пояснює їхню більшу психологічну індивідуальність: серед чоловіків частіше трапляються не лише талановиті, а й психічно хворі особи.