Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mve_gos.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
1.16 Mб
Скачать
  1. Етапи професійного спілкування викладача в навчанні.

Професійне спілкування викладача – це спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), яке має яке має визначенні педагогічні функції і направлене (якщо воно повноціне та оптимальне) створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і відносин між педагогом і учнями.

Існують такі етапи проф.. спіл-ня.

І етап. Проектування проф.. спіл-ня: композиційна побудова змісту спілк-ня., створення творчого самопочуття.

ІІ етап. Організація проф.. спілк-ня: самопрезентація, володіння професійно-педагогічної уваги, орієнтування в ситуації спілк-ня, встановлення й підтримування зворотного зв’язку в спілкуванні, встановленя професійно-педагогічного контакту.

ІІІ етап. Регулювання професійного спілкування: мовленнєве (вербальне) й не мовленнєве (невербальне) спілк-ня, соціальна перцепція, використання “пристосувань”.

  1. Етапи процесу спілкування в особистісно-орієнтованому спілкуванні.

  2. Бар’єри взаєморозуміння. Труднощі в процесі спілкування у викладацькій діяльності.

В процесі передачі/прийому інформації відбувається її суттєва втрата, що викликана бар”єрами спілкування. До них відносяться, перш за все, бар”єри пов”язані з кодуванням/декодуванням інформації. При кодуванні думка – мова губиться 30%; з внутрішнього в зовнішньє мовлення 80% тієї інформації, що перекодована у внутнєнню мову. В залежності від словарного запасу людини, що слухає, сприймається до 70%. Потальше гублення відбувається при перекладі в образи уяви і пам”яті.

В педагогічній діяльності в ході монологічного спілкування (лекція, урок), коли слухачі, як правило, не мають можливості вточнювати інфу, в пам”яті залишається всього 20% сприйнятого. Коли людина сприймає інформацію, що підкріплена наглядним матеріалом, вона запам”ятовує 50-70%. Якщо людина сама ососбисто виконує якусь вправу, то % запам”ятовування піднімається до 90.

  1. Поняття про бар’єри взаєморозуміння.

Причини їх виникнення та наслідки.

В процесі передачі/прийому інформації відбувається її суттєва втрата, що викликана бар”єрами спілкування. До них відносяться, перш за все, бар”єри пов”язані з кодуванням/декодуванням інформації. При кодуванні думка – мова губиться 30%; з внутрішнього в зовнішньє мовлення 80% тієї інформації, що перекодована у внутнєнню мову. В залежності від словарного запасу людини, що слухає, сприймається до 70%. Потальше гублення відбувається при перекладі в образи уяви і пам”яті.

В педагогічній діяльності в ході монологічного спілкування (лекція, урок), коли слухачі, як правило, не мають можливості вточнювати інфу, в пам”яті залишається всього 20% сприйнятого. Коли людина сприймає інформацію, що підкріплена наглядним матеріалом, вона запам”ятовує 50-70%. Якщо людина сама ососбисто виконує якусь вправу, то % запам”ятовування піднімається до 90.

150.Індивідуальні бар`єри взаєморозуміння

Різні вчені виділяють різні види бар’єрів взаєморозуміня.Є.В.Залюбовська дає наступне визначення: Комунікативний бар’єр-це абсолютне чи відносна перешкодаефективному спілкуванню,що суб’єктивнопереживається чи реально існує в ситуаціях спілкування,причинами яких являються мотиваційно-операційні, індивідуально-психологічні, соціально-психологічні особливості осіб що спілкуються.Залюбовська виділяє також феномен”індукційованого бар’єру ” тобто вторинних несвідомих проблем у спілкуванні,які виникають при взаємодії з людьми напруженими, скованими.

Б.Д.паригін ивділяєдва види бар’єрів: 1)внутрішні бар’єри особистості,пов’язані з такими утвореннями,як норми, цінності,а також з такими особистими якостями, як ригіднисть,конформність, слабка воля тощо

2)бар’єри,причина яких-не в особистості: нерозуміння з боку іншої людини, дефіцит інформації тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]