213. Класифікація та особ. Еконм. Знань як предмету навчання.

Механізм економічної системи освіти включає три етапи: засвоєння економічних знань; перетворення економічних знань у переконання та установки; набуття вмінь реалізовувати знання в економічній дійсності. Ефективність економічного виховання залежить від раціонального здійснення кожного етапу окремо.

Засвоєння економічних знань визначається рівнем теоретичної розробки економічної теорії, правильним відбором знань для засвоєння, рівнем теоретичної та методичної підготовки викладачів, інтересом учнів до економічної теорії, поєднанням різних ефективних форм навчального процесу.

Базові знання – це ті інструменти економічного мислення, якими ми користуємося при аналізі й вирішенні економічних проблем, закономірності, а також способи розрахунків та розкриття різних економічних питань.

_Рівень економічних знань у різних типах підприємницької діяльності умовно виглядатиме так – рис.1. Величина лінії на рис.1. символізує обсяг економічних знань.

Обсяг е.з.

_____ 1 2 3 4 рівні е.з.

1-учні в школі

2-малий бізнес

3-підприємництво

4-стратегічний менеджмент

Як свідчить досвід, асами підприємництва та стратегічного менеджменту можуть стати тільки 2-5%

Людей, великими підприємцями-8-10%, дрібними підприємцями-майже 20%, але 70% людей мають набути в школі такого обсягу знань, щоб стати економічно культурними.

Отже, стратегія і тактика викладання економічних дисциплін передбачає розробку рекомендацій щодо обсягу та послідовності викладання навчального матеріалу, вироблення критеріїв оцінки ступеня його засвоєння, організації навчального процесу та його методичного забезпечення.

214. Навчальна програма предмету та методика її розробки.

Для організації навчання викладач має вміти розробляти навчільні програми курсу. Ці про зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Навчальна програма створюється учбовим закладом для кожної учбової дисципліни.

Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішньопредметних взаємозв"язків.

В програмі повинні бути визначені:

1. виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекції (уроків)

2. добре продуману систему взаємодії викладача і студента або учня на лекції або уроці

3. акитвізацію пізнавальної діяльності учня на основі принципу проблемності

Обов"язковими структурними составними робочої навчальної програми є:

1.Тематичний план

2.Засоби для проведеня поточного і підсумкового контролю

3.перелік навчально-методичної літератури.

При розробці робочої навчальної програми є елементи:

1. Визначення мети і задач дисципліни, її змісту, послідовності і організаційних форм вивчення і розподілу навчального часу по формам зайнять

2. Структурна декомпозиція змісту дисципліни ( розклад кожної теми програми на елементи, які в сукупноті формують базу знань по даній темі.)