Тема 21 закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи

ПЛАН

1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції

2. Економічна система капіталізму на вищій стадії його еволюції

1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції

Об’єктивними основами виникнення і розвитку капіталізму є, по-перше, процес відчуження безпосередніх працівників від засобів виробництва і формування приватної капіталістичної власності; по-друге, наявність юридично вільних найманих працівників, які позбавлені власності на засоби виробництва, але є власниками своєї робочої сили (такої власності були позбавлені раби та кріпосні селяни); по-третє, розвинене товарне виробництво, яке набуває всезагального характеру, коли робоча сила перетворюється на товар; по-четверте, ринковий механізм регулювання економіки, який базується на приватній капіталістичній власності і передбачає наявність вільної конкуренції, стихійного ціноутворення, стихійного переливу капіталу всередині галузей і між галузями; по-п’яте, підпорядкування економічної системи закону виробництва додаткової вартості, що виявляється на практиці у формі прибутку.

Ці об’єктивні передумови формуються поступово в межах феодалізму в процесі первісного нагромадження капіталу. Таке нагромадження означає процес відокремлення мас дрібних товаровиробників від засобів виробництва і перетворення їх на юридично вільних, але економічно залежних найманих працівників, з одного боку, і зосередження засобів виробництва, інших видів багатства в руках незначної меншості – з другого. Поняття “первісне нагромадження капіталу” вперше вжито у працях А.Сміта.

Прискорили первісне нагромадження капіталу великі географічні відкриття, які сприяли формуванню світового ринку. Із ввезенням значної кількості золота і срібла до Європи із колоній ціни на товари широкого вжитку зросли в 4-5 разів, що сприяло значному збагаченню купців і підприємців.

Викуп селян із феодальної залежності розпочалося ще в ХІІІ ст., що означало формування юридично вільних товаровиробників. Еволюційно первісне нагромадження капіталу здійснювалося під час переходу від відробіткової форми феодальної земельної ренти до продуктової, а від неї – до грошової і супроводжувалося впровадженням капіталістичної оренди, об’єктом купівлі – продажу дедалі частіше ставала феодальна земельна власність. Еволюційне первісне нагромадження капіталу в сільському господарстві України було пов’язане з розвитком фільваркової системи. Для існування фільваркових господарств необхідна була значна кількість вільної робочої сили.

Методами первісного нагромадження капіталу були: система протекціонізму, колоніальна торгівля, піратство, державні позики й податки та ін.

Процес первісного нагромадження капіталу в Україні у 90 – х рр. – наслідок кланово-номенклатурної приватизації, масового безробіття, знецінення трудових заощаджень населення, масового розкрадання державної власності, тотальної корумпованості чиновників, гіперінфляції та інших чинників.

Ринковий механізм саморегулювання економіки реалізується, передусім, через внутрішньогалузевий і міжгалузевий види конкуренції.

Боротьба між капіталістами однієї галузі ведеться за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів, передусім, за привласнення надприбутку. Останній виникає на тих капіталістичних підприємствах, власники яких першими запровадили нову техніку, за допомогою якої наймані працівники створюють більшу масу додаткової вартості.

Суперечності, що виникають між капіталістами з приводу неоднакових умов виробництва (а отже, різних витрат виробництва) і привласнення прибутку, передусім надприбутку, вирішуються внаслідок виконання внутрішньогалузевою конкуренцією своїх функцій:

• по-перше, перетворення багатьох індивідуальних вартостей товарів на єдину суспільну або ринкову вартість, яка лежить в основі ринкової ціни;

• по-друге, стимулювання процесу впровадження капіталістами нової техніки у виробництво, а отже, стимулювання науково-технічного прогресу;

• по-третє, перерозподіл додаткової вартості у формі прибутку між капіталістами однієї галузі;

• по-четверте, на цій основі відбувається розшарування та диференціація між капіталістичними підприємствами, діє закон нерівномірності економічного розвитку на мікрорівні.

Така конкуренція доповнюється міжгалузевою, зумовленою тим, що капіталісти за умов однакової норми додаткової вартості в різних галузях на рівновеликий капітал (однакові обсяги вкладеного капіталу) отримують неоднаковий прибуток. Суперечність вирішується шляхом переливу капіталу із галузей з низькою нормою прибутку у галузі з вищою нормою прибутку, а отриманий за цих умов прибуток є середнім.

Внаслідок цих видів конкуренції, стихійного переливу капіталу між галузями (оскільки він не здійснюється централізовано з боку держави) досягається певна пропорційність розвитку економіки, а отже, регулювання попиту і пропозиції, виробництва і споживання, розподіл ресурсів і формування доходів тощо.

Крім економічної власності до економічних відносин входять техніко-економічні та організаційно-економічні.

Інтенсивний розвиток техніко-економічних відносин розпочинається лише з часу розгортання промислової революції кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Незначним був на той час і рівень концентрації виробництва, що було матеріальною основою панування індивідуальної (приватної) капіталістичної власності або капіталу.

Індивідуальна капіталістична власність – власність, що належала окремій особі, максимум – сім’ї і базувалась на експлуатації найманої праці. Індивідуальна капіталістична власність охоплювала майже всю сукупність виробничих відносин на нижній стадії капіталізму (оскільки крім неї існувала ще приватна неокапіталістична (трудова) власність та державна власність, які, однак, були другорядними) і розвивалась у всіх сферах суспільного відтворення. Її теоретичним вираженням була система економічних категорій, що групувались навколо специфічних економічних законів даного способу виробництва та всезагальних і загальних економічних законів, які також діяли у специфічних формах. Окремими економічними категоріями, які характеризували становлення і розвиток даної форми власності, були товар, вартість, споживна вартість, гроші, заробітна плата, індивідуальний капітал, постійний капітал, оборотний капітал, кругообіг капіталу, наймана праця і т.д., більшість яких була розглянута у попередніх темах.

Індивідуальна капіталістична власність під впливом дії, передусім, закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил, єдності праці і власності, концентрації виробництва і капіталу та ін. Переростає в акціонерну капіталістичну власність. Таке переростання відбувається наприкінці ХІХ ст. впродовж чотирьох десятиліть і завершується на рубежі двох століть переходом нижньої стадії капіталізму у вищу.