Пропозиція. Закон пропозиції
Пропозиція – це та кількість товарів та послуг, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу на ринку.
Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.
Закон пропозиції передбачає, що по мірі збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а по мірі їх падіння – меншу.
Малюнок . Крива пропозиції
Графічно дана залежність зображена на мал. (абсциса позначає кількість товару Q, доставленого на ринок; ордината – рух ціни Р). Криву S називають кривою пропозиції.
Тенденція до збільшення виробництва при високих цінах пояснюється тим, що з одного боку, збільшення ціни приваблює дану галузь нових виробників.
А з іншого – при рості цін підприємець отримує додатковий прибуток і має можливість найняти більше робітників, купити більше сировини і машин, розширити виробництво.
Відрізняють зміну величини пропозиції (рух вздовж кривої пропозиції під дією зміни ціни) і зміну самої пропозиції (зсув кривої під дією нецінових факторів).
До нецінових факторів пропозиції належать:
зміна витрат виробництва в результаті технічних нововведень, зміни джерел ресурсів, податкової політики, вартості ціни факторів виробництва. Наприклад, підвищення витрат зсуне криву пропозиції вліво, зниження – вправо;
вихід на ринок нових фірм збільшить пропозицію незалежно від цін;
зміна цін на інші товари, які приводять до переливу ресурсів (вихід фірм з галузі). Вихід фірм з галузі зменшить пропозицію;
природні катастрофи, політичні дії, війни, руйнуючи економіку, впливають на скорочення пропозиції.
Рівновага попиту і пропозиції
Розглянуті криві, взяті окремо, показують, що відбувається з покупками і продажами, якщо ціна змінюється. Але на якому рівні має встановитись ціна?
Щоб відповісти на це питання, потрібно звести разом і співставити криві попиту і пропозиції.
Якщо накласти один на один два графіки, які позначають сукупний попит і сукупну пропозицію одного й того ж товару, отримаємо графік, який показує одночасну поведінку попиту і пропозиції даного товару. В якійсь точці дві криві перетинаються.
В точці зустрічі Е (мал.) попит кількісно дорівнює пропозиції (Q1) і ціна Р1 виступає як врівноважена ціна, або ціна рівноваги.
Малюнок. Ринкова рівновага
За більш високі ціни Р2 виникає надлишок пропозиції над попитом (дорівнює по величині відрізку АВ). Цей надлишок в результаті конкуренції продавців буде сприяти зниженню ціни. За ціни нижчої ніж рівноважна (Р3), попит перевищує пропозицію (відрізок CF). В цьому випадку надлишок попиту і конкуренція покупців будуть штовхати ціну вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка ціна, яка може зберігатись.
Важливо підкреслити, що за ціни рівноваги встановлюється рівність не покупок – продаж – така рівність існує за будь-якої ціни. За ціни рівноваги кількість продукції, в межах якої споживачі мають намір продовжувати закупки, буде відповідати тій кількості продукції, яку виробники мають намір постачати на ринок. Тільки за такої ціни відсутня тенденція до збільшення або зниження ціни.
В стані рівноваги попит і пропозиція збігаються. Саме тому, в стані економічної рівноваги господарюючий суб’єкт – чи то окремий виробник, фірма чи покупець – не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки.
В точці рівноваги економічний рух припиняється.
Для того, щоб він почався знову, повинні змінитись зовнішні умови – рівень цін, технологія, очікування і переваги виробників чи споживачів. Звичайно рівність попиту і пропозиції – це теоретична абстракція оскільки в реальній господарський практиці таке співпадання буває дуже рідко. Але саме ця абстракція дозволяє виявити найбільш важливі закономірності. Функціонування ринкового механізму.