Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
fdsg.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
891.9 Кб
Скачать

2. Вартість залучення власного капіталу та оптимізація його структури.

Вартість або ціна капіталу – це оцінка капіталу у вигляді відношення витрат на його обслуговування до величини самого капіталу.

В акціонерних товариствах вартість капіталу визначається курсом акцій, що вільно конвертуються на ринку (ВАТ) та номінальною вартістю акцій (ЗАТ), а також вартістю облігацій, в які підприємство здійснило свої фінансові вкладення. Витратами на обслуговування власного капіталу в АТ являються дивіденди. Тому ціна капіталу визначається як відношення фонду виплати дивідендів по привілейованих та простих акціях до середньої величини власного капіталу. Вартість каптіалу буде зростати по мірі зростання доходу на 1-цю власного капіталу, тобто чим більший буде виплачуваний дивіденд, тим вищим буде курс акцій.

Для державних підприємств ціна капіталу визначається сумою частини прибутку, яку вони відраховують у вищестоячі органи чи головному підприємству.

Вартість капіталу, вкладеного інвестором, також оцінюється величиною частки прибутку, яку необхідно буде віддати.

Однією із важливих проблем фінансово-економічної політики підприємства є оптимізація структури його авансованого капіталу з т.з. співвідношення між власним і позиченим капіталом. З цією метою необхідно визначити критерії, які слід враховувати формуючи структуру капіталу стосовно його джерел.

Основні критерії оптимізації структури капіталу:

  1. максимізація прибутку з розрахунку на 1-цю власного капіталу;

  2. мінімізація середньозваженої вартості авансованого капіталу;

  3. збереження достатнього рівня платоспроможності.

Звичайно, для формування підприємницького капіталу доцільніше використовувати внески засновників в статутний капітал або випуск звичайних акцій, оскільки це не вимагає негайних обов’язкових відрахувань за користування капіталом. Плата за капітал в цьому випадку має форму дивідендів, що сплачуються за рішенням Загальних зборів акціонерів чи учасників. Проте дуже часто цих джерел недостатньо, щоб забезпечити виробничі потреби підприємства.

Тому і виникає необхідність залучати додаткові джерела, серед яких найбільш вагомими є кредити банків та випуск облігацій і привілейованих акцій. Вартість капіталу, що формується за рахунок цих джерел, визначається як відношення витрат по їх залученню (%) до величини капіталу.

Отже, вибір тих чи інших джерел фінансування буде істотно впливати на структуру капіталу і співвідношенння між власним та позиченим капіталом. Питома вага кожної з частин капіталу характеризує його вертикальну структуру. Це є показник фінансового лівереджу, тобто відношення 1-ці позичених коштів до 1-ці власних. Важливим при цьому є розрахунок ефекту фінансового лівереджу, який визначається за формулою:

Ефл = (% - Ра)*(1-Коп)* ПК/ВК, де:

Ефл – ефект фінансового лівереджу;

% - середній рівень ставки проценту за кредитами;

Коп – коефіцієнт оподаткування прибутку підприємств;

ПК – величина позиченого капіталу;

ВК – величина власного капіталу.

Отже, форма залучення капіталу прямо впливає на його структуру, оптимізація якої – це завдання підприємства щодо забезпечення його найбільш вигідними фінансовими ресурсами для отримання максимального рівня прибутку та підтримання необхідного рівня ліквідності та платоспроможності підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]