Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Білети готові(шпори)11.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
631.3 Кб
Скачать

3.Тести відкритого типу.

3.1.Антропологічний матеріалізм – характерна риса домарксовського матеріалізму, розуміння людини як висшого продукту природи, пояснення всіх особливостей і рис людини тільки їх природним походженням. Підкреслення єдності людини і природи було направлено проти ідеалістичного розуміння людини і проти дуалістичного розриву душі і тіла.

3.2. «Сродна праця»- Це праця до якої душа лежить, яка вибрана точно, без сумніву і та праця, яка приносить задоволення (Г. Сковорода)

3.3. Екзистенціоналізм - провідний напрям філософської думки ХХст., який осмислює проблему людини, її сутності й існування, буття у світі, можливостей і перспектив свободи та відповідальності; суб'єктивістське вчення, в якому вихідні значення сущого (що таке річ, просторовість, часовість, інша людина та ін.) виводяться з існування (екзистенції) людини.

3.4. Волюнтаризм – (лат. залежність від волі) — течія в метафі­зиці (і психології), яка в основу світових процесів (і психологічного життя лю­дини) ставить волю як ірраціональне, тобто несвідоме начало. Найвідоміші представники — Шопенгауер, Ніцше, які проголосили основою всіх явищ сві­ту і людського життя волю.

3.5. Матерія – це філософська категорія д. позначення об’єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини але існує незалежно від них..

4. Тести закритого типу.

1. Аксіологія це

Б)вчення про цінності

2.Хто з філософів є обєктивним ідеалістом

А)Гегель

3. Агностика вважав що

В)немає обмежень людського пізнання

4.Основна функція філософії

Б)світоглядна

5. Світогляд це

А)відносно цілісна і найбільш загальна система поглядів людини на світ , саму себе ,на взаємовідносини людини і світу.

6. Родоначальниками німецької класичної філософії є

Б)Кант

В)Гегель

7. Як називають два періоди творчості І.Канта

А)докритичний період і критичний період.

8. Ідею активності субєкта в процесі пізнання вперше відстоював в своїй теорії пізнання

Б)Фіхте

9. «Речі-в-собі» з точки зору І. Канта можуть бути пізнані

а)на рівні явища (феномену)

10. Античну науку характеризують як.

Г)теологічну

Білет № 5

1.Позитивістська філософія о.Канта. Постпозитивізм.

позитивістська  концепція  ОгюстаКонта  (17981857). Згідно з вченням Конга, (філософія не є наукоюіз   власним  об'єктом,  що  якісно  вілрізняєіься  від   об’єктівконкретних наук. Філософія узагальнює досягнення конкретних  наук,або  ж  є  узагальненою  класифікацією всіх  наук.  Позитивізм  якфілософський  напрямок  заснований  на  принципі  справжнє  знаннядосягається лише як результат окремих конкретних наук. Пізнання, зпогляду позитивіму, потрібно звільнити від будьякої філософськоїінтерпретації.  Філософія  має  бути  скасована  і  замінена   абобезпосередньо   конкретними   науками,   або   ж    вченням    провзаємовідношення між науками, про їх логічну структуру, мову тощоІсторія позитивізму має три періоди розвитку. Перший, початковий позитивізм, представниками якого були О. Конт, Г. Спенсер, О. Михайловський. Програма початкового по¬зитивізму зводилася до таких засад: - пізнання необхідно звільнити від усякої філософської інтер¬претації; - вся традиційна філософія повинна бути скасована і змінена спеціальними науками (кожна наука сама собі філософія); - у філософії необхідно прокласти третій шлях, який подо¬лав би суперечність між матеріалізмом та ідеалізмом. Ці та інші положення були викладені О. Контом в роботі «Курс позитивної філософії»; Г. Спенсером в 10-томнику «Синтетична філософія». Другий позитивізм виріс з першого. Його відомими представни¬ками були: австрійський фізик Е. Мах, німецький філософ Р. Авенаріус, французький математик Ж. А. Пуанкаре. Вони звернули увагу на факт релятивності (тобто відносності) наукового знання і зробили висновок про те, що наука не дає істин¬ної картини реальності, а надає лише символи, знаки практики. За¬перечується об'єктивна реальність наших знань. Філософія зводить¬ся до теорії пізнання, відірваної від світу. Третя форма позитивізму – неопозитивізм, який має два різно¬види: логічний позитивізм і семантичний. Предметом філософії, на думку логічних позитивістів, повинна бути логіка науки, логіка мо¬ви, логічний аналіз речень, логічний синтаксис мови. Другий період логічного позитивізму – це розвиток семантики. Цей напрям ви¬значає мові головну роль в усіх сферах діяльності. Всі соціальні ко¬лізії обумовлені недосконалістю мови та людського спілкування. Представники: Б. Рассел, А. Тарський, К. Поппер, Л. Вітченштейн та ін.