4. Тести закритого типу.

1. Чи висловлюють позицію діалектичного заперечення слідуючі слова поета:

« Мы во власти мятежного страстного хмеля»

Пусть кричат нам: «Вы палачи красоты»

Во имя нашего Завтра – сожжем Рафаеля,

Разрушим музей, растопчем искусства цветы»:

?2. За Гегелем, абсолютний дух проявляється в: д)мистецтві, є) релігії, ж) філософії

3. Хто з філософів свої філософські роздуми починає з критики релігії: вважає союз філософії і релігії безплідним; викриває зв'язок релігії з філософією ідеалізму; аналізує коріння релігії: природні ( неможливість пояснити сили природи), і психологічні ( страх, безсилля, схильність о фантазії): в) Фейрбах

4. Філософію якого вченого можна охарактеризувати як метафізичну: г) Бекона

5. Хто з філософів розглядає людину як «психічну, природну істоту, що відчуває, має волю, розум, вміє любити і прагне до щастя»: г) Фейрбах

6. Ідею активності суб’єкта в процесі пізнання вперше відстоював в своїй теорії пізнання: б) Кант

7. Чи можна за Кантом пізнати речі в собі?: б) частково

8. Вчення про розвиток і зв'язок називається: б) діалектика.

9. Колискою Ренесансу була: б) Італія

10. Для мислення, ідеології і культури Ренесансу головною тенденцією є перехід: в) від теоцентричного до антропоцентричного розуміння світу.

Білет №10

1. Діалектичні заперечення.

Третій універсальний закон діалектики, дає відповідь на питання: «куди веде розвиток?» Заперечення — це філософська категорія, яка означає певний момент процесу розвитку. Змістом цього моменту є діалектичний зв'язок двох послідовних стадій (або станів) об'єкта, що розвивається.

Німецький філософ Гегель, який сформулював цей закон, використовував для його обґрунтування принцип тріади: теза — антитеза — синтез. Гегель виходив з того, що розвиток може бути зафіксований у русі понять. Він вважав, що теза — це твердження, антитеза — це заперечення, синтез — заперечення заперечення.

Одне заперечення не створює закону, для його появи необхідно декілька послідовних і пов'язаних заперечень. Саме тут ключовими поняттями стають «заперечення заперечення», «цикл», «спіраль».

Кожне заперечення — це певна сходинка в поступальній зміні, якісному перетворенні об'єктів. Заключне заперечення в цілісному процесі розвитку начебто відтворює і ті риси, якими характеризувався цей процес з самого початку. Таким чином виникає цикл розвитку. У розвитку (не в русі взагалі!) завжди присутнє повернення до старого. Отже, суть діалектичного заперечення полягає в тому, що утвердження наступної стадії розвитку передбачає зникнення, руйнування попередньої стадії, і разом з тим збереження, утримання деяких її суттєвих елементів.

Пояснюючи цей філософський парадокс, німецький філософ Гегель ввів у науковий обіг категорію «зняття» (das Aufheben).

Зняття — це категорія, яка фіксує наслідок боротьби протилежностей, завдяки якому протиріччя припиняються і, таким чином, з'являється нова якість шляхом діалектичного заперечення старого.

Отже, закон заперечення заперечення визначає напрямок процесу розвитку як спіраль, а не як лінійний процес неухильного сходження знизу вгору.