- •1. Проблеми істини. Критерії істини.
- •2. Початок формування філософії Нового часу (ф.Бекон).
- •3. Тест відкритого типу
- •3.3. Філософія – це плюралістичне, діалогічне і толерантне мислення. Як ви це розумієте?
- •4. Тест закритого типу.
- •1. Світогляд і філософія. Головні теми філософських роздумів.
- •2. Англійська філософія хvіі ст. (т.Гоббс, д.Локк).
- •3. Тест відкритого типу
- •4. Тест закритого типу
- •1. Філософське трактування буття. Основні форми буття.
- •2. Раціоналізм європейської філософії хvііі ст. (Декарт, Спіноза).
- •2. Матеріалістична філософія Франції хvііі століття.
- •3. Тест відкритого типу.
- •3.Тести відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •1.Позитивістська філософія о.Канта. Постпозитивізм.
- •2. Два способи осягнення буття діалектика і метафізика. Альтернативи діалектики.
- •3.Тести відкритого типу.
- •3.3. Основною проблемою філософії Нового часу була
- •3.5. Центральною проблемою філософії до періоду і. Канта була
- •4. Тести закритого типу.
- •1.Філософія в культурі Київської Русі
- •2. Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •3.Тест відкритого типу
- •4.Тест закритого типу
- •1.Діалектичні протилежності
- •2. Марксистська філософія 20ст.
- •3.Тести відкритого типу
- •4.Тести закритого типу
- •1. Діалектика кількісних та якісних змін.
- •2. Релігійно-філософські течії в зарубіжній філософії хх ст.. Неотомізм, тейярдизм.
- •3. Тести відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •1. Діалектичні заперечення.
- •2. Філософія Аристотеля.
- •3. Тести відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •Основні функції філософії.
- •Діалектичні заперечення.
- •Тест відкритого типу.
- •Тести закритого типу.
- •Поняття суспільства. Відмінність закону соціуму від законів природи.
- •2. Філософія г.Гегеля.
- •3. Тест відкритого типу.
- •Тест закритого типу.
- •1. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф. Прокопович.
- •2. Фрейдизм і неофрейдизм.
- •3.Тест відкритого типу.
- •4. Тест закритого типу.
- •1. Філософія французьких просвітителівХviiIст. (Вольтер, Руссо).
- •3.Тест відкритого типу.
- •4. Тест закритого типу.
- •1.Філософія г. Сковороди.
- •2.Поняття космоцентризму та діалектики в філософії Геракліта.
- •3.Тест відкритого типу
- •Філософія виникла в…
- •4.Тест закритого типу.
- •4.2.Визначте методи філософської рефлексії:
- •4.10.Знайдіть помилку. Екзистенціальні ідеї розвивали:
- •1. Світогляд т.Г.Шевченка.
- •2. Філософія Піфагора.
- •3. Тест відкритого типу
- •3.2Відмінність між західною і східною парадигмами філософії полягає в
- •4.6.Які характерні риси властиві середньовічній філософії?
- •1. Філософські, суспільно-політичні погляди I.Франка.
- •2.Філософія Сократа.
- •3.Тест відкритого типу
- •4.Тест закритого типу
- •1. Філософія Платона.
- •2. Ренесансно - гуманістичні ідеї в Острозькому культурно - освітньому просторі.
- •3.Тест відкритого типу
- •4.Тест закритого типу
- •Суспільна свідомість: її структура та рівні.
- •Тест відкритого типу.
- •Тест закритого типу.
- •Філософські погляди членів Кирило-Мефодіївського братства(Куліш, Костомаров).
- •Філософія Стародавнього Риму.
- •3. Тест відкритого типу.
- •Тест закритого типу.
- •1. Філософія Середньовіччя. Ф. Аквінський. Патристика.
- •2. Філософські основи бізнесу
- •3.Тест відкритого типу
- •4.Тест закритого типу
- •Чуттєве та раціональне в пізнанні, його форми
- •Світогляд м. Гоголя
- •3. Тест відкритого типу
- •3.2. Природними передумовами виникнення та існування людини є
- •3.5. Протиріччями між продуктивними силами та виробничими відносинами є
- •4. Тест закритого типу
- •1.Методи та форми емпіричного пізнання.
- •2. Атомістичне вчення стародавніх греків. Атомістичне вчення стародавніх греків(Левкііпп і Демокріт)
- •3.Тести відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •1. Філософія елейської школи.
- •2. Загальнологічні методи пізнання.
- •3.Тести відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •1. Відображення як передумова свідомості.
- •2. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха.
- •3. Тест відкритого типу
- •4. Тест закритого типу
- •1. Мислителі укр. Діаспори.
- •3. Тест відкритого типу
- •4. Тест закритого типу
- •1. Філософське вчення в.І.Вернадського.
- •2. Основні концепції походження свідомості.
- •3. Тест відкритого типу.
- •4. Тести закритого типу.
- •1) Духовною мірою розвитку людини, соціальної групи, суспільства;
- •1) Фалес;
- •1. Єдність матерії, руху, простору, часу.
- •2. Методи та форми теоретичного пізнання.
- •3. Тест відкритого типу
- •4. Тести закритого типу.
- •5) Цінність – це категорія, яка зазначає культурне, суспільне і особисте значення явищ та факторів дійсності;
Чуттєве та раціональне в пізнанні, його форми
Методологiї науки, як знання про взаємовiдношення методiв пiзнання, свiдоме використання котрих дозволяє отримувати нове наукове знання, не можуть виникати та iснувати без гносеологiї - науки, що вивчає пiзнання. Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях — чуттєвому (етреігіа — досвід) й раціональному (theoria — розгляд). Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального полягає в тому, що вони розглядаються не просто як різні здатності суб'єкта, а й як відображення різних сторін об'єктивної дійсності. Ним встановлюється їх зв'язок з поняттями "явище та сутність", "зовнішнє і внутрішнє", "одиничне й загальне" тощо.
Чуттєве пізнання обумовлене прямим впливом об'єктів на органи чуття людини, тобто безпосереднім його контактом із зовнішнім світом. Предметом чуттєвого пізнання є чуттєво сприймальна сторона дійсності. Цим і встановлюється відповідність між властивостями відображеного та способом його відображення. Це свідчить про те, що центральною ідеєю гносеології є принцип відображення.
Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття суб'єкта із зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. Певне значення тут мають і предмети чуттєвого сприйняття, які тією чи іншою мірою вже сформовані людською працею. Оскільки чуттєве пізнання базується на безпосередній взаємодії суб'єкта й об'єкта пізнання, тому і воно має конкретно обрану чуттєву форму вираження і дає знання явищ.
Чуттєве пізнання — це початок, джерело, а тому й основа пізнавального процесу. Основними його формами, розташованими за ступенем складності й прояву активності суб'єкта, є відчуття, сприйняття та уявлення.
Відчуття — це відображення у свідомості людини окремих властивостей предметів, що впливають у якийсь момент на органи чуття, тобто це найпростіша форма чуттєвого пізнання. Воно виникає тоді й тільки тоді, коли є безпосередня взаємодія суб'єкта з об'єктом. Це єдине джерело наших знань.
Складнішою формою відображення є сприйняття, яке теж виникає у процесі безпосередньої взаємодії суб'єкта з об'єктом пізнання. Воно являє собою відображення у свідомості вже не окремих властивостей, а цілісних предметів. Сприйняття формується на базі відчуттів як їх зв'язок, поєднання.
Уявлення — це відтворення у свідомості суб'єкта чуттєвих образів, що ґрунтується на основі попередньо отриманої інформації, минулих враженнях, відбитки яких зберігаються в пам'яті. В науці виокремлюються уявлення пам'яті — сприйняті у минулому образи предметів, а також уявлення як образи предметів, що не сприймалися суб'єктом, а були сконструйовані ним на основі запасу вражень. Уявлення можуть бути більш чи менш узагальненими, хоча й при цьому ніколи не втрачають чуттєво-наочного характеру. У здатності уявлення, враження, фантазії проявляється активна робота свідомості, зокрема її можливість передбачати майбутнє, створювати ідеальні образи бажаних результатів діяльності.
Всі форми чуттєвого пізнання являють собою суб'єктивні образи об'єктивної дійсності, способи її відображення, зміст яких обумовлений властивостями об'єктивної реальності. Це й об'єднує їх, характеризуючи діалектичну єдність. Водночас їм притаманна й істотна відмінність. Головна з них полягає у тому, що уявлення, на відміну од відчуттів, сприйняттів, не потребує (в цей момент) безпосередньої взаємодії суб'єкта з об'єктом. Воно може бути викликане певними спонукальними причинами (чинниками), які викликають до життя ("оживляють") попередню інформацію про об'єкт дійсності.
Рух пізнання виражається в судженні. Судження — це думка про об'єкт, яка що-небудь стверджує чи заперечує. Словесною формою судження є речення. Елементарне вчення про правильне мислення — формальна логіка — розглядає і класифікує судження тільки за формальними ознаками, абстрагуючись від їх змісту. Так, вирізняють судження стверджувальні й заперечувальні (розподіл за якістю), загальні, окремі й одиничні (розподіл за кількістю) тощо.
В умовиводі найбільш чітко виявляється опосередкований характер раціонального пізнання. Умовивід — це логічна операція (мислительна діяльність), внаслідок якої з кількох суджень, засновків (як мінімум двох) виводиться нове (знання), якого не було у попередніх судженнях). Свою останню основу умовивід має в об'єктивних зв'язках самої дійсності, в якій "все ...опосередковане, пов'язане в єдине, зв'язане з переходами". Саме цим обумовлена принципова можливість безмежного пізнання світу людиною.
Зв'язки й відношення дійсності осягаються в процесі практичної діяльності завдяки тому, що людина змушує взаємодіяти між собою різні предмети. На основі різних форм, схем практичної діяльності й виробились основні типи умовиводів.
Мислення здійснюється шляхом таких операцій, як порівняння, аналіз і синтез, абстрагування й узагальнення різних форм умовиводів — індукції, дедукції, аналогії тощо. Це свідчить про те, що мислення за своєю суттю діяльне. Воно таке ж специфічне для людини, як і трудова діяльність та спілкування.
Чуттєве й раціональне пізнання генетичне (в історії становлення людини і в індивідуальному розвитку особистості) можна розглядати як ступені пізнавального процесу, але у сформованої людини вони нерозривні і є взаємопов'язаними сторонами пізнання. У цьому розумінні чуттєве й раціональне є суттю єдності протилежностей: вони протилежні за рядом суттєвих ознак: як безпосереднє й опосередковане, інтуїтивне й дискусійне тощо, їх взаємозв'язок і обумовлює безмежність пізнавальних можливостей людини. Чуттєве пізнання — необхідний початок, вихідний пункт пізнання. Проте лише в раціональному мисленні реалізується могутність пізнання. Навіть повна відсутність деяких відчуттів не позбавляє людину здатності оволодіння абстрактним мисленням. Взаємозв'язок чуттєвого й раціонального не потрібно розуміти лише як зовнішній. Насправді вони взаємопроникають одне в одне. Раціональне пізнання спирається на чуттєвий матеріал, відштовхуючись від нього.