2. Релігійно-філософські течії в зарубіжній філософії хх ст.. Неотомізм, тейярдизм.

Найбільш поширеною та авторитетною у ХХ ст. постала філософська концепція неотомізму- оновленої філософії Томи Аквінського, яку в 1879 р енциклікою Римського папи було проголошено офіційною філософською доктриною католицької церкви. Авторитету цієї філософії сприяло також її досить широке культивування у церковних навчальних закладах, де її вивчення є обов’язковим. Визнаними представниками є франц філософи Ж.Маритет, Е. Жільсон та америк філософ Ю.Бохеньський. Всі вони вважали себе відданими вихідним ідеям філософії Св.Томи та намагалися їх далі розвивати та інтерпретувати.

У розумінні людини неотомісти дотримуються вихідних тез Св.Томи, тобто вони наполягають на єдності в людині душі й тіла, вважають, що пізнання розпочинається із відчуття, із реальних контактів людини з дійсністю, але ці контакти, врешті, повинні активізувати наш розум, який потенцію пізнавального акту переводить у дійсність.

Суть філософської концепції неотомістів: - світ речей нам наданий реально; - цей світ може засвоюватися практично у досвіді життя; - і сьогодні залишається в силі тлумачення Св.Томою симфонії розуму та сили; - відповіді на найважливіші для людини питання слід шукати у текстах Святого Письма та в божественному об’явленні; - вирішення найважливіших проблем світової філософії можливе лише на ґрунті релігійного світогляду, божественного об’явлення; - пізнання розпочинається із відчуття, із реальних контактів людини з дійсністю, але переходить в активізацію тих кращих інтелектуальних здібностей, якими наділив нас Бог.

Тейярдизм -

3. Тести відкритого типу.

3.1 Людина, по Фройду, це особистість, яка розглядається як машина, що приводиться в рух енергією лібідо - тілесною енергією, статевим бажанням, і поступово розвивається через зовнішню заборону прямого виявлення лібідо, у переносі його на соціально схвалювані чи корисні для людини види діяльності. Фрейдизм засвідчував вагомий вплив несвідомого на свідомість та поведінку людини.

3.2 Людина в філософській концепції екзистенціалізму це : (За Сартром) – таке буття, через посередництво якого у світ приходить ніщо; поза людиною, в природі, одне буття завжди переходить в інше, а для людини існує як буття, так і небуття. Це значить, що людина не живе лише наявним та наданим, а це, у в свою чергу, значить, що вихідною властивістю людини є свобода. В основі філософії внутрішнє відчуття людини свого життя.

3.3 Відображення – всезагальна властивість матерії (атрибут), реалізація та результат взаємодії будь-якої речі або явища, процесу з іншими речами, явищами, процесами, яке проявляється у формі зміни стану, структури діючих об’єктів у формі відбитку, сліду, який містить інформацію про річ, яка взаємодіє.

3.4 Свідомість – це найвища, притаманна тільки людям і пов'язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій передбаченні їх результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності.

3.5 Творче мислення – це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях.