2. Філософія г.Гегеля.

Г. (27.08.1770, Штуtгарt, ­– 14.11.1831, Берлін) нім. філ., представник нім. клас. філ., создатель систематичної теорії діалектики на основі об”єктивного ідеалізму.

Якщо в цілому характеризувати філ. Г., то потрібно сказати, що це найбільш відомий філ. об”єктивного ідеалізму, який у рамках своєї об”єктивно-ідеалістичної системи глибоко і всебічно розробив теорію діалектики. Основні роботи: “Наука логіки”, “Філ. природи”, “Філ. права”, “Філ. руху”, “філ. історії” та ін. В коло його інтересів входили всі сфери життя – природа, людина, її свобода, закономірності суспільного життя, логіка, право.

Заслуга Г. полягала також у тому, що він весь природний, історичний і дух. світ вперш подав у вигляді процесу, тобто у вигляді руху, змін, в перетвореннях, в розвитку. Розробляючи філ. історії, Г. перший підкреслив, що основною проблемою вивчення соціального буття люд. є вивчення діалектики суб"”ктивності, закономірності створюваної людьми системи суспільних відносин.

Протиріччя між діалектичним методом і ідеалістичною і в той же час метафізичною системою, звернувши увагу при цьому на непослідовність його діалектики. Вона вся була зверенена в минуле і не поширювалась на пояснення сучасного і майбутнього. Г. скрізь установив абсолютні межі розвитку: в логіці такою межею є абсолютна істина; в природі – людський дух; в філ. права – конституційна монархія; в історії філ. – філ. система самого Г.

Г. вважав, що розвиток завершується, досягши рівня Пруської імперії, після чого історія вже не розвивається в просторі і часі. Таким чином філософія Г. була консервативною, вона не давала перспектив для необхідності появи нових формацій.

3. Тест відкритого типу.

3.1. Основні функції філософії: світоглядна, методологічна, культурологічна +(ідеологічна, гносеологічна, практично-діяльна).

3.2. Суттю атомістичного вчення Демокріта є: найглибше і всебічне матеріалістичне пояснення явищ природи та суспільного життя, філософське обґрунтування вільнодумства тією мірою, якою це було можливо в античну епоху. Його вчення про атоми, розвиваючись і збагачуючись, пройшло червоною ниткою крізь усю історію природознавства, починаючи з давніх-давен і до наших днів.

3.3. Філософське відкриття Сократа: зміст людського життя не зводиться до отримання натуральних благ” . Він зробив“відкриття”, яке визначило хід філософської думки на багато століть уперед: “відкриття” духовного світу як самостійної реальності і проголосив необхідність його глибокогопізнання з метою самовдосконалення людини.

3.4. Номіналізм - напрям у середньовічній філософії, представники якого вважали, що реально існують лише окремі предмети, а загальні поняття – це тільки назви, породжені людським мисленням.

3.5. Основна риса і особл-ть філософ. Мислення епохи Відродження: гуманізм, геліоцентризм, критика схоластики, відродження античної діалектики, пантеїзм, повернення до матеріалізму.

3. Тест закритого типу.

1. Представники емпіріокритицизму: А) Мах; Г) Авенаріус.

2. Сенс історії існує чи відсутній:

3. Що таке наукова гіпотеза:

4. Яка основна цінність виникає на основі естетичного освоєння дійсності:

5. Які фундаментальні проблеми ставить і вирішує філософія суспільства:

6. Що є головним у філософії екзистенціалізму:

7. Головне досягнення Гегеля: 4) вчення про діалектику розвитку.

8. Основна парадигма філософії Нового часу:

9. Основне у середньовічних філософ. Вченнях:

10. Яке визначення недостатньо повне: г) інтегральне духовне утворення.

БІЛЕТ № 15