55.Як виборча система співвідноситься з партійною системою? Соціологічні закони Дюверже.

56.Як відбувається офіційне оприлюднення результатів виборів?

Офіційне оприлюднення результатів виборів. У багатьох країнах не існує практики щодо встановлення терміну оприлюднення офіційних результатів виборів. Так, законодавство Латвії щодо виборів до Сейму лише констатує, що підрахунок голосів здійснюється протягом 6 місяців і видається окремим виданням, а в Молдові, навпаки, зазначається, що виборчий орган, який відповідає за визначення результатів виборів, публічно оголошує загальні результати, як тільки отримає всі необхідні дані від місцевих виборчих рад та територіальних дільниць. Аналогічно не визначається чіткий термін і в законодавстві Словаччини – Центральна виборча комісія (ЦВК) публікує остаточні результати виборів після підписання протоколу щодо результатів виборів. Однак водночас більшість країн таки встановлює більш чітку дату оголошення результатів – наприклад, Болгарія (результати голосування оголошуються через 3 дні після виборів, а публікуються в 7-денний термін), Литва (остаточні результати виборів оголошуються не пізніше як за 7 днів після виборів – публікуються в Інтернеті і в офіційному виданні), Македонія (Державна виборча комісія оголошує початкові результати виборів у члени парламенту за принципом пропорційності протягом 48 годин після отримання кількості голосів, здобутих окремими списками кандидатів). Закон України “Про вибори народних депутатів” встановлює порядок офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України. Він передбачає наступне: повноваження щодо офіційного оприлюднення результатів виборів віднесені до компетенції ЦВК, офіційне оприлюднення результатів виборів здійснюється у строк – не пізніш як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів, офіційне оприлюднення результатів виборів має здійснюватися в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”, офіційне оприлюднення результатів виборів є підставою для звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення іншого представницького мандата особи, обраної депутатом. Кримінальний кодекс України (ст. 158) передбачає відповідальність за завідомо неправильне оголошення результатів виборів. Крім того, в Україні є поширеною практика розповсюдження інформації про результати виборів уже в процесі підрахунку голосів. Таким чином, український громадянин може ознайомитись з приблизними результатами виборів вже на ранок наступного дня. Досвід України в цьому контексті може вважатись одним з позитивних досягнень у виборчому законодавстві України.

57.Як відбувається проголошення (призначення* виборів?

Проголошення (призначення) виборів. Одна з головних процедур виборчої кампанії, яка визначає її початок. Конституція кожної країни чітко регламентує хто має право проголошувати вибори. Переважно це право належить уряду, який визначає конкретну дату проведення чергових (позачергових) виборів. У парламентсько-президентських республіках, де главою держави є президент (монарх), він здебільшого лише контрасигнує це рішення. У Франції та у президентських республіках цим правом наділений президент. У конституціях Норвегії та Швейцарії міститься норма про те, що парламент не може бути розпущений до закінчення його каденції. Кожна країна встановлює граничний термін, на який обираються депутати одного скликання (каденція) – п’ять чи чотири або, як у Швейцарії та Новій Зеландії, три роки. У більшості країн світу вибори проводяться у строки встановлені законом через певні проміжки часу. Приміром, у США в перший вівторок після першого понеділка листопада кожного парного року переобирається весь склад Палати представників Конгресу і третина сенату, а кожного високосного року – відбуваються ще й президентські вибори. Фіксовану дату проведення виборів встановлено також у Норвегії та Швейцарії, а у Люксембурзі, Новій Зеландії та Швеції послідовність виборів майже неодмінно збігається з відповідним графіком. У парламентських республіках вибори за звичайних умов проводяться, коли спливає строк повноважень загальнонаціонального представницького органу нинішнього скликання. Однак у певних, визначених законом випадках, парламент може бути розпущений достроково і тоді проводяться позачергові вибори до нього. Ось чому в таких країнах, як Англія, Японія, Бельгія, Греція, час проведення парламентських виборів визначається залежно від ситуації, що склалася. Але для західних парламентських систем використання одним складом парламенту всього відведеного їм терміну є винятком з правил; цим характеризується лише Німеччина – єдина країна-член ЄС, де у післявоєнні роки вибори майже завжди відбувались по закінченні повного терміну роботи складу законодавчого органу попереднього скликання. Фактично тривалість роботи одного депутатського корпусу становить у середньому 75 % від максимальної можливої. Аналіз загальних виборів у країнах Заходу у післявоєнний період показує, що у двох третинах випадків урядові партії втрачали підтримку. Найчастіше парламентські більшості змінюють одна одну. Президентські вибори теж проводяться у встановлені строки, а позачергові вибори проводяться в разі усунення президента з посади, відставки або смерті. Так у Франції після встановлення тут у 1962 р. прямих виборів президента термін їх каденції становив всього лише два роки: тільки Жискар Д’Естен та Франсуа Міттеран утримали цю посаду повні сім років; де Голь подав у відставку, а Помпіду помер, перебуваючи на президентській посаді. Розбіжність у строках виборів до різних структур влади в країні дає змогу досягти високого ступеня наслідуваності влади й стабільності державної політики поряд з регулярним і суттєвим їх оновленням. Так, у США у більшості штатів термін виборів губернаторів штатів не збігається з президентськими виборами. Це підсилює незалежність влади штатів від федеральної влади. Вибори мерів міст, а також вибори до місцевих органів врядування також часто не збігаються з виборами на федеральному рівні. Це, а також та обставина, що члени Верховного суду США призначаються довіку, є ознаками практичного втілення принципу поділу влади. Право призначати позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією, належить Президенту України, а призначення виборів Президента України – до повноважень Верховної Ради України. Так само Верховна Рада призначає чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування. Про початок виборчої кампанії оголошує Центральна виборча комісія (ЦВК) відповідно до строків, визначених Конституцією України та законами України. Конституцією України визначено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори проводяться в період дев’яноста днів з дня припинення повноважень. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.