51.Що таке принцип рівності виборів? у чому він проявляється?

Принцип рівного виборчого права (принцип рівності). На практиці він означає, що кожний виборець, який досяг визначеного законом віку, без будь-яких обмежень, за винятком тих, що передбачені законом, має один голос і всі громадяни беруть участь у виборах на рівних підставах. Найважливішим наслідком проголошення рівності є те, що в демократії кожен, хто має право голосу, незалежно від свого соціального стану, рівня доходу, статі, освіти або інших ознак, має рівне право голосу, й відповідно право вибору. Його необхідно неухильно дотримуватись; диференціація прийнятна у фактичних соціальних вілносинах, не припустима у виборчому праві. Гострота питання обумовлена тим, що рівність на виборах має найбільш безпосереднє відношення до демократії, хоча виборче право в той же час допускає конкуренцію. Були часи, коли виборче право не мало загального поширення і участь громадян у виборах обмежувалась всілякими виборчими цензами. Шлях більшості країн Європи до запровадження рівного права голосу був довгим і непростим. Поява парламентських інституцій випередила цю подію на десятки, навіть сотні років (в Англії цей проміжок становив шість століть). Фактично, рівне виборче право, особливо стосовно жінок, є явищем ХХ ст. Той факт, що вибори повинні бути рівними, висуває вимогу рівності до всього виборчого процесу. Воно стосується всіх учасників виборів: виборців, кандидатів і тих, хто має право висування кандидатів; усі мають право на рівне ставлення. У той же час принцип рівності належить і до умов участі у виборах, і до порядку їх проведення, включаючи передвиборну боротьбу, голосування, аж до визначення результатів виборів. Однак кожний виборець не просто має один голос (за принципом одна людина – один голос); кожен вотум повинен мати таку ж цінність, як і інші. Те ж можна сказати й стосовно кандидатів у депутати і політичних партій; до всіх необхідне однакове ставлення. Даний принцип передбачає також необхідність утворення рівних, за чисельністю виборців або населення, округів. Вага голосів – це питання не лише про те, скільки голосів кожний виборець може віддати. Треба також включити рівність шансів на успіх, а також розмір виборчих округів, оскільки відданість демократії – це відданість політичній рівності. У німецькій історії є прекрасний приклад, як неоднакові за розмірами округи були використані з метою забезпечення переваги для певних політичних сил. Коли наприкінці XIX ст. в результаті індустріалізації сільськогосподарські робітники потягнулися в міста, структура виборчих округів збереглась. Це привело до того, що у спустошених сільських районах, які в більшості випадків були більш консервативними, депутати могли пройти до рейхстагу, одержавши лише 10 % від тієї кількості голосів, які повинен був зібрати “лівий” кандидат у робітничому кварталі Берліна. Тому політичний спектр, представлений у рейхстазі, довгі роки не відповідав реальним політичним преференціям населення країни. Розмір виборчих округів особливо важливий у системі “перший отримує мандат”, оскільки рівність шансів на успіх стосується впливу окремого виборця на загальний результат виборів, який у системах відносної більшості та абсолютної більшості часто є менш рівним, аніж у пропорційних виборчих системах. Оскільки вибори є найбільш масштабним процесом розподілу публічної влади, то поділ країни на виборчі округи, повинен орієнтуватися на адміністративно-теритооріальний поділ. Тому виборчі округи ніколи не можуть бути абсолютно однаковими. У багатьох країнах встановлюється мінімум, а інколи й максимум, від якого обирається визначена кількість депутатів. Але вимога рівності виборчих округів звичайно розглядається як загальний принцип і не сприймається як абсолют. Наприклад, у Великобританії, де від кожного мажоритарного округу обирається один депутат, практика парламентських виборів знає приклади, коли найбільший за кількістю населення округ перевищує в чотири рази найменший. А нерівна чисельність виборців, які проживають у різних виборчих округах, призводить до того, що голос, поданий в одному окрузі, важить більше, ніж в іншому. Внаслідок цього порушується принцип рівного виборчого права. У Німеччині при відхиленні в 15 % від чисельності населення рекомендується, а при відхиленні у 25 % належить в обов’язковому порядку зробити новий перерозподіл виборчих округів. Що стосується рівного ставлення до політичних партій на виборах, то тут існують дві проблеми. Одна з них стосується надання рівного передвиборного рекламного часу на державних теле-, радіоканалах; інша проблема полягає у фінансуванні виборчих кампаній. У обох випадках мова йде про те, чи можуть партії за умови суворого дотримання принципу рівності вимагати однакового до себе ставлення незалежно від своїх масштабів. Це означає надання рівного часу в ефірі й однакове відшкодування витрат на ведення передвиборної боротьби для всіх партій, які беруть участь у виборах. Але тому, що вже суспільно визнані партії мають своїх представників у Радах з нагляду за теле-, радіоканалами й створили закон про фінансування передвиборної боротьби, не дивно, що в дійсності все виглядає зовсім по-іншому. Особливої критики, з огляду на принцип рівності, зазнає “загороджувальний бар’єр”, який не допускає проходження в парламент партій і їх кандидатів, якщо вони не набрали встановленого мінімуму голосів. Таке застереження має сенс тільки в рамках пропорційної виборчої системи. Фактичний блокувальний вплив мажоритарної виборчої системи значно більший. Очевидно, що будь-який “загороджувальний бар’єр” є серйозним порушенням принципу рівноправності як стосовно виборців, так і стосовно кандидатів і тих, хто має право висування кандидатів на виборах, тобто партій. Нарешті, варто згадати й такі проблеми, пов’язані з забезпеченням рівності на виборах, як мінімальна кількість підписів для партій, які ще не представлені в парламенті, і спосіб переведення отриманих голосів у депутатські мандати. Принцип рівного виборчого права у виборчому законодавстві України випливає з більш загального за своїм змістом конституційного принципу рівноправності громадян (ст. 24 Конституції України) та поширюється як на реалізацію активного, так і пасивного виборчого права. Cт. 3 Закону України “Про вибори народних депутатів України” наголошує: “Вибори депутатів є рівними: громадяни України беруть участь у виборах депутатів на рівних засадах.” Це право забезпечується: наявністю у кожного виборця однакової кількості голосів, при цьому свій голос виборець може використати лише на одній виборчій дільниці; рівними можливостями громадян, які мають право голосу, балотуватися на виборах; рівним захистом у передбаченому законом порядку як активного, так і пасивного виборчого права всіх громадян України. Рівне виборче право забезпечується також забороною, встановленою Законом України “Про вибори народних депутатів України”, одному кандидату бути включеним одночасно до кількох виборчих списків. Принцип рівного виборчого права поширюється також на всі партії (блоки) – суб’єкти виборчого процесу. Для всіх них встановлюються однакові терміни висування і реєстрації, рівні строки та умови проведення передвиборної агітації. Рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, політичних партій (виборчих блоків) брати участь у виборчому процесі забезпечується: забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками; забороною втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчий процес; рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів у депутати, партій (блоків)-суб’єктів виборчого процесу; забороною використання партією (блоком) під час фінансування передвиборної агітації інших коштів, крім коштів виборчого фонду партії (блоку) та коштів державного бюджету, виділених на забезпечення ведення передвиборної агітації; рівним та неупередженим ставленням засобів масової інформації (ЗМІ) до кандидатів у депутати, партій (блоків) – суб’єктів виборчого процесу.