- •1.Дайте класифікацію виборчих систем за рівнем пропорційності.
- •2. Дайте характеристику виборам як елементу демократії та механізму демократизації. Якими є інституційні гарантії демократії?
- •3. Дайте характеристику принципу всезагальності виборів.
- •4. Дайте характеристику прямим, непрямим, основним, проміжним, додатковим, дійсним, вирішальним та установчим виборам.
- •5. Загальна характеристика автоматизованої телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».
- •6. Класифікуйте виборчі системи за способом їх становлення.
- •7. Назвіть головні процедури виборчої кампанії.
- •8.Назвіть основні види відповідальності за порушення виборчих прав. Відповідальність за порушення виборчих прав.
- •9. Назвіть основні віхи боротьби за загальне виборче право. Якими є причини та наслідки поширення загального виборчого права?
- •10.Назвіть суб’єктів виборчого процесу.
- •11.Охарактеризуйте порядок утворення виборчих дільниць.
- •12.Дайте характеристику різновидам виборчих дільниць, які розрізняє українське законодавство?
- •13.Охарактеризуйте процедуру та правила утворення виборчих округів.
- •14.Охарактеризуйте роль виборів у різних політичних режимах.
- •15.Порядок і строки призначення виборів народних депутатів України.
- •16.Порядок і строки призначення виборів органів місцевого самоврядування в Україні.
- •17.Порядок і строки призначення виборів Президента України.
- •18.Розкрийте особливості виборчої системи Європарламенту.
- •19.Розкрийте процес становлення інституту виборів Президента в Україні.
- •20.У чому полягає політичне значення участі у виборах? Індикатором яких процесів є явка виборців?
- •21.У чому суть виборчої та ліберальної демократії?
- •22.У чому суть куріальної виборчої системи?
- •Куріальна виборча система (реальне представництво).
- •23.У чому суть мажоритарної виборчої системи? Її Переваги та недоліки.
- •24.У чому суть мажоритарної системи абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості?
- •25.У чому суть принципу пропорційного представництва? Що таке пропорційна виборча система? Її переваги та недоліки.
- •26.У чому суть справжніх та несправжніх виборів?
- •27.Функціональні особливості органів ведення реєстру.
- •28.Чому вибори мають бути обов’язковими та періодичними?
- •29.Що робить вибори вільними?
- •30.Що розуміється під поняттям “прямі вибори”? у чому їх перевага перед непрямими (опосередкованими* виборами?
- •31.Що таке абсентеїзм і які чинники його зумовлюють?
- •32.Що таке агітаційна кампанія та політична реклама?
- •33.Що таке виборча кампанія, її головні моделі?
- •34.Що таке виборча система? Які суспільні функції вона виконує?
- •35.Що таке виборча формула? Якими є загальні правила переведення голосів у мандати?
- •36.Що таке виборче законодавство? Якою є система виборчого законодавства України?
- •37.Що таке виборче право? у чому полягає різниця між активним та пасивним виборчим правом?
- •38.Що таке виборчий бар’єр? у чому суть легального та реального виборчого бар’єру?
- •39.Що таке виборчий період і виборчий процес? Які засади та етапи виборчого процесу?
- •40.Що таке виборчі цензи? Які ви знаєте виборчі обмеження?
- •41.Що таке відкріпне посвідчення та порядок його використання?
- •42.Що таке Європарламент і як він обирається?
- •43.Що таке змішана виборча система? Її переваги та недоліки.
- •44.Що таке місцеві вибори?
- •45.Що таке парламентські вибори? у чому особливість виборів двопалатного парламенту?
- •46.Що таке передвиборча кампанія? Які її завдання?
- •47.Що таке передвиборча пропаганда та агітація? Їх цілі, форми, засоби та обмеження?
- •48.Що таке плюральний вотум? Які види виборчих привілеїв ви знаєте?
- •49.Що таке попередні вибори (праймеріз*? Як вони відбуваються?
- •50.Що таке президентські вибори? Які існують моделі президентських виборів?
- •51.Що таке принцип рівності виборів? у чому він проявляється?
- •52.Що таке принципи виборчого процесу? Назвіть головні принципи демократичних виборів.
- •53.Що таке референдум та плебісцит? Яке їх місце в системі сучасної демократії?
- •54.Що таке цвк? Який порядок її формування та повноваження?
- •55.Як виборча система співвідноситься з партійною системою? Соціологічні закони Дюверже.
- •56.Як відбувається офіційне оприлюднення результатів виборів?
- •57.Як відбувається проголошення (призначення* виборів?
- •58.Як відбувалися вибори в найдавніші часи?
- •59.Як відбуваються вибори президента сша?
- •60.Як забезпечується таємний характер політичних виборів?
- •61.Як розподіляються пропорційні виборчі системи за рівнем пропорційного представництва?
- •62.Яка процедура реєстрації депутатів та заміщення депутатів, які вибули?
- •63.Який визначений порядок голосування? Що таке факультативне та обов’язкове голосування? Повторне голосування (перебалотування*.
- •64.Який порядок використання змі у передвиборній агітації?
- •65.Який порядок встановлення результатів виборів?
- •66.Який порядок підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування?
- •67.Який порядок реєстрації та підстави скасування реєстрації кандидатів у народні депутати України?
- •68.Який порядок реєстрації та підстави скасування реєстрації кандидатів на пост президента України?
- •69.Який порядок формування органів, що проводять вибори?
- •70.Який порядок формування та організація роботи дільничної виборчої комісії?
- •71.Який порядок формування та організація роботи окружної виборчої комісії?
- •72.Яким є порядок офіційного оголошення учасників виборчого процесу?
- •73.Яким є статус кандидата у депутати? Що таке імунітет кандидата у народні депутати?
- •74.Які ви знаєте форми незаконного впливу на виборців?
- •75.Які головні міжнародно-правові акти, що регулюють проведення виборів? Що таке Венеціанська комісія?
- •76.Які існують вимоги до приміщення для голосування?
- •77.Які існують процедури реєстрації виборців? Як формуються списки виборців?
- •78.Які існують різновиди мажоритарних систем за типом голосування?
- •79.Які існують способи висування (номінації* кандидатів? Як відбувається номінація кандидатів політичними партіями?
- •80.Які існують способи класифікації мажоритарних виборчих систем?
- •81.Які існують способи протидії незаконному впливу на виборців? Способи протидії незаконному впливу на виборців.
- •82.Які критерії демократичності виборів?
- •83.Які права та обов’язки, обмеження та гарантії члена виборчої комісії?
- •84.Які функції референдумів? Види референдумів.
21.У чому суть виборчої та ліберальної демократії?
Виборча та ліберальна демократія. Система влади та управління, сформовані в результаті відносно вільних і справедливих виборів називається виборчою (елективною) демократією. Однак у ній відсутні багато інших гарантій прав і свобод, які існують в ліберальних демократіях. Аналізуючи методи правління в різних державах, А. Лейпхарт доходить висновку, що демократичними можна вважати лише 51 країну із загальної кількості існуючих держав (де проживає 37 % всього населення світу). Основним показником демократичності правління в державі учений вважає стан громадянських та політичних свобод. За словами американського президента А. Лінкольна, демократія – це “правління народу, вибране народом і для народу”. Ознаками демократії є визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади, контроль за їхньою діяльністю, вплив на прийняття спільних для всіх рішень на засадах загального, рівного виборчого права і здійснення цього права у процедурах виборів, референдумів, плебісцитів тощо. Р. Дал вказує, що для відповідального демократичного правління необхідне існування інституційних гарантій демократії. Абсолютна узгодженість актів влади з волею всіх громадян становить ідеал демократичного правління. Парламент, що обирається народом, є необхідною, хоча й не єдиною умовою демократії. На Заході виборча демократія базується на фундаментальному спадку політичного лібералізму, який включає в себе права людини і принципи правової держави. Однак і в неліберальних, незахідних політичних системах виборча демократія може відігравати поважну роль. Крім того досить поширеним є розуміння того, що демократія базується на могутньому громадянському суспільстві. Поняття “виборчої демократії” є протиставленням “соціалістичній демократії”, де вибори на безальтернативній основі були лише декорацією і не мали нічого спільного з демократичними політичними процесами. Чи є вибори єдиним змістом демократії? У своїй блискучій статті у Журналі Демократії (Journal of Democracy) Ларрі Даймонд розкрив основну відмінність між виборчою і ліберальною демократією. Ліберальні демократії не обмежуються наявністю системи демократичних виборів. Для них також притаманні такі риси, як контроль над виконавчою владою, незалежна судова влада, що забезпечує дотримання верховенства закону; захист прав свободи особистості, слова, зібрань, совісті, права вибирати і бути обраним; захист прав меншин; обмеження можливостей партії, які перебувають при владі, впливати на процес виборів; ефективні гарантії проти сваволі поліції і судових органів; відсутність цензури; мінімальний урядовий контроль над засобами масової інформації. У випадку виборної демократії існує система влади та управління сформована в результаті відносно вільних і справедливих виборів, але відсутні багато інших гарантій прав і свобод, які існують в ліберальних демократіях. Як підкреслює Л. Даймонд, кількість виборних демократій різко зросла за останні роки, у той час як кількість ліберальних демократій залишилась незмінною. За результатами досліджень, проведених Домом Свободи, 118 країн вважаються виборними демократіями. Однак, лише 79 з цих країн Дім Свободи визначає як “вільні”, тобто ліберальні демократії. 39 держав з виборними органами влади і управління названі “частково вільними”, серед них такі країни, як Росія, Індія, Туреччина, Бразилія, Пакистан, Колумбія та Україна. Існування й усвідомлення цієї відмінності призвело до того, що дехто ставить під сумнів правомірність ідентифікації демократії з виборами. Почалися розмови про “ненадійність фактору виборів” і “про капкан вільних виборів”. Це розчарування у виборах має декілька джерел, однак значною мірою воно пояснюється розбіжностями у результатах, якими закінчуються вибори у незахідних і західних країнах. По-перше, вибори у незахідних країнах можуть привести до перемоги політичних лідерів і груп, які становлять серйозну загрозу для існування демократичних інститутів у країні. Вищі керівники у країнах Латинської Америки і колишніх республік Радянського Союзу, обрані демократичним шляхом, вдавалися до сваволі й недемократичних методів управління, переслідували своїх опонентів і керували з допомогою декретів. Інші виборні вищі керівники у країнах Латинської Америки підпорядковували собі парламенти й впроваджували конституційні поправки, які дозволяли продовжити термін їх повноважень. У незахідних суспільствах, в яких відсутня західна традиція лібералізму, уряди, сформовані в результаті виборів, рідко приділяють увагу захисту прав людини, можуть утискати права меншин, обмежувати свободу засобів масової інформації (ЗМІ), а також закривати очі на грубі методи поліції або навіть заохочувати їх. По-друге, ситуація виборів в незахідних країнах провокує політиків робити заяви та виступати з гаслами, здатними забезпечити їм додаткові голоси виборців, і часто ці гасла носять етнічний, релігійний або націоналістичний характер. Подібні заклики можуть загострювати протиріччя між країнами і всередині країни, а також можуть привести до перемоги антизахідних політичних лідерів і антизахідної політики загалом. Парадоксальним чином запозичення незахідними політичними суспільствами західних демократичних інститутів часто стимулює розвиток і приводить до влади антизахідні політичні рухи. У деяких мусульманських державах питання, вочевидь, стоїть так: або антидемократичне світське суспільство, або антизахідна демократія. У регіоні Перської затоки Саудівська Аравія – найближчий союзник США – є найбільш недемократичною країною, в той час як Іран – головний противник США – найбільш демократична держава. На Заході виборча демократія базується на фундаментальному спадку політичного лібералізму, який включає в себе права людини і принципи правової держави. Однак, і в неліберальних, незахідних політичних системах виборча демократія може відігравати поважну роль. Ліберальна демократія базується на понятті переваги особистості і є продуктом західної цивілізації. Тому існує точка зору, що ліберальна демократія неможлива поза Заходом. Насправді ж у межах кожної з існуючих на Землі цивілізацій є щонайменше одна демократична країна. Тобто ліберальну демократію не можна вважати внутрішньо несумісною з незахідними культурами. Однак міра сприйняття незахідними суспільствами ліберальної чи виборчої демократії залежить від ступеню впливу на них з боку Заходу. Світові цивілізації відрізняються між собою мірою подібності до західної культури, а також мірою впливу на них Заходу. Латинська Америка, безперечно, близька Заходу, а за деякими показниками повинна бути включена до західної цивілізації. Православ’я є найбільш далеким і проблематичним родичем. У Африці західне правління було коротким, а його вплив, за винятком Південної Африки, більш обмеженим. Щодо ісламського світу, різні країни відчували різний ступінь західного впливу, але в арабській серцевині ісламського світу він також був обмеженим. Подібна ситуація і у Китаї. Загалом ступінь сприйняття електоральної демократії незахідними суспільствами виявився залежним від ступеню впливу Заходу на ці країни. Демократичний розвиток починається, коли політичним лідерам здається, що підтримувати його стає вигідно, тоді він перетворюється на їхній обов’язок. Але в багатьох регіонах світу подібні системи відсутні. У більшості ісламських країн авторитарні уряди повністю контролюють ситуацію і не виявляють найменшого бажання розпочинати демократичні перетворення. У тих небагатьох демократичних державах, які існують в ісламському світі, правителі керують недемократичними методами і не виявляють бажання до переходу від виборчої до ліберальної демократії. Важливим також є те, що практично у всіх ісламських державах, в яких немає фундаменталістського режиму, фундаменталістські руху відіграють суттєву, а іноді центральну роль, в опозиції. Помітна відсутність ліберально-демократичних опозиційних угруповань. Крім того, широко розповсюдженим є розуміння того, що демократія базується на могутньому громадянському суспільстві. У ісламських країнах на даний момент таке громадянське суспільство тільки формується, але це фундаменталістське громадянське суспільство, а не світське чи ліберальне. Елітам Китаю чи багатьох інших азіатських суспільств ліберальна демократія не потрібна. У Китаї спостерігається сильна протидія демократії з боку політичних лідерів. Молода буржуазія надто пов’язана з державою, щоб кинути виклик державній владі, а у студентів та інших дисидентів немає стабільної соціальної бази. Поняття “права людини”, що обмежує повноваження держави, слабо розвинуте у Східній Азії. У тій мірі, в якій права людини взагалі визнаються, вважається, що вони надаються державою. Перевага надається злагоді та співробітництву, а не протиріччям і конкуренції. Підтримка порядку і повага до ієрархії розглядаються як основні цінності. Зіткнення ідей, угруповань і партій, зазвичай, вважається небезпечним. Звідси виборча демократія у тій мірі, в якій вона з’являється в азіатських суспільствах, звичайно буває спрямована на досягнення консенсусу, а не створення ситуації вибору, відрізняється від виборчої демократії на Заході і не має західного шлейфу ліберальних інститутів і процедур.