- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
Проектування БД –– це визначення її складу й структури, проектування зовнiшнього (позамашинного) вiдносно бази даних iнформацiйного забезпечення i технологiчного процесу створення та ведення БД, а також розробка органiзацiйно-методичних та iнструктивних матерiалiв. Етапи проектування вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто виконуються певні роботи з проектування на зовнiшньому, iнфологiчному, даталогiчному (логiчному) i внутрiшньому рiвнях.
Метою проектування на зовнiшньому рiвнi є розробка позамашинного iнформацiйного забезпечення, яке вміщує систему вхiдної (первинної) документацiї, що характеризує певну ПО, систему класифiкацiї та кодування технiко-економiчної iнформацiї, а також перелiк вiдповiдних вихiдних повiдомлень, якi потрiбно формувати за допомогою АБД.
Процес проектування БД на зовнiшньому рiвнi складається з таких робiт.
1. Визначення функцiональних задач ПО, що пiдлягають автоматизованому розв’язанню. Результатом такого вивчення має бути перелiк функцiональних задач, якi повиннi розв’язуватись автоматизованим способом з використанням АБД.
2. Вивчення та аналiз оперативних первинних документiв.
3. Вивчення нормативно-довiдкових документiв.
4. Вивчення процесiв перетворення вхiдних повiдомлень у вихiднi.
При проведеннi проектних робiт на зовнiшньому рiвнi треба враховувати те, що для виконання певних функцiй в БД необхiдно зберiгати додатковi данi, якi не вiдображені в документах (данi календаря, статистичнi данi тощо).
Результатом проектування на зовнiшньому рiвнi буде перелiк атрибутiв (реквiзитiв) оперативної та умовно-постiйної iнформацiї, який потрiбно зберiгати в БД, із зазначенням джерел їх отримання та форми подання. Однак через складність ПО можуть виникнути надлишковостi, дублювання, неузгодженостi та iнших недоліків, які усуваються на етапі iнфологiчного проектування.
21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
Метою iнфологiчного проектування є створення структурованої iнформацiйної моделi ПО, для якої буде розроблятися БД. При проектуваннi на iнфологiчному рiвнi створюється iнформацiйно-логiчна модель, яка повинна вiдповiдати таким вимогам:
- коректнiсть схеми БД, тобто адекватне вiдображення модельованої ПО;
- простота i зручнiсть використання на наступних етапах проектування, тобто IЛМ має легко вiдображатися на моделi БД, якi пiдтримуються вiдомими СУБД (сiтковi, iєрархiчнi, реляцiйнi);
- IЛМ повинна бути описана мовою, зрозумiлою проектувальникам БД, програмiстам, адмiнiстратору i майбутнiм користувачам АБД.
22. Підходи до інфологічного проектування бд
Суть iнфологiчного моделювання полягає у видiленнi iнфор-мацiйних об’єктiв (сутностей) ПО, якi пiдлягають зберіганню в БД, а також у визначеннi характеристик об’єктiв i взаємозв’язкiв мiж ними.
Iснує два пiдходи до iнфологiчного проектування: аналiз об’єктiв i синтез атрибутiв. Пiдхiд, що базується на аналiзi об’єктiв, називається низхiдним, а на синтезi атрибутiв –– висхiдним.
Перший пiдхiд рекомендується використовувати при проектуваннi документальних БД, а другий –– при розробцi фактографiчних систем. У документальних системах об’єктом зберігання, пошуку та обробки є цiлий документ, у фактографiчних системах — окремi данi, якi характеризують певнi подiї, явища, тобто вiдбивають факти, якi спостерігаються в реальнiй дiйсностi чи виробничо-господарськiй дiяльностi.
Економiко-органiзацiйнi системи можна характеризувати як фактографiчнi системи, тому розглянемо висхiдний пiдхiд, який полягає в аналiзi атрибутiв i синтезi на їх основi iнформацiйних об’єктiв.