- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
Проектування баз даних –– це iтерацiйний, багатоетапний процес прийняття обгрунтованих рiшень у процесi аналiзу iнформацiйної моделi предметної областi, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачiв, синтезу логiчних і фiзичних структур даних, аналiзу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобiв. Етапи проектування вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто виконуються певні роботи з проектування на зовнiшньому, iнфологiчному, даталогiчному (логiчному) i внутрiшньому рiвнях.
Внутрiшнiй рiвень пов’язаний з фiзичним розмiщенням даних у пам’ятi ЕОМ. На цьому рiвнi формується фiзична модель БД, яка вмiщує структури зберiгання даних у пам’ятi ЕОМ, включаючи опис форматiв записiв, порядок їх логiчного або фiзичного впорядкування, розмiщення за типами пристроїв, а також характеристики i шляхи доступу до даних. Вiд параметрiв фiзичної моделi залежать такі характеристики функцiонування БД: об’сяг пам’ятi й час реакцiї системи. Фізичнi параметри БД можна змiнювати в процесi її експлуатацiї з метою пiдвищення ефективностi функцiонування системи. Змiна фiзичних параметрiв не зумовлює необхiдностi змiни iнфологiчної та даталогiчної моделей.
12. Мовні засоби абд.
Мовнi засоби СУБД необхiднi для описування даних, органiзацiї спiлкування та виконання процедур пошуку й рiзних перетворень з даними. Мовні засоби АБД ділять на три групи:
1. Мови опису зовнішніх даних призначені для описання даних на рiзних рiвнях абстракції (зовнiшньому, логiчному i внутрiшньому):
- мови опису зовнішніх даних;
- мови опису бази даних (мова опису схем, мова опису підсхем, мова опису зберігання даних).
2. Мови спілкування з БД:
- мова маніпулювання даними - використовується для обробки даних, їх перетворень i написання програми;
- мова запитів – використовується для спрощення процедур пошуку даних у БД. Найпоширенішими є SQL і QBE.;
- мова ведення діалогу.
3. Інші мовні засоби
13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
За мовою спiлкування користувача з БД розрiзняють системи з базовою мовою (вiдкритi системи) i з власною мовою (закритi системи). У вiдкритих системах мовним засобом спiлкування з БД є якась одна з мов програмування, наприклад SI, Паскаль. У таких системах для спiлкування з БД потрiбен посередник, тобто програмiст, який володiє обраною мовою програмування. Використання базових мов як ММД звужує коло осiб, котрі можуть безпосередньо звертатися до БД, оскільки для цього потрiбно знати мову програмування. У таких випадках для спрощення спiлкування кiнцевих користувачiв з БД передбачається мова ведення дiалогу, яка значно простіша для опанування, ніж мова програмування. Закритi системи мають власну мову спiлкування; вона, як правило, набагато простiша за мову програмування. Тому в таких системах не потрiбен посередник-програмiст для спiлкування з БД. Самi користувачi, що мають вiдповiдну пiдготовку, зможуть працювати з БД.
14. Драйвер odbc та його призначення.
ODBC –– це iнтерфейс доступу до даних, якi зберiгаються, під управлiнням рiзних СУБД. ODBC має цiлий набір драйверiв, за допомогою яких одна СУБД може працювати з даними iнших систем. Архiтектура ODBC:
15. Поняття мета даних, словника даних та їх призначення.
Мета дані – це опис тих даних, що зберігаються в БД. У деяких сучасних системах до метаданих належать не лише описи самих даних, а й інформацiя про предметну область, користувачiв системи, статистику її роботи та iншi вiдомостi. Для централiзованого зберігання всiєї метаiнформацiї використовується словник даних (СД). СД забезпечує розв’язання проблеми достовiрностi, надлишковостi й контролю за рацiональним зберіганням і використанням даних.
Функції СД: встановлення зв’язкiв мiж користувачами БД; виконання простого та ефективного управлiння елементами даних при введеннi в систему як нових елементiв, так i при модифiкацiї опису iснуючих; зменшення надмірності даних; запобiгання неузгодженостi даних; централiзоване управлiння даними з метою спрощення процесу проектування БД та її розширення.
Словник даних використовується кiнцевими користувачами під час роботи із системою, прикладними програмiстами –– при написаннi програм, системними програмiстами –– в процесi розширення системи.
Одне з основних призначень СД є документування даних. Робота з СД спрощує процес пiдготовки документацiї програмiстами, забезпечує користувачiв iнформацiєю про наявнi в системi данi, дозволяє контролювати вiдповiднiсть у назвах і форматах даних та їх кодах.