- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
Проектування баз даних –– це iтерацiйний, багатоетапний процес прийняття обгрунтованих рiшень у процесi аналiзу iнформацiйної моделi предметної областi, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачiв, синтезу логiчних і фiзичних структур даних, аналiзу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобiв. Етапи проектування вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто виконуються певні роботи з проектування на зовнiшньому, iнфологiчному, даталогiчному (логiчному) i внутрiшньому рiвнях.
Метою проектування на зовнiшньому рiвнi є розробка позамашинного iнформацiйного забезпечення, яке вміщує систему вхiдної (первинної) документацiї, що характеризує певну ПО, систему класифiкацiї та кодування технiко-економiчної iнформацiї, а також перелiк вiдповiдних вихiдних повiдомлень, якi потрiбно формувати за допомогою АБД. Зовнiшнiй рiвень є словесним описом вхiдних і вихiдних повiдомлень, а також даних, якi доцiльно зберiгати в БД. Результатом проектування на зовнiшньому рiвнi буде перелiк атрибутiв (реквiзитiв) оперативної та умовно-постiйної iнформацiї, який потрiбно зберiгати в БД, із зазначенням джерел їх отримання та форми подання. Опис зовнiшнього рiвня не виключає наявностi елементiв дублювання, надлишковостi та неузгодженостi даних. Тому для усунення цих аномалiй і протирiч зовнiшнього опису даних виконується iнфологiчне проектування.
9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
Проектування баз даних –– це iтерацiйний, багатоетапний процес прийняття обгрунтованих рiшень у процесi аналiзу iнформацiйної моделi предметної областi, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачiв, синтезу логiчних і фiзичних структур даних, аналiзу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобiв. Етапи проектування вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто виконуються певні роботи з проектування на зовнiшньому, iнфологiчному, даталогiчному (логiчному) i внутрiшньому рiвнях.
Метою iнфологiчного проектування є створення структурованої iнформацiйної моделi ПО, для якої буде розроблятися БД. При проектуваннi на iнфологiчному рiвнi створюється iнформацiйно-логiчна модель, яка повинна вiдповiдати таким вимогам: коректнiсть схеми БД; простота i зручнiсть використання на наступних етапах проектування; IЛМ повинна бути описана мовою, зрозумiлою проектувальникам БД, програмiстам, адмiнiстратору i майбутнiм користувачам АБД. Суть iнфологiчного моделювання полягає у видiленнi iнформацiйних об’єктiв (сутностей) ПО, якi пiдлягають зберіганню в БД, а також у визначеннi характеристик об’єктiв i взаємозв’язкiв мiж ними. В iнформацiйно-логiчній моделі (IЛМ) предметної областi, в якiй виключено надлишковiсть даних i вiдображено iнформацiйнi особливостi об’єкта управлiння без урахування особливостей i специфiки конкретної СУБД. Тобто інфологічне подання даних орiєнтоване переважно на людину, яка проектує чи використовує базу даних.
10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
Проектування баз даних –– це iтерацiйний, багатоетапний процес прийняття обгрунтованих рiшень у процесi аналiзу iнформацiйної моделi предметної областi, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачiв, синтезу логiчних і фiзичних структур даних, аналiзу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобiв. Етапи проектування вiдповiдають рiвням подання даних у БД, тобто виконуються певні роботи з проектування на зовнiшньому, iнфологiчному, даталогiчному (логiчному) i внутрiшньому рiвнях.
На етапi даталогiчного проектування здiйснюється перехiд вiд iнфологiчної моделi ПО до даталогiчної моделi, яка підтримується засобами конкретної СУБД. Цей рiвень подання даних орiєнтований бiльше на комп’ютерну обробку i на програмiстiв, якi займаються її розробкою. Даталогiчна модель являє собою базу даних, структуровану на логiчному рiвнi й орiєнтовану на конкретну СУБД. Перш нiж виконати даталогiчне проектування, необхiдно вибрати СУБД. Кожна конкретна СУБД накладає ряд обмежень на побудову логiчної моделi даних, тому насамперед необхiдно вивчити специфiку i особливостi СУБД, виявити всi фактори, якi можуть вплинути на логiчну модель БД. Основними факторами, що впливають на даталогiчне проектування з боку СУБД, є тип логiчної моделi, що його пiдтримує вибрана СУБД; особливостi фiзичної органiзацiї даних у середовищi вибраної СУБД; кiлькiснi обмеження, якi накладає СУБД.
В результатi даталогiчного проектування можна отримати кiлька варiантiв побудови логiчної моделi даних. Тому важливим моментом є оцiнка отриманих моделей і вибiр найбiльш оптимального варiанта. Отриманий результат передусім потрібно оцiнити з точки зору вiдповiдностi наявним машинним ресурсам. У разі невiдповiдностi цим обмеженням потрiбно здійснити перепроектування БД. Крiм того, на отриманiй моделi необхiдно перевiрити умови виконання всіх запитiв користувачiв i вимог прикладних програм.