34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.

Інформаційний об’єкт –– це деяка сутнiсть ПО, яку необхiдно вiдображувати в БД з точки зору прикладної програми чи користувача БД, і яку можна описати деякою логiчно взаємопов’язаною сукупнiстю атрибутiв.

Якщо в одновимірному запитувальному зв’язку співвід­ношення Т (Х1, У) = Б:Б, тодi Х1 i У оголошуються як власники двох структурних зв’язків. Підпорядкованим об’єктом оголошується новий об’єкт, який називається об’єктом-зв’язкою.

У структурному зв’язку, де власником є об’єкт Х, напрям руху ВП, а в структурному зв’язку, де власником є кінцевий об’єкт У, напрям руху ПВ. Для об’єкта-зв’язки клас членства в обох зв’язках обов’язковий.

О б’єкти-зв’язки мають бути семантично визначенi, їм присвоюється iм’я i задаються характеристики, тобто визначаються атрибути, якi повиннi входити до їх складу.

Досить часто об’єктом-зв’язкою виступає той об’єкт, який не визначили на бiльш раннiх стадiях проектування. До складу об’єктa-зв’язки обов’язково повиннi входити ключовi атрибути тих об’єктiв, зв’язок мiж якими встановлюється.

35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.

Більшість існуючих в даний час СУБД пропонує в розпорядження розробників ті чи інші засоби реалізації бізнес-правил (чи обмежень цілісності). Поняття цілісності в широкому розумінні цього слова –– це забезпечення достовірності та узгодженості даних у базі даних у будь-який момент часу її функціонування.

Розглянемо обмеження цілісності, які повинні накладатися на окремі атрибути.

1. Контроль поля за шаблоном - перевіряються довжина та тип поля. Цей вид контролю можна доповнити, створивши так звану маску для введення поля.

2. Контроль на відповідність певному діапазону (здебільшого для числових полів). Встановлення діапазону та контроль на відповідність йому атрибута дають змогу запобігти явним помилкам, які можуть виникнути при введенні чи внесенні змін у дані.

Існують відкриті й закриті діапазони. Відкритий фіксує лише значення одного з обмежень — верхню чи нижню межу можливої зміни значення атрибута. При відкритому діапазоні задають обидва обмеження.

3. Задання ознаки непорожнього поля. Певні атрибути повинні обов’язково мати якесь конкретне значення і не допускається порожнього поля.

4. Задання можливих значень полів. При цьому задають певний перелік можливих значень полів і вводячи нове значення, перевіряють, чи є відповідне йому значення в заданому переліку.

5. Обмеження переходу з одного стану в інший. Виконання цього обмеження потрібно перевіряти, вносячи зміни у файл даних.

6. Перевірка на унікальність (здебільшого для ключових атрибутів, що визначені як первинні ключі). Ці ключі не повинні мати порожніх значень. Розглянуте обмеження стосується не лише окремого атрибута, а й об’єкта в цілому, тому що первинний ключ є ідентифікатором певного об’єкта. Тому це обмеження щодо об’єкта називається обмеженням його цілісності.

7. Обмеження на значення атрибута. Обмеження цілісності може сто­суватись не лише унікальності значень ключових атрибутів; воно може накладатись на будь-який атрибут запису чи певної їх сукупності.

8. Встановлення значення за замовчуванням. Часто одне і те саме значення атрибута може повторюватись кілька разів у різних записах. З метою зменшення помилок під час введення даних та економії часу на цю роботу значення таких атрибутів можна встановлювати за замовчуванням.

9. Обмеження на обов’язкове введення значень. Деякі поля бази даних при внесенні даних не можна пропускати, тобто вони не можуть бути порожніми. Тому на них повинно накладатись таке обмеження, яке б не дозволяло пропускати поля, що підлягають обов’язковому заповненню. До полів, які підлягають обов’язковому заповненню, належать, наприклад, ключові поля.