38. Критерії вибору субд загального характеру.

Вибір оптимальної системи складається з основних етапів:

1. визначення області компетенції вичення, що проводиться;

2. Зменшення списку претендентів до 2-3 продуктів (порівнюють різні СУБД).

3. Оцінка продуктів. Для цього можуть використовуватись різноманітні параметри, як в вигляді груп (наприклад, визначення даних, фізичні параметри, доступність, обробка транзакцій, утиліти, засоби розробки та ін), так і окремо.

4. Проведення обгрунтованого вибору і підготовка звіту. На цьому етапі проведений аналіз документується та підготовлюється заключення з оцінкою відібраних продуктів і видача рекомендацій по вибору цільової СУБД.

39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.

Вибір оптимальної системи складається з основних етапів: 1. визначення області компетенції вичення, що проводиться;

2. Зменшення списку претендентів до 2-3 продуктів (порівнюють різні СУБД).

3. Оцінка продуктів. Для цього можуть використовуватись різноманітні параметри, як в вигляді груп (наприклад, визначення даних, фізичні параметри, доступність, обробка транзакцій, утиліти, засоби розробки та ін), так і окремо.

4. Проведення обгрунтованого вибору і підготовка звіту. На цьому етапі проведений аналіз документується та підготовлюється заключення з оцінкою відібраних продуктів і видача рекомендацій по вибору цільової СУБД.

40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.

Вiдображення на iєрархiчну модель виконується в два етапи.

1. Загальне вiдображення на iєрархiчну модель без урахування обмежень iєрархiчної СУБД.

2. Модифiкацiя моделi з урахуванням обмежень, якi накладає вибрана iєрархiчна СУБД.

Основні правила побудови iєрархiчних моделей. Iєрархiчнi моделi, збудовані на основi принципу пiдпорядкованостi мiж ІО, являють собою деревоподiбну структуру, яка складається з вузлiв (сегментiв) i дуг (гiлок). Кожний вузол — це сукупнiсть логiчно взаємозв’язаних атрибутiв, що описують якусь сутнiсть ПО, неорiєнтованi дуги вказують на ІЗ мiж ними.

При вiдображеннi iнфологiчної моделi на iєрархiчну ІО потрібно трансформувати в сегменти, а структурнi зв’язки –– в неорiєнтованi дуги.

Правила, за якими розміщують сегменти та дуги дерева в ієрархічній моделі

1. На самому верхньому рiвнi iєрархiї знаходиться лише один сегмент, який називається кореневим. Кожний екземпляр цього сегмента починає один логiчний запис. Тому пошук в iєрархiчних моделях вико-нують згори вниз, зворотного шляху пошуку в цих моделях немає.

Першим кроком вiдображення iнфологiчної моделi на iєрархiчну буде вибiр з-поміж ІО інфологічної моделі того, який мiг би бути кореневим сегментом. Ним може бути об’єкт, який не має зв’язкiв на входi з iншими об’єктами, тобто до нього не входить жодна дуга i вiн у всіх структурних зв’язках характеризується лише як власник структурного зв’язку. Якщо з-поміж об’єктiв інфологічної моделі немає такого об’єкта, тодi серед них вибирають той, що має мiнiмальну кiлькiсть зв’язкiв на входi. Якщо ж, навпаки, на роль кореня є кiлька об’єктiв-претендентiв, то тут може бути двi альтернативи.

Перша –– об’єднати такi об’єкти-претенденти в один об’єкт i оголосити його кореневим сегментом.

Другий варiант: якщо сегменти неможливо об’єднати через семантичну рiзнорiдність, то кожний iз цих об’єктiв оголошують коренем рiзних фiзичних баз даних, тобто будують кiлька деревоподiбних структур.

2. Зв’язки в iєрархiчних моделях будують за принципом «вихiдний – породжений». Так, сегмент другого рiвня iєрархiї залежатиме вiд сегмента першого рiвня, тобто перший рiвень виступає як вихiдний, а другий –– як породжений; у свою чергу, другий є вихiдним, а третiй –– породженим вiдносно другого рiвня i т. д.

Тому другим кроком вiдображення на iєрархiчну модель є аналiз ІО i виявлення з-поміж них iєрархiчної пiдпорядко­ваностi за принципом: «рiд – вид», «цiле – частина», «причина – наслiдок» i т.п. Аналiз виконують мiж об’єктами, якi зв’язанi зв’язками ВП чи ВПВ (друга частина ПВ iгнорується). В результатi цього аналiзу об’єкти розміщуються по рiвнях iєрархiї.

3. В iєрархiчнiй моделi пiдтримуються лише такі типи спiввiдно-шень мiж даними: 1:1 і 1:Б. Тому потрiбно перевiрити типи спiввiдношень мiж даними i обмежитися лише названими. Далі буде розглянуто, як в iєрар­хiчних моделiх можна реалiзувати iншi типи спiввiдношень.

4. Кожний вихiдний сегмент може мати кiлька породжених, але породжений сегмент може мати щонайбільше два вихiдних, один з яких є фiзи­чно, а інший логiчно вихiдним. Зв’язки в однiй фiзичнiй базi даних (ФБД) називаються фiзичними, а зв’язки мiж двома ФБД –– логiчними. На рис.3.1 зображено двi фiзичнi бази даних ФБД-1 і ФБД-2, у яких сегмент Х є фiзично вихiдним для сегмента Z, а Y — логiчно вихiдним для цього самого сегмента; в цьому разі Z виступає вiдносно до Y як логiчно породжений сегмент, відносно Х –– як фiзично породжений.

За описаним правилом побудови зв’язків необхідно перевірити всі породжені сегменти на виконання даного обмеження.

Надлишкові зв’язки потрібно усунути, об’єднанням кількох об’єктів в один, якщо це можливо, чи простим абстрагуванням від деяких зв’язків.

Другий етап вiдображення полягає в модифiкацiї отриманої моделi з урахуванням обмежень вибраної iєрархiчної СУБД.

ФБД – 2

Рис. 3.1. Взаємозв’язки між двома фізичними базами даних