- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
4. Класифікація абд.
Банк даних –– це система спеціальним чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних, мовних, організаційно - методичних засобів, якi необхідні для забезпечення централізованого нагромадження та колективного багатоцільового використання даних. Розрізняють АБД:
1. за типом логічної моделi БД - iєрархiчна, сiткова, реляцiйна, мiшана та мультимодельна;
2. За призначенням - iнформацiйно-пошуковi, спецiалiзованi за окремими галузями науки та техніки, банки даних АСУ для органiзацiйно-економiчної iнформацiї, банки даних для систем автоматизацiї наукових дослiджень i виробничих випробувань, банки даних для систем автоматизованого проектування.
3. За архiтектурою пiдтримуваного обчислювального середовища АБД бувають централiзованими (iнтегрованими) i розподiленими.
4. За видом iнформації, що зберігається, банки подiляються на банки даних, банки документiв i банки знань.
5. За мовою спiлкування користувача з БД розрiзняють системи з базовою мовою (вiдкритi системи) i з власною мовою (закритi системи).
5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
СУБД – це складова частина АБД, яка є комплексом програмних i мовних засобiв загального i спецiального призначення, необхiдних для створення БД, пiдтримування її в актуальному станi, манiпулювання даними i органiзацiї доступу до них рiзних користувачiв в умовах прийнятої технологiї обробки даних. СУБД є основою програмних засобiв АБД. Видiляють ядро СУБД, яке забезпечує органiзацiю введення, обробки та зберігання даних, а також компоненти, що забезпечують налагодження системи, засоби тестування, утилiти, якi забезпечують виконання допомiжних функцiй Дуже важливою задачею СУБД є забезпечення незалежностi даних. Усi функцiї СУБД можна об’єднати в такi групи:
1. Управлiння даними. Задачами управлiння даних є пiдготовка даних i їх контроль, занесення даних до бази, структуризацiя даних, забезпечення цiлісностi, секретності даних.
2. Доступ до даних. Пошук i селекцiя даних, перетворення даних у форму, зручну для подальшого використання.
3. Органiзацiя i ведення зв’язку з користувачем. Ведення дiалогу, видача дiагностичних повiдомлень про помилки в роботi з БД i т. д. Для обробки запитiв до БД записують програми, якi складають ППЗ. Для написання цих програм викор-ся мовнi засоби СУБД.
6. Характеристика першого та другого покоління субд.
Сьогодні налічується 3 покоління СУБД. 1- ієрархічні та сіткові СУБД, що були побудовані згідно принципів КОДАСІЛ. Ці СУБД орієнтовані на так звані main-frame. Це були закриті системи, що не мали стандартів зовнішнього інтерфейсу, не мали засобів автоматизації програмування (case-засобів), були дорогими, складними у проектуванні, але виявилися довговічними.
2 – реляційні СУБД, що орієнтовані на технологію файл-сервер. До них відносяться такі СУБД: FoxPro, Clipper, dBase, інш. Вони орієнтовані на ПЕОМ.
7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
Сьогодні налічується 3 покоління СУБД. 3 покоління – це розподілені професійні реляційні СУБД, які орієнтовані на технологію клієнт – сервер. Характерною ознакою є можливість підтримки глобальних корпоративних мереж, забезпечення механізму підтримки трансакцій та реплікацій. До них відносяться: Oracle, SYBase, Informix.