36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.

Перевiрка на коректнiсть полягає в спрощеннi та уточненнi моделi на її адекватність предметнiй областi. Під час виконання такої перевiрки виявляють і вилучають надлишкові структурнi зв’язки, а також виконують ряд перетворень структури iнфологiчної моделi.

Основне правило, яке дає змогу виконувати перетворення, можна сформулювати таким чином. З iнфологiчної моделi допускається вилучати структурні зв’язки, якщо решта зв’язків забезпечують повне та коректне виконання всіх інформаційних запитів. Виконуючи ці перетворення, можна навіть вилучати об’єкти-зв’язки, а також узагальнювати деякі об’єкти.

Розглянемо два найтиповіших варіанти перетворення структури

1. Нехай мiж трьома об’єктами А, В i С виявлено три структурних зв’язки S1, S2 i S3 (рис. 2.8). Для того щоб вирішити питання про надлишковiсть зв’язку S3, необхiдно переконатися, що результати проходження по зв’язку S3 i зв’язках S1, S2 для будь-якoго екземплярa об’єкта А повнiстю збігаються. У противному разі зв’язок S3 вилучати не можна.

Якщо зв’язок можна вилучити, то необхідно модифікувати характеристики решти зв’язків, аби вони забезпечували реалізацію функцій вилученого зв’язку (рис. 2.9).

Рис. 2.9

2. Нехай iнфологiчна модель складається з чотирьох об’єктів: А, В, С і D, два з яких, С i D, є об’єктами-зв’язками (рис. 2.10). У цьому разі між об’єктами А і В існує два маршрути і ставиться питання про надлишковість одного з них. Як і в першому випадку, якщо хоч один екземпляр об’єкта, а зв’язаний з різними екземплярами об’єкта В за маршрутами S1, S2 i S3, S4, то перетворення виконувати не можна.

Якщо перетворення можливе, проектувальник повинен проаналізувати об’єкти-зв’язки на тип співвідношення між ними. Якщо між ними існує співвідношення 1:1, їх можна об’єднати в один об’єкт (рис. 2.11). Тоді надлишкові зв’язки вилучаються і коригуються характеристики решти зв’язків.

Якщо ж між об’єктами С i D тип співвідношення 1:Б, то замість вилучених структурних зв’язків S3 i S4 необхідно встановити зв’язок L1 між об’єктами С i D (рис. 2.12). Об’єкти інфологічної моделі можна узагальнювати виходячи зі спорідненості їхніх структур, семантики та ролi в процесах обробки.

37. Мета й завдання даталогiчного проектування.

На етапi даталогiчного проектування здiйснюється перехiд вiд iнфо­логiчної моделi ПО до логiчної (даталогiчної) моделi, яка підтримується засобами конкретної СУБД. Процес переходу вiд iнфологiчної до датало­гiчної моделi називається вiдображенням.

Даталогiчна модель являє собою базу даних, структуровану на логiчному рiвнi й орiєнтовану на конкретну СУБД. Перш нiж виконати даталогiчне проектування, необхiдно вибрати СУБД. Кожна конкретна СУБД накладає ряд обмежень на побудову логiчної моделi даних, тому насамперед необхiдно вивчити специфiку i особливостi СУБД, виявити всi фактори, якi можуть вплинути на логiчну модель БД.

Усе ще не знайдено формалiзованих методiв, якi б давали змогу однозначно виконати даталогiчне проектування. Тому його результат багато в чому залежить вiд умiння та рiвня квалiфiкацiї спецiалiстiв, якi здійснюють проектнi розробки.

В результатi даталогiчного проектування можна отримати кiлька варiантiв побудови логiчної моделi даних. Тому важливим моментом є оцiнка отриманих моделей і вибiр найбiльш оптимального варiанта.

Отриманий результат передусім потрібно оцiнити з точки зору вiдпо­вiдностi наявним машинним ресурсам. У разі невiдповiдностi цим обмеженням потрiбно здійснити перепроектування БД. Крiм того, на отриманiй моделi необхiдно перевiрити умови виконання всіх запитiв користувачiв i вимог прикладних програм, тобто умову адекватностi логiчної моделi iнформацiйнiй моделi предметної областi.