- •1.Передумови створення концепції бд .
- •2. Переваги концепції бд.
- •3. Характеристика структури абд .
- •4. Класифікація абд.
- •5. Системи управління базою даних (субд) та її функції.
- •6. Характеристика першого та другого покоління субд.
- •7. Характеристика третього покоління субд та його переваги.
- •8. Зовнішній етап проектування бд та його характеристика.
- •9. Інфологічний етап проектування бд та його характеристика.
- •10. Даталогічний етап проектування бд та його характеристика.
- •11. Внутрішній (фізичний) етап проектування бд та його характеристика.
- •12. Мовні засоби абд.
- •13. Визначення відкритих та закритих систем та їх характеристика.
- •14. Драйвер odbc та його призначення.
- •16. Категорії користувачів адб та їх характеристика.
- •17. Адміністратор бд його призначення та функції.
- •18. База даних, фонд та архів даних визначення та призначення.
- •19. Підходи до проектування на зовнішньому рівні.
- •20. Сутність проектування на зовнішньому рівні.
- •21. Вимоги до iнфологiчної моделі.
- •22. Підходи до інфологічного проектування бд
- •23. Інструментальні засоби iнфологiчного проектування.
- •24. Схема взаємозв’язку робіт при інфологічному проектуванні.
- •25. Правила агрегації атрибутів в інформаційні об’єкти.
- •26. Зовнішнє кодування його сутність та використання при інфологічному проектуванні.
- •28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.
- •29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.
- •30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).
- •31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).
- •32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).
- •33. Правила побудови структурних зв’язків.
- •34. Поняття об’єкта - зв’язки та його використання при інфологічному проектуванні.
- •35. Обмеження цілісності (бізнес-правила), які накладаються на атрибути бд.
- •36. Характеристика процедури перевірки інфологічної моделі на коректність.
- •37. Мета й завдання даталогiчного проектування.
- •38. Критерії вибору субд загального характеру.
- •39. Критерії вибору субд з точки зору підтримки роботи прикладного програмного забезпечення.
- •40. Відображення iнфологiчної моделі на ієрархічну.
- •41.Відображення інфологічної моделі на сіткову.
- •55.Переваги нормалізації відношень.
- •56.Особливості організації бази даних та характеристика об’єктів в Access.
- •57.Типи даних, поняття первинного та вторинного ключів в Access.
- •58.Типи зв"язків між таблицями та їх підтримка в Access.
- •59.Створення зовнішнього само і тета-об"єднання таблиць в в Access.
- •Само об’єднання - зв’язування полів однієї таблиці на умові їх спів падання. (приклад, відображення всіх внутрішньобанківських платежів).
- •60.Правила побудови схеми даних в Access.
- •Загальна характеристика мови sql та її застосування в субд Access.
- •63. Характеристика основних типів запитів для яких викоритсовується sql в Access
- •64. Форми в access , їх призначення та характеристика як інтерфейсного засобу
- •65. Характеристика елементів управління формою в access
- •66. Запити в access та їх класифікація
- •67.Оптимізація запитів (оз)та засоби підвищення продуктивності бд в Access.
- •68. Операції адміністрування бд в Access.
- •Загальна характеристика case-засобів для автоматизації проектування баз даних та інформаційних систем.
- •Характеристика пакета s-Designor як case-засобу для проектування баз даних. Основні можливості s-Designor.
- •Інструментарій s-Designor та режими роботи s-Designor.
- •Концептуальне моделювання – створення cdm-моделі.
- •Фізичне моделювання – створення pdm-моделі.
- •Поняття трігерів і зберігаємих процедур та їх використання в бд.
- •77. Визначення та характеристика розподіленої бд.
- •78.Характеристика централізованої стратегії розподілення даних в бд.
- •81. Особливості технології функціонування розподілених бд.
- •82. Сутність механізму підтримки транзакцій в розподілених бд.
- •83. Сутність механізму підтримки реплікацій в розподілених бд.
- •84. Вимоги до технологiї створення I ведення бд.
- •85. Характеристика технологiчної операцiї завантаження бд.
- •86. Характеристика технологiчної операцiй дублювання I вiдновлення бд.
- •87. Характеристика основних можливих випадків руйнування бд та операції по її відновленню.
- •88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
- •89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
- •90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
- •91. Основні характеристики сховищ даних.
- •92. Переваги сховища даних та клас задач для яких вони використовуються.
- •93. Архітектура сховищ даних.
- •95. Характеристика molap моделі сховища даних .
- •96. Характеристика rolap моделі сховища даних.
- •98. Поняття кіоска (вітрини) даних та його застосування в системах обробки даних.
- •99. Особливості проектування сховищ даних.
- •Передумови створення концепції бд .
- •Переваги концепції бд.
88. Характеристика технологiчної операцiй реорганiзацiя I реструктуризацiя бд.
Реорганізація БД має два трактування:
•в широкому розумінні під реорганізацією розуміють будь-які зміни в організації файлів БД, в тому числі і реструктурізацію
•в більш вузькому під реорганізацією розуміють лише зміни на фізичному рівні без внесення змін на логічному рівні.
Необхідність реорганізації файлів БД пов’язана з необхідностью покращення її функціональних характеристик, пов’язаних з пошуком даних та оперативністю виконання запитів.
Реструктурізація - процес внесення змін в логічну структуру файлів БД. До таких змін відносяться зміни форматів та імен окремих полів, поява нових полів, вилучення полів із структури файла чи певне перегрупування.
Головна причина реструктурізації, що предметна область, яка відображається в БД може підпасти під певні зміни, що і викличе необхідність реструктурізації.
Друга причина реструктурізації - виникнення нової інформації потреб користувачів, які не були заплановані при проектуванні БД.
Третя причина реструктурізації пов’язана з помилками проектування файлу БД.
Реструктурізація, у більшості випадків, потребує внесення відповідних змін в прикладні програми. Характер цих змін може бути серйозним і потребувати не лише перекомпіляції, а і перерпограмування. Реструктурізації БД для більшості СУБД викликає необхідність певного чи часткового її перезавантаження, що пов’язано з більшими затратами машинного часу і потребує великої роботи з боку адміністрації.
89. Характеристика технологiчної операцiї актуалізації бд.
Операції актуалізації - це внесення відповідних змін до файлів БД, згідно тим змінам, які відбуваються в предметній області, яку вона відображає. Після внесення таких змін БД стає актуальною, тобто відображає реальний стан об’єктів і процесів предметної області.
До операцій актуалізації відносяться:
•операція дозапису
•операція заміни
•операція вилучення.
При виконанні операцій актуалізації необхідно дотримуватись таких вимог:
В багатокористувацьких системах повинно бути задіяно обмежене коло осіб, яким дозволяється вносити зміни в файли БД. Можливий і такий випадок, що зміни може вносити лише адміністратор БД.
Всі процедури, пов’язані з внесенням змін повинні санкціонуватись з системою.
Всі операції, які пов’язані з фізичним знищенням записів повинні мати дублюючу диагностіку, яка повинна звернути увагу користувача на те, що знищуються дані. При цьому необхідно враховувати, що деякі файли мають дозвіл лише на дозапис і будуть захищені від змін та вилучення даних. Всі зміни у відповідних файлах повинні регіструватися в файлі коректур.
При проектуванні технологічних операцій необхідно продумати і обгрантувати технологічне внесення змін по кожному файлу окремо і це повинно бути зафіксовано у відповідних інструкціях.
Слід пам’ятати, що БД - це сукупність взаємопов’язаних між собою файлів. Тому при проведенні операцій актуалізації слід враховувати логічні зв’язки між файлами БД.
90. Поняття сховища даних та передумови його створення.
Поняття СД та концепція їх побудови були сформульовані в 1992 р. Білом Інманом. Необхідність розробки концепції СД обумовлена такими факторами: 1. Розвиток інформаційних технологій привів до створення нової технології (OLAP- технології – це технологія вирішення аналітичних задач (до цього вирішувалися статичні аналітичні задачі). 2. Вирішення задач OLAP на основі традиційних (оперативних) БД приводить до конфліктів з задачами OLTP та до нехватки ресурсів. 3. Формування аналітичних звітів на основі оперативних БД займає дуже багато часу. 4. Дуже часто на підприємстві чи в організації функціонує декілька OLTP–систем, кожна з яких має свою окрему БД, в якій використовується різні структури даних, різні способи кодування одних і тих же позицій номенклатур. Побудова зведених (консолідованих) запитів на основі декількох БД в такому випадку є дуже складною проблемою, так як потребує спочатку узгодження даних різних БД. 5. Не всі дані оперативних БД потрібні для реалізації аналітичних запитів. 6. В більшості випадків для формування аналітичних запитів потрібна не первинна оперативна інформація, а агреговані дані (результати їх обробки). Таким чином, СД – це особлива форма організації даних, котра призначена для зберігання в узгодженому вигляді оперативної та агрегованої інформації, шо отримується на основі даних OLTP-систем та зовнішніх джерел даних.