38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.

Оскільки технічні нововведення мають визначальний вплив на всі інші види інновацій і, крім того, заходи по впровадженню технічних новинок вимагають інвестування значних коштів, то важливими є питання оцінки економічної ефективності цих заходів.

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких витрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до витрат на них.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція або прибуток підприємства, галузі, національний дохід).

Залежно від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і затрат і призначення оцінки розрізняють декілька видів ефективності технічних нововведень:

• народногосподарська;

• госпрозрахункова;

• порівняльна;

• абсолютна.

Розрахунок абсолютної ефективності завершує процес вибору найефективнішого варіанта технічних нововведень.

Економічний ефект від впровадження технічних новинок розраховується на всіх етапах реалізації й за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів та вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.

Форми економічного ефекту:

• народногосподарський.

• внутрішньогосподарський.

До групи технічних новин і нововведень, стосовно яких визначається і оцінюється економічна та інші види ефективності відносяться створення, вир-во та виконання нових або модернізація існуючих засобів праці, предметів праці і споживання, а також технологічних процесів, що містять винаходи і раціоналізаторські пропозиції. Єдиним узагальнюючим показником екон.ефективності будь-якої групи технічних нововведень слугує екон.ефект, що хар-є абсолютну величину перевищення вартісної оцінки фактичних результатів над сумарними витратами ресурсів за певних період. Залежно від кола вирішуваних завдань величина екон.ефекту обчислюється в таких формах: народногосподарський, внутрішньогосподарський.

Перша форма визначається шляхом зіставлення результатів за місцем застосування технічних нововведень і усіх витрат на їх розробку, вир-во і споживання. Внутрішньогосп-кий комерційний обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу наука – вир-во – споживання. Цей екон.ефект дозволяє оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові інтереси.

39. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.

Технiко-технологiчна база підприємства виробничої сфери — системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та iнформацiйних засобів, організованих у технологічні системи виробничих пiдроздiлiв і підприємства в цілому.

До складу технічної компоненти бази входять лише ті види знарядь i засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість: по-перше, виокремлювати особливі сукупні характеристики; по-друге, виявляти взаємозв’язки, пріоритети, чинники i способи оновлення та підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів i виробничої техніки.

Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств треба проводити періодично (один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, які відбивають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного й допоміжного виробництва.