62. Технологічна культура та її складові та цінності

Технологічна культура – інтерактивне утворення, у структурі якого можна

виділити три складові:

- ціннісна (аксіологічна);

- інноваційно-діяльнісна;

- рефлексивна.

Технологічна культура визначає як, яким чином, з допомогою чого досягається результат. Чому саме так, а не інакше?

Процес становлення технологічної культури включає такі стадії:

1) формування ціннісних орієнтацій;

2) розвиток мотивації до інноваційної діяльності;

3) оволодіння способами саморозвитку;

4) оволодіння способами моделювання педагогічного процесу;

5) знання технологій, їх розмаїття;

6) розвиток навичок використання педагогічних технологій.

Становлення технологічної культури – складний діалектичний процес, який

здійснюється за такими принципами:

- єдності всіх складових;

- рефлексії своєї діяльності;

- оволодіння алгоритмами педагогічного процесу;

- цілеспрямованості;

- системності мислення;

- інтерактивного характеру навчання;

- єдності теорії і практики;

- відкритості і взаємозбагачення колективів кафедри.

Фундамент технологічної культури закладається у вузі.

Викладач ВНЗ нині має можливість обирати технології. Однак існує загроза

помилитись. Ось тут і приходить на допомогу його технологічна культура: він

повинен провести експертизу.

Перший її крок – визначення цілісності: замисел – процес –продукт.

Другий крок: аналіз опису продукту, що створений технологією.

Третій крок: повний і ретельний опис процедури з розрахунками.

Четвертий крок: характеристика учасників.

П’ятий крок: повний опис процедур мотивації та стимулювання студентів.

Шостий крок: повний набір критеріїв діагностики досягнень.

Сьомий крок: супровід технології і загальна відповідальність викладачів та

адміністрації.

63. Соціальна культура та її складові

В соціології культуру в широкому розумінні цього слова визначають як специфічну сукупність засобів, способів, форм і орієнтирів взаємодії людей з середовищем існування. У вузькому розумнні – система колективно розрізняючих цінностей і норм поведінки властивих окремій групі людей. Культура формується як важливий механізм людської взаємодії, що допомагає людям жити в своєму середовищі.

Культура розглядається в соціології як складне динамічне виникнення, що має соціальну природу і виражається у соціальних відносинах. Об’єктом соціального дослідження є конкретний розподіл існуючих в данному суспільстві форм і способів засвоєння, створення і передачі об’єктів культури, стійкі та змінні процеси в культурному житті. В цьому контексті соціологія вивчає динаміку розвитку культури, яка дозволяє визначити рівень розвитку культури співсуспільств і говорити про їх культурний прогрес чи регрес.

Культурна діяльність визначається за допомогою таких параметрів:

1. Види діяльності під час дозвілля (читання,відвідування кіно, театрів, концертів, “хоббі”, громадська діяльність). Їх кількість свідчить про діапазон культурної активності, про рівень участі людини угромадському житті.

2. Спрямованість та вибірковість видів діяльності (з 34 видів дозвілля людина може обрати, наприклад, участь у спортивних змаганнях, технічну творчість, читання, музику,живопис, мисливство тощо).

3. Стійкість обраних видів захоплення (інженер водночас є театралом, спортсменом).

4. Співвідношення активного та пасивного споживання й виробництва культурних цінностей.