- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- •5.Інтегративний характер культурології як науки
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Основні функції культури
- •9. Історична типологія культури
- •11 . Основні теоретичні концепції культури
- •12.Основні положення концепції Шпенглера
- •13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- •14. Основні концепції міфу
- •15.Культура Стародавнього Єгипту
- •16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- •17. Дохристиянська культура слов’ян.
- •18.Досягнення культури Київської Русі.
- •19. Роль християнства у становленні української культури
- •20.Український культурний ренесанс
- •21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- •22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- •23. «Художня культура»
- •24. Мистецтво як феномен культури
- •25 Модернізм
- •26. Постмодернізм.
- •27. Світоглядні засади модернізму
- •28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- •29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- •30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- •31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- •33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- •34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- •36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- •37.Елітарна та масова культура
- •38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- •39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •40. Основні види комунікації
- •41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- •42. Знаки, які використовуються в культурі.
- •43. Основні види знаків.
- •44. Основні властивості символів
- •45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- •47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- •48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- •49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- •50. Романтизм
- •51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- •52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- •53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- •54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- •55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- •56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- •58.Циклічна модель розвитку культури
- •59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- •60. Духовний вимір буття людини та його складові
- •61. Духовна культура, її структура та цінності
- •62. Технологічна культура та її складові та цінності
- •63. Соціальна культура та її складові
- •64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •68. Людина в античній культурі.
- •69.Людина в середньовічній культурі
- •70. Людина в культурі Відродження
- •71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- •72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- •73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- •76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •77. Особливості етики як науки
- •78. Структура і функції етики.
- •79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- •80. Функції моралі.
- •81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •83. “Золоте правило” моральності.
- •86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •87. Основні види морального зла.
- •88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- •89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- •91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- •92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- •93. Моральні смисли любові
- •94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- •95. Найважливіші чинники щастя
- •96. Сенс життя як моральна проблема
- •97. Особливості морального вибору особистості
- •98. Моральні цінності людини.
- •99. Культура ділового спілкування
- •101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- •102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- •104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- •106.Професійна етика економіста та її особливості.
- •107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- •109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- •110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- •114. Історія формування та розвитку естетики
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та основні його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- •118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- •119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- •120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- •121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- •122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- •123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва
- •128 (2) Художній стиль
- •129. Комічне та його форми
62. Технологічна культура та її складові та цінності
Технологічна культура – інтерактивне утворення, у структурі якого можна
виділити три складові:
- ціннісна (аксіологічна);
- інноваційно-діяльнісна;
- рефлексивна.
Технологічна культура визначає як, яким чином, з допомогою чого досягається результат. Чому саме так, а не інакше?
Процес становлення технологічної культури включає такі стадії:
1) формування ціннісних орієнтацій;
2) розвиток мотивації до інноваційної діяльності;
3) оволодіння способами саморозвитку;
4) оволодіння способами моделювання педагогічного процесу;
5) знання технологій, їх розмаїття;
6) розвиток навичок використання педагогічних технологій.
Становлення технологічної культури – складний діалектичний процес, який
здійснюється за такими принципами:
- єдності всіх складових;
- рефлексії своєї діяльності;
- оволодіння алгоритмами педагогічного процесу;
- цілеспрямованості;
- системності мислення;
- інтерактивного характеру навчання;
- єдності теорії і практики;
- відкритості і взаємозбагачення колективів кафедри.
Фундамент технологічної культури закладається у вузі.
Викладач ВНЗ нині має можливість обирати технології. Однак існує загроза
помилитись. Ось тут і приходить на допомогу його технологічна культура: він
повинен провести експертизу.
Перший її крок – визначення цілісності: замисел – процес –продукт.
Другий крок: аналіз опису продукту, що створений технологією.
Третій крок: повний і ретельний опис процедури з розрахунками.
Четвертий крок: характеристика учасників.
П’ятий крок: повний опис процедур мотивації та стимулювання студентів.
Шостий крок: повний набір критеріїв діагностики досягнень.
Сьомий крок: супровід технології і загальна відповідальність викладачів та
адміністрації.
63. Соціальна культура та її складові
В соціології культуру в широкому розумінні цього слова визначають як специфічну сукупність засобів, способів, форм і орієнтирів взаємодії людей з середовищем існування. У вузькому розумнні – система колективно розрізняючих цінностей і норм поведінки властивих окремій групі людей. Культура формується як важливий механізм людської взаємодії, що допомагає людям жити в своєму середовищі.
Культура розглядається в соціології як складне динамічне виникнення, що має соціальну природу і виражається у соціальних відносинах. Об’єктом соціального дослідження є конкретний розподіл існуючих в данному суспільстві форм і способів засвоєння, створення і передачі об’єктів культури, стійкі та змінні процеси в культурному житті. В цьому контексті соціологія вивчає динаміку розвитку культури, яка дозволяє визначити рівень розвитку культури співсуспільств і говорити про їх культурний прогрес чи регрес.
Культурна діяльність визначається за допомогою таких параметрів:
-
Види діяльності під час дозвілля (читання,відвідування кіно, театрів, концертів, “хоббі”, громадська діяльність). Їх кількість свідчить про діапазон культурної активності, про рівень участі людини угромадському житті.
-
Спрямованість та вибірковість видів діяльності (з 34 видів дозвілля людина може обрати, наприклад, участь у спортивних змаганнях, технічну творчість, читання, музику,живопис, мисливство тощо).
-
Стійкість обраних видів захоплення (інженер водночас є театралом, спортсменом).
4. Співвідношення активного та пасивного споживання й виробництва культурних цінностей.
