21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.

Індустріальне суспільство форм. на такій стадії розвитку суп.-ства, що змінює традиційне, аграрне суспільство. Термін належить А. Сен-Симону; широке поширення концепція індустріального суспільства одержала в 50 - 60-х р. 20 ст. (Р. Арон, У. Ростоу, Д. Белл). Формування індустр. сусп.-ства пов'язане із поширенням машинного виробництво, урбанізацією, ринкова економіка, виникнення соц. груп підприємців і найманих робітників, становлення демократії, цивільного сусп.-ства, правової держави. Капіталізм як найперший етап ( 19 – поч.. 20 ст.). У ряді країн у 20 - 30-х р. 20 ст. виник. тоталітарних режимів. Кін. 20 ст. індустріальне суспільство переходить до постіндустріального суспільства (масове суспільство). Д. Белл, Д. Рісман, А. Тоффлер, З. Бжезинський, Дж. Гелбрейт, А. Турен. Сам термін виник у США 50-50-ті амер. соціолог Д. Белл. Постінд. сусп. розгляд. в раціоналістичних поняттях лінійного прогресу, економічного росту й підвищення добробуту, пов'язаних із процесами технізації праці. Потім цей термін наповнюється новим змістом.

Кін. 60-х теорія постіндустріального суспільства - масове поширення творчої, інтелектуальної праці, збільш. значення наукового знання й інформації, розвиток засобів комунікації, перевага в структурі економіки сфери послуг, науки, освіти, культури над промисловістю й сільським господарством.

В 70-80ті роки концепція постіндустріального суспільства як футурологічна й соціологічна теорія - описати вплив новітніх інформаційних технологій на соціум.

Термін "інформаційне суспільство" – панівна роль приділяється інформації й електронним засобам.

22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність

Культура “інформаційного суспільства” відзначається стрімкістю зміни, розвитку. Замість довгих “ниток” ідей, пов'язаних одна з одною, потрібно сприймати “уривки” інформації: оголошення, команди, уривки новин, які не узгоджуються зі схемами. Нові образи та уявлення не піддаються класифікації - частково тому, що вони не вкладаються в старі категорії, частково тому, що мають дивну непов’язану форму.

Читачі різноманітних видань та спеціалізованих журналів короткими прийомами сприймають величезну кількість інформації. Але і вони намагаються знайти нові поняття та метафори, які б дали можливість систематизувати чи організувати “уривки” в більше ціле. Замість того, щоб просто запозичити готову ідеальну модель реальності, зараз ми самі мусимо знову та знову її винаходити. Це важка необхідність, але разом з тим, відкриває великі можливості для розвитку індивідуальності, демасифікації культури та особистості.

Тофлер одним з перших помітив корінні зміни, які мали місце за останній час в культурі суспільства, особливо західного. Наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми породила новий тип культури, в якій все підпорядковано необхідності класифікації, уніфікації для найбільшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масової інформації.

Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення та легітимацію основного проекту. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, само організованості.

Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дозволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. В напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу для робітника для саморозвитку.