
- •Передмова
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1. Розрахунок статично визначуваного бруса
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1. Дослідження напруженого стану в точці
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Плоске згинання
- •4.1. Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
- •4.5. Графо-аналітичний метод визначення переміщень балок
- •4.6. Розрахунок балок змінного перерізу
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Кручення
- •5.1. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Складний опір
- •6.1. Розрахунок похилої балки
- •6.2. Розрахунок балки на косе згинання
- •6.3. Визначення ядра перерізу
- •6.4. Позацентрове розтягання
- •6.5. Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.6. Розрахунок вала на згинання з крученням
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Тонкостінні стержні
- •7.1. Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •8. Статично невизначувані балки
- •8.1 Розрахунок нерозрізних балок
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •9. Балка на пружній основі
- •9.1. Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •9.2. Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •10. Визначення переміщень
- •10.1. Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •11. Статично невизначувані системи
- •11.1. Розрахунок рами методом сил
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •12. Розрахунки на міцність при напруженнях, які циклічно змінюються в часі
- •12.1. Розрахунок вала на витривалість
- •12.2. Застосування лінійного і білінійного правил підсумовування пошкоджень
- •103,1 КН протягом 1200 циклів;
- •56,2 КН протягом 7000 циклів;
- •30,4 КН протягом 50000 циклів.
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •13. Динамічна дія навантаження
- •13.1. Напруження і деформації при ударі
- •13.2. Розрахунок балки при ударній дії навантаження
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •13.3 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •14. Стійкість стиснутого стержня
- •14.1. Розрахунок на стійкість стиснутого стержня
- •14.2. Підбір складного поперечного перерізу стержня із розрахунку на стійкість.
- •14.3. Розрахунок на поздовжньо-поперечне згинання
- •15. Криві стержні
- •15.1. Розрахунок бруса великої кривизни
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •16. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •16.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •16.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
Запитання для самоперевірки
1. Як будується діаграма розтягання?
2. Що називається границею пропорційності?
3. Що називається границею пружності, текучості, міцності?
4. Як формулюється закон Гука?
5. Що називається коефіцієнтом поперечної деформації?
6. Як знайти роботу розтягальної сили за діаграмою розтягання?
7. У чому полягає відмінність між пластичними і крихкими матеріалами?
8. Які задачі називаються статично невизначуваними?
9. Який загальний порядок розв’язання статично невизначуваних задач?
10. Як знаходять напруження при зміні температури?
11. Як знаходять подовження стержня, який розтягується під власною вагою?
12. Від яких факторів залежить коефіцієнт запасу міцності?
13. Як формулюється умова міцності?
2. Теорія напруженого стану
2.1. Дослідження напруженого стану в точці
Навколо деякої точки напруженого тіла виділений елемент (рис. 2.1, а).
а б
Рис. 2.1
Потрібно:
1) виконати перепозначення напружень відповідно до правил опору матеріалів;
2) визначити головні напруження;
3) знайти положення головних площадок і показати лінії дії головних напружень;
4) визначити значення найбільших дотичних напружень і показати площадки, на яких вони діють;
5) виконати перевірку міцності матеріалів;
Дані для розрахунку:
МПа;
МПа;
МПа;
МПа; матеріал
- сталь Ст.30;
МПа.
Розв’язання:
1. Перепозначаємо
напруження по гранях паралелепіпеда
за правилами опору матеріалів. При цьому
має бути
.
Дамо напруженням нові позначення, які діють не на головних площадках (рис. 2.1, б). Отже, маємо:
МПа;
МПа;
МПа;
МПа.
2. Визначаємо
значення головних напружень. Головні
напруження нумеруємо так, щоб виконувалась
умова
.
Значення головних напружень знаходимо
за формулою
МПа.
Отже,
МПа,
МПа,
МПа.
3. Розрахуємо положення головних площадок. Для цього використовуємо формулу
.
Отже,
,
.
Положення головних
площадок і лінії дії головних напружень
зображені на рис. 2.2. Щоб отримати лінію
дії головного напруження
,
потрібно від лінії дії напруження
відкласти кут за ходом годинникової
стрілки (якщо кут додатний).
4. Знаходимо значення
найбільшого дотичного напруження
за формулою
МПа.
Щоб отримати
напрямок нормалі до площадки, на якій
діє напруження
,
треба від напрямку головного напруження
відкласти кут 45 проти ходу годинникової
стрілки (рис. 2.2).
5. Виконаємо перевірку міцності матеріалу використовуючи третю теорію міцності. Маємо:
.
У цьому випадку:
,
тобто умова міцності за третьою теорією міцності виконується. Для сталі Ст. 30 залишкове відносне подовження при розриві = 21 %. Тому цей матеріал є пластичним і для перевірки його міцності можна скористатися третьою теорією міцності.
Рис. 2.2
Методичні рекомендації
Головні напруження відіграють важливу роль у процесі розв’язання задачі про міцність матеріалу: одне з цих напружень є найбільшим, а друге – найменшим з усіх нормальних напружень для заданої точки.
Важливо встановити, коли виникають лінійний, плоский або об’ємний напружені стани. Слід навчитися доводити закон парності дотичних напружень, установлювати зв’язок між головними напруженнями і напруженнями, які виникають на двох довільних взаємно перпендикулярних площадках.
Слід звернути увагу на виведення узагальнюючого закону Гука.
Необхідно приділити особливу увагу суті теорії міцності, з’ясувати, чому теорії міцності не використовуються при лінійному напруженому стані, за результатами яких випробувань встановлюють допустимі напруження. Важливо зрозуміти, що при складному напруженому стані розрахунок ведеться за еквівалентним напруженням, яке залежить від прийнятої теорії міцності.