23.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються

Ергономіка досліджує вплив, який чиниться на функціональний стан і працездатність людини різними чинниками виробничого середовища. Останні враховуються при проектуванні обладнання, організаційної та технологічної оснастки, при обгрунтуванні планування. Правильне планування повинне передбачати таке розміщення працівника у зоні робочого місця і таке розташування в ній предметів, які використовуються ним у процесі роботи, які б забезпечили найбільш зручну робочу позу, найбільш короткі й зручні зони руху; найменш виснажливі положення корпусу, рук, ніг і голови при тривалому повторенні певних рухів.

Таким чином, задачі в області організації праці в області організації робочих місць спрямовані на досягнення раціонального поєднання речових елементів виробничого процесу і людини, забезпечення на цій основі високої продуктивності і сприятливих умов праці.

Робоче місце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.

Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини у процесі взаємодії з технікою і середовищем; показниками є рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо.

Антропометричні вимоги визначають відповідність конструкцій техніки антропометричним характеристикам людини (зріст, розміри тіла та окремі рухові ланки). Показниками є раціональна робоча поза, оптимальні зони досягнення, раціональні трудові рухи.

Фізіологічні та психофізіологічні вимоги визначають відповідність техніки і середовища можливостям працівника щодо сприйняття, переробки інформації, прийняття і реалізації рішень.

Організація робочого місця передбачає: правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні; вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини; раціональне компонування обладнання на робочих місцях; урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

24.Запобігання дій електричного струму на людину

Електричний струм – це спрямоване переміщення електричних зарядів усередині провідної речовини. Електричний струм, проходячи через тіло людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна дія - струм, проходячи через тіло, нагріває його в наслідок чого може викликати опіки органів, обвуглювання тканин всього тіла.

Електролітична дія - струм має властивість розщеплювати провідні рідкі розчини, в наслідок чого клітини втрачають спроможність до нормального існування.

Біологічна дія - подразнення живих тканин і порушення біологічних процесів: мимовільні рухи кінцівок, голови;зміна ритм биття серця; порушення роботи легень.

Механічна дія призводить до розриву тканин; миттєвого вибухоподібного утворення пари;вивихів, переломів. Дія електричного струму може призвести як до травм, так і до летальних наслідків.

!!!Основні заходи захисту: 1.Застосування малих напруг і електричний поділ мереж. Застосовувати напругу до 42В, із підвищ.небезп. – 36В, в особливо небезп. – 12В. 2. Контроль ізоляції. При порушенні ізоляції труби, в яких прокладені проводи, можуть виявитися під небезп. напруг.. В установках до 1 000 В опір ізоляції не нижче 0,5 м Ом. 3. Захисне заземлення – навмисне з’єднання металевих частин електроустаткування (корпуси, кожухи, постійні огородження, арматура ), що можуть виявитися під напругою у випадку ушкодження ізоляції із заземленим пристроєм. Зниження напруги при ушкодж. ізоляції до безпечн. для людини.4. Захисне відключення – автоматичне відключення (не більш 0,2 сек.) електроустановки при замиканні, низ.опору ізоляції, несправності заземлення і т. д. 5. Огородження, електроустановки; блокування; розташування струмопровідних частин на недоступній висоті; застосування подвійної ізоляції. 6. Вирівнювання потенціалів. Правила електробезпеки визначають два види заходів, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках: 1) організац.заходи; 2) технічні заходи і засоби захисту. До техн.. зах. нал.: відключення струмопровідних частин або устаткування, на яких будуть виконуватися ремонтні роботи або роботи з налагодження; становлення попереджувальних, забороняючих плакатів і огороджень місця роботи; перевірка відсутності напруги; накладення переносних захисних заземлень на з усіх боків, звідки може надходити напруга.