- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •5. Безпека праці в Україні
- •6. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •7. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •8. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •9. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •10.Політика в галузі охорони праці
- •11. Ефективність функціональної структури суоп
- •12. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •13. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •14. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •15. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •16.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •17.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •18. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •19.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •20.Державний нагляд за охороною праці
- •21. Контроль стану умов праці
- •22.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •23.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •24.Запобігання дій електричного струму на людину
- •25. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •26. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •27.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •28. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •29. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці Повтор 25!
- •30. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •31. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •32. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •34. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •35. Страхування від нещасного випадку
- •36.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •37. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •38. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •39. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •40. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •41. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •42. Аналіз виробничого травматизму
- •43. Гарантії прав на охорону праці
- •44. Система управління охороною праці
- •45. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •46. Організація безпечної роботи електроустановок
- •47. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •54. Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •55. Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •56. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •57.Мікроклімат виробничих приміщень
- •58. Оздоровлення повітряного середовища
- •59.Освітлення виробничих приміщень
- •60. Захист від шуму у виробничому середовищі
- •61. Захист від вібрації
- •62. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •63. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •64. Захист від іонізуючих випромінювань
- •65. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •66. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •67. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •68. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •69. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •70. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •71. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •72. Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •73. Евакуація людей з будівлі
- •74.Пожежогасіння
- •75.Протипожежне водопостачання
- •76. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •77. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •78. Класифікація вибухо і пожежонебезпечних зон
- •79. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •80. Протипожежні перешкоди
- •81. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •82. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •83. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •84. Державний пожежний нагляд
- •85.Первинні засоби гасіння пожеж
- •86. Пожежна техніка
- •87. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •88. Противопожежне водопостачання
- •89. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •90.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •91.Попередження пожеж та вибухів
- •92.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •93. Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
75.Протипожежне водопостачання
Під протипожежним розуміється таке водопостачання, яке окрім задоволення господарсько-питних і виробничих потреб повністю забезпечує подачу води у будь-який час доби в кількості, необхідній для гасіння пожежі, як зовні, так і усередині будівель і споруд.
Системи протипожежного водопостачання бувають природними і штучними. До природних джерел протипожежного водопостачання відносяться водоймища, ставки, річки, озера, морить, що мають упорядковані під'їзди для огорожі води пожежними насосами. До штучних джерел протипожежного водопостачання відносяться водопровід, а також мережа пожежних водоймищ і резервуарів.Протипожежне водопостачання може бути здійснене від водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним і виробничим водопроводом, або від самостійного протипожежного водопроводу, якщо об'єднання його з водопроводом іншого призначення економічно недоцільно. Існують певні норми витрати води на зовнішню і внутрішню пожежогасінню, які враховуються при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових підприємств.
Протипожежні водопроводи залежно від розташування підрозділяють на зовнішніх і внутрішніх, а по величині натиску — на водопроводи низького і високого тиску. У водопроводі низького тиску натиск, необхідний для гасіння пожежі, створюється пересувними пожежними насосами (пожежними автоцистернами, автонасосами або мотопомпами), що подають воду від гідрантів до місця пожежі. Вільний натиск води в мережі водопроводу низького тиску при пожежогасінні повинен забезпечити подачу струменя з пожежного стовбура на відстань не менше 10 м.
76. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
Система пожежної сигналізації (пожежна система) – це сукупність технічних засобів, призначених для того, щоб виявити вогнище пожежі, обробити й передати сигнал у вигляді спеціальної інформації для видачі команд на вмикання пристроїв повідомлення й автоматичного пожежогасіння, а також на вмикання установок систем димовидалення. Системи пожежної сигналізації складаються з ліній зв'язку й активного устаткування (приймально-контрольних приладів, датчиків, пристроїв повідомлення тощо).
Якщо будівля обладнана ліфтами, то вони у разі початку пожежі повинні автоматично опуститися на перший поверх, відкрити двері і заблокуватися. Сигналом до цих дій управляє автоматична пожежна сигналізація.
Основні параметри пожежних сповіщень:
Теплові пожежні сповіщувачі, Димові пожежні сповіщувачі, Пожежні сповіщувачі полум'я
Класифікація пожежних сповіщувачів
За способом приведення в дію пожежні сповіщувачі: -автоматичні і -ручні.
За виглядом контрольованої ознаки пожежі автоматичні пожежні сповіщувачі: -теплові; -димові; -комбіновані.
За характером реакції на температуру навколишнього середовища теплові пожежні сповіщувачі:
-максимальні; -диференціальні; -максимально-диференціальні.
За принципом дії димові пожежні сповіщувачі: -радіоізотопні і -оптичні.
Класифікація оповісників пожежної сигналізації:
За характером видаваних сигналів оповісники: -світлові; -звукові; -мовні; -комбіновані.
За інформаційною ємкістю (кількості обслуговуваних зон, що охороняються) оповісники: -однозонні і -багатозонних.
За виконанням оповісники: -для використання в приміщеннях; -для використання на відкритому повітрі.
Системи пожежогасінні підрозділяються на декілька типів:
за способом гасіння пожежі – це
-
установка водяної пожежогасінні (спринклерної пожежогасіння, дренчерное пожежогасіння, тонкораспыленное пожежогасіння),
-
установка водопінної пожежогасінні,
-
установка порошкової пожежогасінні,
-
система газової пожежогасінні.
Водяна дренчерна система пожежогасіння
Дренчер (від англ . drench - зрошувати), відкрита зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водної і пінної автоматичної пожежогасінні. Дренчерная система є системою автоматичної водяної пожежогасінні призначена для особливо пожежонебезпечних об'єктів.
Дані системи як правило застосовуються для захисту особливо пожежо і вибухонебезпечних об'єктів, на яких вогонь розповсюджується з високою швидкістю, як правило це приміщення або цілі об'єкти по виробництву або зберіганню легкозаймистих матеріалів, камери забарвлень, гідростанції або атомні станції, інші спец об’єкти і так далі
Спрінклерная, водяна система пожежогасінні
Спринклер (англ . sprinkler - розбризкувач), зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водної і пінної пожежогасінні. Забезпечена тепловим замком-клапаном, закритим легкоплавким припоєм. Автоматично починає діяти при підвищенні температури.