- •Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •Стан безпеки праці в світі та в Україні
- •Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •5. Безпека праці в Україні
- •6. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці
- •7. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •8. Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •9. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах
- •10.Політика в галузі охорони праці
- •11. Ефективність функціональної структури суоп
- •12. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •13. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •14. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •15. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці
- •16.Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці
- •17.Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •18. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів
- •19.Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва
- •20.Державний нагляд за охороною праці
- •21. Контроль стану умов праці
- •22.Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт
- •23.Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються
- •24.Запобігання дій електричного струму на людину
- •25. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці
- •26. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •27.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
- •28. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці
- •29. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці Повтор 25!
- •30. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях
- •31. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування
- •32. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду
- •34. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •35. Страхування від нещасного випадку
- •36.Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •37. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •38. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •39. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •40. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів
- •41. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •42. Аналіз виробничого травматизму
- •43. Гарантії прав на охорону праці
- •44. Система управління охороною праці
- •45. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •46. Організація безпечної роботи електроустановок
- •47. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві
- •54. Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт
- •55. Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря
- •56. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці
- •57.Мікроклімат виробничих приміщень
- •58. Оздоровлення повітряного середовища
- •59.Освітлення виробничих приміщень
- •60. Захист від шуму у виробничому середовищі
- •61. Захист від вібрації
- •62. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •63. Захист від випромінювання оптичного діапазону
- •64. Захист від іонізуючих випромінювань
- •65. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях
- •66. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та звукопоглинаючих конструкцій, засобів індивідуального захисту
- •67. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..
- •68. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального захисту.
- •69. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць
- •70. Запобігання впливу на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання
- •71. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці
- •72. Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення
- •73. Евакуація людей з будівлі
- •74.Пожежогасіння
- •75.Протипожежне водопостачання
- •76. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння
- •77. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •78. Класифікація вибухо і пожежонебезпечних зон
- •79. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •80. Протипожежні перешкоди
- •81. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні
- •82. Утримання евакуаційних шляхів і виводів
- •83. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •84. Державний пожежний нагляд
- •85.Первинні засоби гасіння пожеж
- •86. Пожежна техніка
- •87. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
- •88. Противопожежне водопостачання
- •89. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку
- •90.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •91.Попередження пожеж та вибухів
- •92.Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •93. Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій
87. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
Виробничі, адміністративні, допоміжні і складські будівлі, споруди і приміщення, а також відкриті виробничі майданчики або ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасінні відповідно до норм, що діють, встановлюваних галузевих правил пожежної безпеки.
Первинні засоби пожежогасіння:
-
внутрішні крани з пожежними рукавами і стовбурами;
-
вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові тощо;
-
ящики з піском, бочки з водою;
-
простирадла азбестові, повстяні, брезентові;
-
ручний пожежний інструмент.
Первинні засоби пожежогасінні повинні розміщуватися в досяжних місцях і не повинні стояти на заваді і перешкоді при евакуації персоналу з приміщень. Допускається установка вогнегасників в тумбах або шафах, конструкція яких повинна дозволяти візуально визначити тип вогнегасника і здійснити швидкий доступ до нього для використання при пожежі.
Для розміщення первинних засобів пожежогасінні у виробничих приміщеннях, а також на території підприємств або будівництв, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (пости). Одиночне розміщення вогнегасників допускається в невеликих приміщеннях.
Розміщення вогнегасників і пожежного інвентаря, а також їх кількість не визначається проектом, а встановлюється керівництвом відповідних підрозділів об'єкту або організацій, на підставі галузевих правил пожежної безпеки і норм розрахунку первинних засобів пожежогасінні.
ПОЖЕЖНІ ЩИТИ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННІ
Пожежні щити призначені для концентрації і розміщення у визначеному місці ручних вогнегасників, немеханізованого пожежного інвентаря і інструменту, вживаного при ліквідації загорянні на об'єктах, в складських приміщеннях і на будівельних майданчиках.
Дверці повинні бути опломбовані і відкриватися без ключа і великих зусиль.
Кріплення засобів пожежогасінні і інвентаря на щитах повинне забезпечувати швидке їх зняття без спеціальних пристосувань або інструменту
88. Противопожежне водопостачання
Під протипожежним розуміється таке водопостачання, яке крім задоволення господарсько-питних та виробничих потреб повністю забезпечує подачу води в будь-який час доби в кількості, необхідній для гасіння пожежі, як зовні, так і всередині будівель і споруд.
Системи протипожежного водопостачання бувають природними та штучними. До природних джерел протипожежного водопостачання відносяться водойми, ставки, річки, озера, моря, мають упорядковані під'їзди для забору води пожежними насосами. До штучних джерел протипожежного водопостачання відносяться водопровід, а також мережа пожежних водойм і резервуарів.
Протипожежне водопостачання може бути здійснено від водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним і виробничим водопроводом, або від самостійного протипожежного водопроводу, якщо об'єднання його з водопроводом іншого призначення економічно недоцільно. Існують певні норми витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння, які враховуються при проектуванні, будівництві та реконструкції промислових підприємств.
Протипожежні водопроводи в залежності від розташування поділяють на зовнішні і внутрішні, а за величиною напору - на водопроводи низького і високого тиску.
У водопроводі низького тиску натиск, необхідний для гасіння пожежі, створюється пересувними пожежними насосами, що подають воду від гідрантів до місця пожежі. Вибір водопроводу низького або високого тиску обумовлюється техніко-економічним розрахунком.
Для розподілу води по території машинобудівного підприємства влаштовують зовнішню водопровідну мережу. Вона повинна надійно і безперебійно в необхідних кількостях і під достатнім тиском подавати воду до найвіддаленіших і високо розташованим точок водорозбору.
Зовнішні водопровідні мережі поділяють на кільцеві й розгалужені (або тупикові). При кільцевій схемі труби утворюють замкнену систему, завдяки чому вода по трубах може циркулювати в усіх напрямках.
Кільцеві мережі застосовують, як правило, для протипожежного водопостачання великих машинобудівних підприємств, а тупикові для невеликих підприємств. На мережі на відстані один від одного не далі 100 м встановлюють пожежні гідранти, службовці для відбору води при гасінні пожеж.
Внутрішній протипожежний водогін призначений для гасіння місцевих осередків горіння на початку його виникнення до прибуття пожежної частини. Він складається з водопровідних мереж з системою стояків, на яких встановлюють внутрішні пожежні крани. Стояки прокладають в загальнодоступних місцях, як правило, в сходових клітках або поблизу них. Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях, як правило, повинна бути замкнутою, тобто кільцевої, що одержує живлення від зовнішньої водопровідної мережі.