9. Поняття «виробничого потенціалу п-ства»: хар-ка ресурсного, цільового і стр-рного щодо його оцінки.

Виробничий потенціал п-ства являє собою с-му взає­мопов'язаних ел-тів, які виконують різні функції у процесі забезп-ня випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку п-ства. Йому притаманні всі риси, властиві будь-якій с-мі: цілісність, цілеспрямованість; складність; взаємозамінність, альтернативність його ел-тів; взаємозв'язок, взаємодія ел-тів виробничого потенціалу; самовідтворюваність; інноваційна сприйнятливість; гнучкість; соц.-ек-ні наслідки викор-я: історичні умови та особл-ті формування та використання; фізичне та моральне старіння.

Для оцінки вироб­ничого потенціалу в різних концепціях використовують різні підходи. Так, сформовано три основних підходи до визначення виробничого потенціалу: ресурсний (або обліково-звітний), стр-рний (функц-ний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його вели­чину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

Оцінюючи виробничий потенціал, треба враховувати: матер-но-технічні ресурси з окремим дослідженням знарядь і засобів пра­ці; трудові ресурси, енергетичні та інф-ійні ресурси, фін-і (грошові) ресурси.

Стр-рний підхід, зорієнтований на визначення раціональ­ної стр-ри виробничого потенціалу п-ства, визначає його величину виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідно­шень, заданих найбільш досконалими технологіями, орг-єю вир-ва загалом і окремих підс-м п-ства, що викор-ються в галузі.

Проблеми стр-рного характеру виробничого потенціалу по­лягають у тому, що відповідність одних ел-тів іншим стримує розвиток і вдосконалення потенціалу загалом.

Стр-рні хар-ки виробничого потенціалу дають змогу оцінити усталеність, динамічність і рухомість с-ми,

Цільовий (проблемно-орієнтова-ний) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню постав­лених цілей, визначає його величину як рівень відповідності окре­мих складових потенціалу необхідному, дещо ідеальному уявленню про склад, стр-ру та механізми фнкц-ня потенціалу для виготовлення конк.спр-ної продукції, який знаходить ві­дображення в нормативних «деревах цілей» («деревах проблем») з широким спектром локальних і с-мних оцінок окремих ел-­тів і взаємозв'язків.

__________________________

10. Система показників для аналізу внутрішнього середовища організації.

Показники, які можна використати для аналізу внутр-нього серед-ща п-ства чи орг-ї:

• загальні хар-ки п-ства: імідж п-ства, наявність чітко визначених цілей та стратегій; рівень самостійності п-ства (форма власності); конк.спр-ність п-ства, можливість конк-ції з вітчизняними та зарубіжними орг-ями;

• з маркетингу: розміри сегмента ринку (ринків), який обслуговує п-ство, можл-ті завоювання нових ринків; рівень розвитку marketing-mix (у тому числі реклами); рівень продажу та вартість розподілу; наявність стратегій завоювання та зростання потенціалу ринку; с-ма ціноутворення та еластичність цін щодо попи­ту/пропозиції; стр-ра, кількість, прибутковість і конк.спр-ність продукції, що виробляється (в тому числі аналіз і прогноз фаз «жит­тєвого циклу» для різних прод-тів з метою їхнього балансу);

• з виробництва (техніці та технології): можл-ті реагування на цикли попиту/пропозиції; тривалість та особл-ті виробничого циклу (з метою виявлен­ня недоліків і резервів); рівень розвитку окремих виробничих с-м (основного, допо­міжного, обслуговуючого вир-ва, а також їхні співвідношення); можл-ті змін у технології та технічному оснащенні, рівень технології (фаза її «життєвого циклу») та технологічність продукції, що виробляється (можл-ті технологічної диверсифікації); рівень патентного захисту технології та продукції; якість вир-ва, викор-я комп'ютерних технологій; рівень оновлення устаткування; виробничі потужності та їхнє завантаження (наявність резерву та «надпотужностей»), можл-ті економії на масштабах вир-ва;

• з фінансів: можл-ті пом'якшення впливу (реагування) на інфляційні про­цеси; розміри власного (акціонерного) капіталу, активи та потрібний для розвитку капітал; ліквідність; розміри заборгованостей; прибутковість (маса прибутку, рентабельність, ROE, ROА, RОІ та ін.); рівень реінввестування; розміри кредитів та їх повернення; джерела фін-ня та фін-а стабільність;

• з науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт (НДПКР): рівень інвестицій у НДПКР; дослідницький потенціал (наявні розробки, винаходи, патенти, відкриття та ін.); наявність і рівень дослідницько-експеримен-тальної бази; професійно-кваліфі-каційний потенціал служб НДП-КР;

• з організації та управління: підприємницька орієнтація та політика ведення бізнесу; викор-я с-ми страт-ого упр-ня; рівень розвитку аналітичних підс-м; орг-йна стр-ра п-ства (хар-ка та цільова оцінка); комунікації та рівень автономності й розміщення виробничих одиниць; специфіка побудови апарату упр-ня (централізація/децентра­лізація, розподіл прав, обов'язків і відповідальності); рівень гнучко­сті та мобільності (швидкості реагування на зміни); технологія упр-ня й специфіка інф-ійних с-м (про­цес керівництва, розробка і виконання рішень, контролю, регулю­вання);

• по персоналу: можливість залучення та еф-ого викор-я вис-оква­ліфікованих кадрів; стр-ра і рівень кваліфікації персоналу, динаміка робочої сили; компетентність керівників і підлеглих; с-ма заробітної плати та рівень доходів робітників, «участь у прибутках»; методи добору, атестації підготовки, просування, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів;

• з рівня організаційної культури: цінності та норми, які визнаються всіма (в тому числі трудова ди­сципліна та мораль); «атмосфера», «клімат» у колективі; мотивація д-ності, с-ми матер-ної та не матер-ної винагороди; с-ма комунікації; стиль керівництва.

Наведений як приклад перелік факторів, які використовуються для страт-ого аналізу, не вичерпує їхньої кількості, однак на практиці навіть ці показники не викор-ються всі разом через великий обсяг робіт, пов'язаних зі збиранням і обробкою інф-ії для їхніх розрахунків. Кожне п-ство має розробляти свої ме­тодичні засади для аналізу власного внутр-нього серед-ща, які б відбивали його особл-ті, розширюючи чи звужуючи в разі по­треби відповідні групи факторів. Головна мета при цьому — визна­чення «критичних точок» у фнкц-ні та упр-ні п-ством, які стають основою для встановлення пріоритетів у розв'я­занні страт-их проблем.

__________________________