3. Поняття та способи досягнення «страт-ого рівня» п-ства.

Страт-ий рівень — це с-ма знань про можл-ті та обмеження в розвитку п-ства, що реалізується у відповідних страт-их рішеннях і діях. Страт-ий рівень п-ства можна визначити, отримавши відповіді на такі запитання: 1) якими є рівень знань і наявний обсяг інф-ії про ситуацію: в економіці, на ринку, в галузі, у конкурентів, у партнерів, у розроб­ників нових прод-тів та технологій? 2) відповідає чи ні наявний стан п-ства вимогам розвитку в серед-щі, що склалося? 3) чи є на п-стві обгрунтована с-ма цілей розвитку в коротко- та довгостр-вому періоді? 4) як розробляється стратегія п-ства, за допомогою яких методів? 5) чи сформульовано загальну, цілісну стратегію п-ства?

Фактори які формують страт-ий рівень п-ства: 1) загальні цілі, політика та стратегії п-ства; 2) внутр-ні звязки виробничих підрозділів і наявність самостійних підроздідів; 3) плани диверсифікації; 4) гнучкість вир-ва; 5) переваги системи збуту; 6) переваги системи зовнішнього інвестування; 7) переваги системи постачання; 8) переваги системи фінансування; 9) поточні економічні результати; 10) системи мотивації; 11) системи контролю й аналізу; 12) організація п-ства.

__________________________

4. Сутність і способи формування страт-ого мислення менеджерів.

Зарубіжні теорії мдж-ту за останні 30 років пройшли досить складний шлях, на якому виникали та відмирали різні концепції й підхо­ди, зумовлені змінами в розумінні сутності та ролі мдж-ту в розви­тку окремих п-ств і суспільства загалом. Однією з найбільш плідних ідей у мдж-ті за цей період стало – страт-е мислення. Зміст цього явища полягає в усвідомленні мети розвитку п-ства та способів її досягнення, в ствердженні необхідності спосте­реження за зов-нім і внутр-нім серед-щем (для визначення мети та способів досягнення), форм- стратегій та рішень, що з них випли­вають, а також налагодження д-ності з метою їх здійснення.

Страт-е мислення передбачає: 1) усвідомлення упр-ської ієрархії та послідовності встанов­лення пріоритетів при відповіді на запитання: «Чого ми хочемо до­сягти та в який спосіб?»; 2) орієнтацію на розпізнавання й адекватне реагування на зміни в серед-щі — нові можл-ті та потенційні загрози; 3) логічне обґр-ня форм і методів залучення та напрямків викор-я інвестицій, а також персоналу відповідної кваліфікації для забезп-ня розв'язання проблеми довгостр-вого розвитку фірми; 4) координацію страт-их і поточних, функц-них та вироб­ничих, аналітично-планових і виконавських напрямків д-ності в орг-ї; 5) усвідомлення можл-тей і масштабів впливу на форм- серед-ща, а не лише реагування на зміни; 6) орієнтацію на керівництво процесами розвитку п-ства в довгостр-вому періоді форм-м відповідної с-ми страт-ого упр-ня, що виявляється в настанові на ініціювання та очолювання, а не на захист і наслідування.

Менеджери процвітаючих орг-й орієнтуються на страт-е мислення, яке передбачає вивчення потреб споживачів, нових можл-тей і загроз, конкурентних позицій, вважаючи це такою самою звичною д-ністю, як і аналіз та оцінка ситуації всередині п-ства. Страт-е мислення базується на усвідомленні на­самперед керівниками та всім персоналом власної відповідальності за довгостр-ве існування та розвиток п-ства, необхідності відповідного упр-ня цим процесом і забезп-ня орієнтації всіх видів д-ності на створення та підвищення конк.спр-ності, фін-ого успіху впродовж тривалого періоду.

Страт-е мислення упр-ського персоналу будь-якого п-ства відбито в понятті «страт-ий рівень п-ства».

__________________________