29. Загальна хар-ка складових "стратегічного набору".

Існують такі стратегії: 1) загальні для всього п-ства в цілому (зростання, підтримки, рестр-ризації, скорочення, скорочення, ліквідації, їх комбінація – для поліпрод-тових фірм); 2) загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками (лідирування у зниженні витрат (цін), дифер-ція, фокусування); 3) для кожного з напрямків д-ності орг-ї (як з вир-ва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); 4) для кожної з функц-них підс-м п-ства (виробнича, фін-ня, упр-ня персоналом, маркетингова); 5) ресурсні для забезп-ня досягнення страт-их орієнтирів загального, функц-ного та прод-тово-товарного типів.

__________________________

30. Поняття страт-ої прогалини і специфічні напрямки процесу її заповнення.

Страт-а прогалина — це інтервал між можл-тями, зумо­вленими наявними тенденціями зростання п-ства, та бажа­ними орієнтирами, необхідними для розв'язання нагальних проблем зростання та зміцнення п-ства в довгостр-вій перспективі.

Страт-а прогалина — це поле страт-их рішень, які мають прийняти керівники п-ства для вирішення виявлених проблем з метою наближення (переведення) наявних тенденцій розвитку в ба­жані. Як правило, прогалину компенсують уведенням нових прод-тів (за умов збереження або вир-ва існуючих) і заповненням нових ринків існуючими та новими товарами. Крім того, специфічні напрям­ки процесу заповнення страт-ої прогалини передбачають: 1) пошук нових можл-тей зростання; 2) активний пошук інновацій різних типів для забезп-ня досяг­нення потрібних параметрів; 3) визначення таких сфер д-ності, де п-ство є конк.спр-ним і розробка заходів щодо підвищення (створення) конк.спр-ності всього п-ства; 4) перерозподіл ресурсів з неперспективних і конк.спр-них напрямків д-ності; 5) вибір «розмаху різноманітності» щодо напрямків д-ності та розв'язання проблем злиття, поглинання, рестр-ризації або лік­відації окремих підс-м з метою досягнення синергічного ефекту.

__________________________

31. Основні види загальних стратегій організації.

Теорія та практика мдж-ту довели доцільність застосуван­ня концепції «життєвого циклу» (ЖЦ) п-ства при визначенні загальних стратегій. ЖЦ п-ства може тривати від кількох місяців (малі п-ства, внутр-ні венчури великих п-ств) до десятків років (вугільні копальні, залізниці та ін.).

Зв'язок загальних стратегій та етапів ЖЦ п-ства — без­посередній. За допомогою формул-ня та виконання відповід­них стратегій здійснюється упр-ня ЖЦ п-ства. У точках прийняття рішення керівники мають змогу визначити подальшу долю п-ства: його розвиток, стабілізацію або скорочення (подальшу ліквідацію).

Загальні стратегії: 1) стратегії зростання (різними темпами) за рахунок: експансії, диверсифікації, вертик-ної та горизонтальної інтеграції; глобалізації д-ності; 2) стратегії підтримки (стабілізації) за рахунок: захисту частки ринку; підтримки виробничого потенціалу п-ства; модифікації продукції; 3) стратегії рестр-ризації за рахунок: скорочення витрат і відсікання зайвого; коротко- та довгостр-вої рестр-ризації (в т.ч. за рахунок переорієнтації); освоєння нових видів д-ності та ринків; 4) стратегії скорочення д-ності: скорочення частки ринку; організований відступ; «збирання врожаю»; 5) ліквідація / санація (розпродаж); процедура банкрутства; закриття; 6) комбінація вищезгаданих стратегій (для поліпрод-тових фірм).

__________________________