23. Місія, генеральна мета п-ства

Основна загальна ціль орг-ї – чітко виражена причина її існування – визначається як її місія. Цілі виробляються для здійснення цієї місії.

Генеральна мета п-ства (ГМП) чи орг-ї торкається її довгостр-вої спрямованості та орієнтації на конкретний тип д-ності, який у ринковій економіці задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками серед-ща: ГМП у ринковій економіці трактується як місія.

Місія — мета, задля якої існує орг-я.

Упр-ська цінність формул-ня місії полягає у визначенні довгостр-вої орієнтації п-ства та основних рішень стосов­но узгоджених дій з реалізації «бачення» його розвитку.

Місія складається з довгостр-вого «бачення» того, що орг-я прагне робити, та з того, якою орг-єю вона намагається стати.

Роль місії орг-ї: визначає причину та сферу існування, об'єднує зусилля працівників, дає змогу сполучити різні цілі (групи людей, д-ність тощо), визначає розумні передумови розподілу коштів (пріоритетів), окреслює загальний діапазон обов'язків

Місія може бути обгрунтована та визначена лише за умови чітко­го уявлення про продукцію чи послугу, про орг-йно-технологічні можл-ті виготовлення конк.спр-ного прод-ту, про існу­вання суспільної відповідальності фірми.

Місія, як правило, являє собою короткий вислів, що добре запам'я­товується. Головне — це сформулювати, яку потребу задовольняє фірма, хто «цільовий споживач», чим кращі товари порівняно з товарами інших фірм.

Місія — генеральна мета, яка стосується її довгостр-вої орієн­тації на який-небудь вид д-ності та відповідне місце на ринку, при чому «місце на ринку» розглядається з таких точок зору: які групи споживачів обслуговуються, які функції при цьому виконую­ться, які виробничі процеси викор-ються.

Місія – принципове призначення орг-ї, яким вона відрізняється від інших орг-й і в рамках якого визначає характер операцій як зі своєю продукцією так і на ринках.

__________________________

24. Сутність і визначення цілей в упр-ня, основні вимоги до цілей.

Мета – об`єктивно-суб`єктивна категорія, що відобажає як вимоги до п-ства з боку зовн. сере-ща та його окремих суботочень, та суб`єктивні уявлення керівника про тенденції розвитку п-ства.

Ціль – це конкретний кінцевий стан або бажаний рез-т, що його прагне досягти орг-я

Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає прохо­дження чотирьох обов'язкових етапів: 1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні; 2) встановлення загальної мети орг-ї; 3) побудова ієрархії цілей («дерева цілей»); 4) встановлення Індивідуальних цілей та задач як інструменту забезп-ня Їхнього виконання.

Правильно сформульовані цілі мають відповідати таким вимо­гам: 1) реальність, конкретність, досяжність — це означає, що метою не може бути лише досягнення бажаного стану об'єкта, абстракція чи благозвучна банальність, потрібно враховува­ти можл-ті с-ми; 2) вимогливість, орієнтація на вис-ий рез-т, успіх (а не на процес) — в цілях має існувати стимулюючий фак­тор; 3) наукова обґрунтованість, погодженість — в меті мають бути враховані об'єктивні закони розвитку серед-ща та об'єкта упр-ня, збалансовані об'єктивні та суб'єктивні ел-ти цілеутворення, а всі цілі, що лежать в основі розвитку орг-ї, треба розглядати у взаємозв'язку та взаємодії; 4) вимірюваність — мета має бути представлена кількісно чи іншим способом для оцінки ступеня її досягнення, важливо встановити часо­ві хар-ки цілей; 5) однозначність для сприйняття, ясність — роз­глядаючи мету як найзагальніший варіант рішення, виконавці по­винні розуміти необхідність і доцільність своєї роботи, тоді вони зможуть знецінювати більш досконалі варіанти досягнення цілей; 6) гнучкість — можливість і необхідність внесення коректив у зміст мети та стр-ру цілей орг-ї під впливом змін у серед-щі; 7) прийнятність — необхідність урахування звичаїв, потреб, ба­жань, традицій та цінностей, що склалися в суспільстві; 8) відображення змісту д-ності — процес ціле-встановлення задає орг-ї певний зміст та порядок дій, який має сприяти досягненню цілей.

__________________________