40. Елементи, етапи стратегічно-го планування

Страт-е план-ня — це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля всього п-ства, спрямовані на розробку й орг-ю виконання страт-их планів, прое-ктів і програм. У свою чергу, роз-робка планів як специфічний вид д-ності — це послідовний ітераційний процес, який складається з кількох взаємопов'язаних етапів: 1) встановлення цілей; 2) визначення стратегій («страт-ого набору») та заходів щодо їхньої реалізації; 3) передбачення послідовності дій у межах досить тривалого часу та закріплення її у планах, проектах і програмах різного типу, що є інструментами досягнення цілей та реалізації стратегій; 4) орг-я виконання планових завдань; 5) облік, контроль та аналіз їхнього виконання.

Останні два етапи є переходом до впровадження цілісної с-ми страт-ого упр-ня, оскільки зумовлюють необхідність орг-йно-аналітичної та контрольно-координаційної д-ності не лише в органах страт-ого план-ня, а й у ланках, де виконуються дії, визначені страт-ими планами та програмами

Мета страт-ого план-ня — вста-новити певний порядок дій для підготовки еф-ого фнкц-ня конк.спр-ного п-ства.

__________________________

41. Принципи, переваги, недолі-ки страт-ого план-ня.

Мета страт-ого план-ня — вста-новити певний порядок дій для під-готовки еф-ого фнкц-ня конк.спр-ного п-ства.

Реалізація мети страт-ого план-ня можлива, якщо воно відповідає таким основним принципам: 1) цілевстановлення та цілереаліза-ція — всі заходи та шляхи їхнього здійснення, передбачені в с-мі страт-ого план-ня, спрямовано на встановлення та досягнення цілей; 2) багатоваріантність, альтерна-тивність та селективність — реакція на серед-ще, що змінюється, шляхом переходу на заздалегідь обґрунтовані та визначені альтернативи; 3) глобальність, с-мність, комплексність і збалансованість — орієнтація на охоплення окремими стратегіями всіх аспектів д-ності об'єкта та взаємозв'язок між ними; 4) спадковість і послідовність — страт-і зміни мають впроваджуватися в певному порядку з урахуванням досягнутих рез-тів і специфічних особл-тей процесів та явищ; 5) безперервність — страт-а д-ність є складним процесом, зупинка якого повертає п-ства у початкову позицію; 6) наукова та методична обґрунтованість — викор-я поширених науково-методичних підходів допомагає розробляти реальні плани, узгоджені з параметрами зов-нього та внутр-нього серед-ща; 7) реалістичність, досяжність — врахування особл-тей фнкц-ня об'єкта, відносно якого розробляються страт-і плани, та можл-ті досягнення певних параметрів; 8) гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію — урахування часових хар-к і характеру змін, що відбуваються на п-стві згідно з етапами «життєвих циклів»; 9) еф-ість і соціальна орієнтованість — забезп-ня перевищення рез-тів, з іншого боку —участь у пом'якшенні суспільних проблем; 10) кількісна й якісна визначеність — план-ня має дати певні орієнтири, які відіграватимуть роль контрольних точок; 11) довгостр-вість заходів.

Переваги: 1) зв'язок поточних рішень з майбутніми рез-тами, прогнозування їхніх наслідків; 2) орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей; 3) визначення можл-тей і загроз, сильних та слабких сторін д-ності п-ства, врахування їх при встановленні цілей і формул-ні стратегій для забезп-ня впливу на ці аспекти вже сьогодні; 4) підготовка майбутнього і до майбутнього; 5) розподіл відповідальності між поточною та майбутньою д-ністю.

Недоліки: 1) відсутність необхідної інф-ії для прийняття страт-их рішень та розробки страт-их планів; як наслідок, спостерігається низ-ий рівень обґрунтованості планових док-тів; 2) відсутність альтернативних планів; 3) недостатнє викор-я науково-методичного арсеналу план-ня; 4) слабо розвинена с-ма поточного аналізу, контролю та коригування страт-их планів; 5) догматична гіперболізація значення цифрових показників; 6) недосконала с-ма стимулювання працівників, які беруть участь у розробці та виконанні страт-их заходів; 7) недостатній рівень орг-йного, соц.-псих-ного та фін-ого забезп-ня страт-ого план-ня.

__________________________