- •Концепція побудови ппідприємств у ринковій економіці: перехід від “закритого” до “відкритого” типу організацій, як реакція на зміни у зовнішньому середовищі.
- •Переваги стратегічно орієнтованих п-ств і загальні принципи їх стратегічної діяльності.
- •Поняття та способи досягнення «страт-ого рівня» п-ства.
- •Сутність і способи формування страт-ого мислення менеджерів.
- •Еволюція розуміння та методів передбачення майбутнього у д-ності п-ств, що функціонують у ринковому серед-щі.
- •Основні підходи до розуміння серед-ща господарської орг-ї.
- •Необхідність аналізу зов-нього серед-ща як умови еф-ого фнкц-ня під-ва.
- •Крітичний аналіз моделі галузевої конк-ції Портера, методи та фактори, що викор-ються для оцінки ел-тів пром серед-ща.
- •Поняття «виробничого потенціалу п-ства»: хар-ка ресурсного, цільового і стр-рного щодо його оцінки.
- •Система показників для аналізу внутрішнього середовища організації.
- •Поняття, параметри і показники конк.Спр-ності прод-ту.
- •Методи оцінки конкурентоспроможності продукту.
- •Конкурентний статус п-ства. Методи визначення, фактори і показники, які визначають конк.Спр-ність п-ства.
- •Визначення страт-ої групи конкурентів, загальні хар-ки
- •Застосування карти страт-их груп в аналізі серед-ща.
- •Сутність, основні елементи та етапи застосування swot-аналізу.
- •Функції прогнозування в системі страт-ого упр-ня. Зв`язок прогнозів з цілями і стратегіями п-ства.
- •Основні методи прогнозуван-ня, що викор-ються в страт-ому план-ні.
- •Розробка сценаріїв розвитку подій (етапи і критерії якості).
- •Методи розробки сценаріїв.
- •Роль, значення, сутність і місце мети у страт-ому упр-ні
- •Місія, генеральна мета п-ства
- •Сутність і визначення цілей в упр-ня, основні вимоги до цілей.
- •Критерії класифікацій і класифікаційні групи цілей:
- •Сутність стратегії, фактори, що найсуттєвіше впливають на її зміст.
- •Загальна хар-ка складових "стратегічного набору".
- •Поняття страт-ої прогалини і специфічні напрямки процесу її заповнення.
- •Основні види загальних стратегій організації.
- •Фактори впливу на визначення загальної стратегії.
- •Загальноконкурентні страте-гії. Підхід м.Портера до ви-значення загальноконкурент-них стратегій.
- •Ринкові хар-ки прод-тово-товарних стратегій.
- •Аналіз і план-ня "портфелю п-ства".
- •Види прод-тових стратегій, їх переваги і недоліки.
- •Види ресурсних стратегій і методи обґр-ня.
- •Функц-ні стратегії: сутність, методи обґр-ня.
- •Комплексні стратегії п-ства: специфіка "страт-ого набору" комплексних стратегій.
- •Елементи, етапи стратегічно-го планування
- •Принципи, переваги, недолі-ки страт-ого план-ня.
- •Бар’єри страт-ого план-ня:
- •Підходи до орг-ї процесу страт-ого план-ня.
- •Зміст і стр-ра страт-ого плану
- •Система стратегічних планів, проектів, програм. Вимоги до них.
- •Відмінності планів і програм (проектів).
- •Зміст та зв’язок страт-их, поточних та оперативних планів
- •Сутність страт-ого упр-ня. Необхідність переходу п-ств до страт-ого упр-ня.
- •Стратегія та стр-ра п-ства. Традиційні та страт-і осу.
- •Основні хар-ки орг-йних стр-р упр-ня. Лінійно-функц-на …
- •Дивізіональна стр-ра …
- •Матричні…
- •Множинні…
- •Типи реакцій осу.
- •Вертик-на інтеграція.
- •Страт-і та “традиційні” осу.
- •Штаб-квартира і сгц в осу.
- •Аналіз факторів впливу зовн. Та внутр. Серед-ща на осу.
- •Викор-я моделі “7s” Мак-Кінсі.
- •Методологія оцінки розроб-леної осу стратегічного ти-пу.
- •Формування сгц. Формува-ння координаційних центрів між сгц.
- •Моделі орг. Культури і специфіка керівництва в сис-мі страт. Упр-ня.
- •Причини опору орг. Змінам і методи його подолання.
- •Критичний аналіз методів впровадження орг. Змін.
- •Роль мотивації у формуванні страт. Поведінки.
- •Поняття страт. Інформації. Джерела, методи.
- •Види інф-ійних потреб, їх виявлення та задоволення в с-мі страт. Упр-ня.
- •Формування бази страт-их даних.
- •Сутність страт-ого контролю. Об'єкти та вимоги до обліку і контролю в страт-ому упр-ні.
- •Страт-ий контроль та його вплив на коригування страт-их планів.
-
Основні методи прогнозуван-ня, що викор-ються в страт-ому план-ні.
Основними методами прогнозування, що викор-ються в страт-ому план-ні, є: методи екстраполяції; експертні методи; методи моделювання.
Методи екстраполяції базуються на припущенні про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій розвитку. Інакше кажучи, гіпотеза ек-ного передбачення базується на схожості та спадковості глобальних умов існування п-ств у минулому, теперішньому та майбутньому. В цьому й полягає обмеженість даного підходу, оскільки чим тривалішим є період прогнозування, тим більш імовірним є змінність тенденцій розвитку під впливом різних факторів.
Експертні методи базуються на знаннях та досвіді спеціалістів різної кваліфікації.
В основу експертних методів покладено п'ять основних умов групового вибору рішень: 1) універсальність, тобто наявність достатньої різноманітності можл-тей вибору (>3) експертів (>2) та можл-тей визначення для них індивідуальних профілів переваг; 2) наявність позитивного зв'язку колективних та індивідуальних переваг, при якому відмова (або доповнення) від однієї альтернативи в індивідуальних перевагах окремого експерта не повинна змінити направленості переваги відносно колективної; 3) незал-ість непов'язаних альтернатив; 4) наявність суверенності експертів, тобто відсутність «нав'язаного» товариством ступеня переваг; 5) відсутність диктаторства.
Методи моделювання являють собою досить широкий спектр ек-ко-математичних, економетричних та інших моделей, що мають спільну рису — спробу побудувати моделі об'єктів реальної дійсності, особливо (в межах можл-ті) їхньої динаміки, щоб на їх основі створити підвалини для відпрацювання оптимальних упр-ських рішень. Ці моделі поділяються на види: 1) логічні моделі-образи (історичні аналоги, метод сценарію); 2) математичні моделі (статистико-ймовірнісні, ек-ко-математичні, функц-но-ієрархічні); 3) інф-ійні (на базі патентної інф-ії, на основі потоків науково-методичних матеріалів, міжнаукової взаємодії).
Сьогодні більшість авторів погоджуються з тим, що лише комбінація методів може дати більш-менш надійне передбачення майбутнього.
__________________________
-
Розробка сценаріїв розвитку подій (етапи і критерії якості).
У страт-ому упр-ні найбільшого поширення набули розробки сценаріїв розвитку подій, які займають проміжне положення між експертними методами та методами моделювання. Треба розрізняти дві сторони в характеристиці сценаріїв: визначення та оцінка головних параметрів розвитку; ствердження, що люди своїми рішеннями можуть впливати на майбутній розвиток.
У процесі підготовки сценарію треба враховувати такі фактори, проходячи через певні етапи: 1) створення уявлення про всю с-му, включаючи її цілі, оточення, ресурси, що викор-ються, рішення, що приймались та приймаються, та всі найважливіші ел-ти с-ми, для якої складається сценарій, у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності; 2) точне визначення «відправної точки», з якої сценарій починає розроблятися. Цей етап передбачає оцінку та вибір початкового рубежу для с-ми, для якої сценарій буде складатися; 3) розвиток с-ми базових посилань і критеріїв, які включаються до сценаріїв; 4) визначення цілей розробки кожного сценарію ї можл-тей його викор-я конкретними замовниками в певних умовах; 5) вибір типу сценарію, включаючи «відправні точки» і методологію розробки; 6) збирання представницьких вибірок необхідної інф-ії для визначення страт-их проблем, що визначаються; 7) точне визначення механізмів, через які с-ма може змінюватись; 8) розробка сценарію чи сценаріїв.
Якість сценаріїв визначається за критеріями: 1) сценарій має бути змістовним, тобто показувати, як внутр-ні суперечності процесів чи явищ впливають на форм- прогресивних (негативних) тенденцій у с-мі, як можуть змінюватись кількісно та якісно хар-ки цієї с-ми та рез-ти її д-ності під впливом зов-ніх і внутр-ніх факторів; 2) сценарій має бути достовірним. Будь-який висновок мусить бути обгрунтований, побудований на достовірних припущеннях та інф-ії, а не повинен відбивати лише бажання особи, яка сценарій розробляє; 3) доцільно розробляти с-му сценаріїв (з метою ґрунтовнішого опису очікуваних подій), що різняться переліком припущень і взаємодією факторів, досліджуваних у сценарії.
Розрізняють: оптимістичний, песимістичний та сценарій з найбільш імовірним розвитком подій.
__________________________
