32. Надайте характеристику чинників спадкового імунітету.

Природжений (видовий або спадковий) імунітет — стійкість організму до певних патогенних агентів, яка властива даному виду і передається спадково. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток. Видовий імунітет є результатом тривалої еволюції, а також спадковим. В основі механізму видового природженого імунітету до інфекційних захворювань є відсутність в клітинах організму умов для розмноження певних збудників. А також здатність організму синтезувати речовини, які пригнічують життєдіяльність цих мікробів.

33. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику токсинів як носіїв патогенності.

Патогенність – це одна з характеристик життєдіяльності мікроорганізмів, що визначає їхні взаємовідносини з рослинним та тваринним світом. Саме мікроби-паразити знатні викликати інфекційні захворювання рослин та тварин, отже вони є патогенними.

Токсини – отруйні речовини, що утворюються мікроорганізмами. Розрізняють екзо- та ендотоксини. Екзотоксини характеризуються різко вираженою токсичністю, діють на організм в малих дозах, мають вибіркову дію на певні тканини та органи. Деякі екзотоксини мають властивості ферментів і діють як сильні біологічні отрути. Ендотоксини менш токсичні, вражають організм тільки у великих дозах, не мають вираженої специфічної дії на певні органи та тканини, термостійкі, тому відомі як найпоширеніша причина харчових отруєнь.

34. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику агресинів та адгезинів як носіїв патогенності.

Для характеристики патогенних мікроорганізмів встановлено одиницю вірулентності Dcl – кількість мікроорганізмів, від яких повинні загинути всі 100% тварин, що їх взято для досліду.

Важливим показником є інфікуючи доза – певна кількість патогенних мікроорганізмів, яка здатна викликати інфекційне захворювання.

До факторів, що зумовлюють вірулентність відносять агресивність, здатність до токсиноутворення, інвазійність та ін.

Адгезія — зчеплення поверхонь двох різнорідних твердих або рідких тіл. Важливим чинником вірулентності є адгезіни - поверхневі білки, що забезпечують прикріплення бактерій до епітелію. Vibrio cholerae, наприклад, має в своєму розпорядженні цілий набір адгезінов, у тому числі токсин-корегуліруємимі фімбрії і допоміжні чинники колонізації . Адгезіни ентеропатогенних і ентерогеморрагичеських штамів Ешерія колі забезпечують щільне прикріплення бактерій до епітелію, викликаючи при цьому характерне згладжування мікроворсинок.

Агресини — речовини полісахаридної природи, що виділяються деякими патогенними мікробами. Агресини значно посилюють патогенну дію відповідних мікробів, пригнічуючи захисні реакції організму, зокрема фагоцитоз і бактеріоліз.

35. Охарактеризуйте мікрофлору м'ясних консервів

Збудника бомбажа мясних і м'ясо-рослинних консервів є термофільні спороутворюючі бактерії клостридіум спорогенез, факультативно-анаеробнітермофільні бацили. Вміст банок піниться виникає гнильний або кислий сирий запах.

Бактерії з роду Протея викликають гнилісний розпад вмісту консервів, а бактерії з групи кишкової палички утворюють гази. За наявності грампозитивних мікрококів і лактобацил відбувається закисання консервів.

Стерилізовані консерви з нормальним вмістом остаточної мікрофлори можуть зіпсуватись тільки при розмноженні спор бацил або клостридій. Це може відбутись при неправильному зберіганні консервів. Оптимальна температура для розмноження цих мікроорганізмів починається з 40С.

При псуванні, викликаному клостридіями, частіше за все спостерігається зміна забарвлення вмісту і відчувається запах тухлих яєць.

Консерви можуть зіпсуватись і через збудника ботулізму, що розвивається в анаеробних умовах. При цьому дуже часто зовнішній вигляд залишається незмінним.

Процеси, що відбуваються з консервною продукцією під час зберігання, обумовлені процесами, що протікають з окремими компонентами, що входять до складу м’ясних консервів.