- •6. Дайте визначення терміну «імунітет» та охарактеризуйте класифікацію основних видів імунітету. Дайте визначення терміну «імунітет» та охарактеризуйте класифікацію основних видів імунітету.
- •10. Дайте характеристику основних відмінностей бактеріальних заквасок прямого та непрямого внесення для молочної промисловості.
- •12. Дайте характеристику складу заквасок та особливостей протікання ферментації плодів та овочів.
- •16. Зазначте та охарактеризуйте кількісні мікробіологічні показники харчових продуктів.
- •17. Наведіть класифікацію мікроорганізмів за ознаками патогенності та охарактеризуйте характерні ознаки патогенності умовно-патогенних мікроорганізмів.
- •18. Охарактеризуйте характерні властивості грибкових заквасок для молочної промисловості.
- •20. Дайте характеристику основних класифікаційних ознак заквасок у молочній промисловості та вимоги до них.
- •30. Надайте характеристику токсикоінфекцій, викликаних бактеріями родів Clostridium та Bacillus.
- •31. Надайте характеристику токсикоінфекцій, зумовлених бактеріями роду Proteus та родини Enterococcus.
- •32. Надайте характеристику чинників спадкового імунітету.
- •33. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику токсинів як носіїв патогенності.
- •34. Назвіть матеріальні носії патогенності та надайте характеристику агресинів та адгезинів як носіїв патогенності.
- •36. Опишіть класифікацію мікрофлори м'яса згідно фао та надайте коротку характеристику груп мікроорганізмів, що забруднюють м'ясо забійних тварин.
- •37. Назвіть основних збудників мікробіологічного псування солоної риби.
- •39. Опишіть види мікробіологічного псування непродовольчих споживних товарів та фази розвитку мікроорганізмів у непродовольчих товарах та матеріалах.
- •40. Опишіть види мікробного псування молока.
- •41. Опишіть динаміку біодеградації синтетичних матеріалів.
- •42. Опишіть закономірності розподілу мікрофлори у туші забійних тварин та назвіть рекомендовані місця відбору мазків для мікробіологічного аналізу.
- •43. Опишіть класифікацію та основні закономірності протікання харчових інфекцій.
- •44. Опишіть мікрофлору текстильних виробів.
- •45. Опишіть процеси мікробіологічного псування плодоовочевих консервів.
- •46. Опишіть стадії розвитку мікрофлори при зберігання зерна.
- •47. Опишіть чинники стабілізації та динаміку мікрофлори молочних консервів в процесі зберігання.
- •48. Охарактеризуйте вплив пастеризації на мікрофлору молока та динаміку розвитку мікроорганізмів у пастеризованому молоці.
- •49. Охарактеризуйте динаміку мікрофлори у охолодженій та замороженій рибі.
- •50. Охарактеризуйте загальні закономірності мікробіологічних процесів, які відбуваються при виробництві твердих сичугових сирів.
- •51. Охарактеризуйте загальні якісні показники мікробіологічної безпечності харчових продуктів.
- •52. Охарактеризуйте збудників та особливості біодеградації асфальту та паливно-мастильних матеріалів.
- •53. Охарактеризуйте збудників та процес біодеградації малярського покриття.
- •54. Охарактеризуйте збудників та способи усунення мікробіологічних захворювань вин.
- •55. Охарактеризуйте показники мікробіологічної безпечності кондитерських виробів.
- •56. Охарактеризуйте мікрофлору гумових виробів.
- •57. Охарактеризуйте мікрофлору рибних консервів.
- •58. Охарактеризуйте мікрофлору шкіри та шкіряних виробів.
- •59. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування свіжих овочів.
- •60. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування свіжих плодів.
- •61. Охарактеризуйте основні види мікробіологічного псування яєць.
- •62. Охарактеризуйте основні умови та чинники розвитку інфекційного процесу.
- •Охарактеризуйте особливості мікробіологічних процесів формування споживної цінності напоїв бродіння.
- •64. Охарактеризуйте особливості мікрофлори живої та свіжої риби.
- •65. Охарактеризуйте особливості мікрофлори злаків.
- •66. Охарактеризуйте особливості мікрофлори парфумерно-косметичних виробів.
- •67. Охарактеризуйте постулати Коха-Генле щодо етіологічної ролі мікроорганізмів.
- •69. Охарактеризуйте прямі та опосередковані показники мікробіологічної безпечності молока.
- •70. Охарактеризуйте склад та застосування пробіотичних заквасок у харчовій промисловості.
- •71. Охарактеризуйте способи зменшення кількості мікроорганізмів у питному молоці та їх вплив на динаміку мікрофлори питного молока.
- •72. Охарактеризуйте способи підвищення мікробіологічної стійкості текстильних виробів.
- •73. Охарактеризуйте сучасні критерії віднесення мікроорганізмів до патогенних.
- •74. Охарактеризуйте чинники стримування розвитку мікрофлори свіжих плодів та овочів при зберіганні.
- •75. Охарактеризуйте якісний склад залишкової мікрофлори консервів та мікробіологічні показники безпечності консервів.
10. Дайте характеристику основних відмінностей бактеріальних заквасок прямого та непрямого внесення для молочної промисловості.
Бактеріальні мезофільні закваски – Sc lactis, cremonis…
Бактеріальні термофільні закваски – Sc thermophilus, Lactobacillus bulgarius, lactis, Bfidobacterium…
Бактеріальні культури, що беруть участь у дозріванні сиру – Brevibacterium linens, Propionobacterium.
Закваска; заквашувальний препарат – одно- або багатокомпонентні комбінації мікроорганізмів, що їх використовують під час виробництва кисломолочних продуктів.
При виробництві молока застосовують закваски:
- прямого внесення (закваски цього типу вносять в замороженому вигляді або після сушки сублімації (ліофілізовані). Як правило, дані закваски мають тривалішу лаг-фазу в порівнянні з проїзводственнимі заквасками, що слід враховувати, підвищуючи температуру дозрівання і коагуляції з 29 до 31°С і злегка збільшуючи тривалість дозрівання. Закваски прямого внесення легкі і зручні у використанні);
- непрямого внесення(спочатку вирощується маткова культура, яка переноситься в апарат для культивування).
Бактеріальний препарат прямого внесення - заквашувальний препарат, призначений для безпосереднього внесення у молоко.
Пробіотіки – живі культури м/о, які забезпечують корисну дію на організм людини. Пригноблюють і витісняють хвороботворну гнильну мікрофлору шлунково-кишкового тракту
11. Дайте характеристику причин та процесу протікання мікробіологічної корозії металу Збудниками є бактерії роду Фітобакілус, що окислюють сірку, її сполуки та залізо. Кінцевим продуктом обміну в цьому випадку є сірчана кислота. Також на корозію впливають різні органічні кислоти, які є продуктом життєдіяльності багатьох бактерій та грибів.
Продукти корозії мають сильний запах сірководню та чорний колір.
Розвиток залізобактерій роду Галіонела на внутрішній поверхні водопровідних труб призводить до утворення наростів, які видно. Процеси корозії навколо таких наростів можуть бути складнішими, якщо вони супроводжуються розвитком інших бактерій, що виділяють органічні та неорганічні кислоти. Тоді корозія може призвести до перфорації труб.
Збудниками мікробіологічної корозії заліза та сталі є бактерії роду Thiobacillus, що окиснюють сірку, її сполуки та залізо. Кінцевим продуктом обміну в цьому випадку є сірчана кислота. Окрім того, на корозію заліза і сталі впливають також різні органічні кислоти, які є продуктом життєдіяльності багатьох бактерій та грибів. Корозія заліза та сталі бактеріями має локальний характер. Продукти корозії мають чорний колір та сильний запах сірководню. Розвиток залізобактерій з роду Gallionella і Sphaerotilus на внут¬рішній поверхні водопровідних труб призводить до утворення наростів, які видно неозброєним оком. Процеси корозії заліза та сталі навколо таких наростів можуть бути складнішими, якщо вони супро¬воджуються розвитком інших бактерій, що виділяють органічні чи неорганічні кислоти. Тоді мікробіологічна корозія підземних водо¬проводів може призвести навіть до перфорації труб. В таких випадках рекомендується використання труб з поліетилену або інших полі¬мерних матеріалів, що не вміщують компонентів, які піддаються мікробіологічному ушкодженню. З метою запобігання корозії під¬земних трубопроводів використовують також захисні покриття зі смоли, бітумів, полістиролу, а також епоксидні й поліхлорвінілові покриття.