
- •1.Значення, мета і завдання дисципліни «Інвест. Аналіз»
- •2.Сутність та принципи інвестиційного аналізу
- •3.Предмет і об'єкт фінансового аналізу проектів
- •4.Процес інвестування капіталу та його стадії
- •5.Методи та прийоми аналізу інвестиційних проектів
- •6.Оцінка проектів за обмежених інвест. Можливостей
- •7.Способи реалізації інвестиційних проектів
- •8.Особливості укладання окремих договорів у інвестиційній сфері
- •9.Регулювання офертно-тендерних відносин
- •10.Моніторинг реалізації інвестиційних проектів
- •11.Мета та методи фінансового аналізу проектів
- •12.Порядок врахування рівня інфляції в процесі прогнозування обсягів продажу та витрат за проектом
- •13.Оцінка власних джерел фінансування в процесах інвестування
- •14.Класифікація капіталу та оцінка його обороту
- •15.Характеристика власного та позикового капіталу
- •16.Процес оптимізації структури капіталу
- •17.Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
- •18.Порядок визначення кредитоспроможності підприємства-позичальника в інвестиційних процесах
- •19.Інституціональний аналіз проекту і мета, завдання та методи аналізу
- •20.Маркетинговий аналіз інвестиційного проекту
- •21.Вимірювання та оцінка соціальних наслідків інвестиційного проекту
- •22.Модель визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів
- •23.Методика визначення середньозваженої вартості капіталу
- •24.Взагмозв'язок вартості капіталу та інфляції
- •25.Оцінювання грошових потоків за проектом
- •26.Відмінності між грошовим потоком і балансовим прибутком
- •27.Віднесення грошових потоків до інвест. Проекту
- •28.Основні положення щодо проектування підприємств
- •29.Порядок ціноутворення в інвестиційній сфері
- •30.Порядок складання інвестиційних кошторисів
- •31.Етапи інноваційного аналізу проекту
- •32.Мета та порядок проведення технічного аналізу проекту
- •33.Основні критерії визначення раціонального розміщення проекту
- •34.Методи аналізу й оцінки інвестиційного ризику
- •35.Управління ризиком інвест.Проекту та ефективність заходів по його зниженню
- •36.Порядок визначення індексу Доу Джонса для промислових акцій
- •37.Характеристика індексів фондового ринку
- •38.Оцінювання інвестиційних якостей акції
- •39.Оцінювання інвестиційних якостей облігацій
- •40.Оцінювання інвестиційних якостей сертифікатів
- •41.Методика визначеним варіаційної маржі
- •42.Визначення курсової вартості та дохідності акцій
- •43.Визначення курсової вартості та дохідності облігацій
- •44.Визначення курсової вартості та дохідності сертифікатів і векселів
- •45.Ціноутворення на ринку страхових контрактів
- •47.Характеристика типів управління інвест.Стратегією
- •48.Методи оцінювання ризиків на ринку цінних паперів
- •49.Методи вибору цінних паперів для формування інвестиційного портфеля
- •50.Оцінка ефективності управління портфелем цп
9.Регулювання офертно-тендерних відносин
Для створення ринку інвест-х товарів усі замовлення на пійдрядні роботи потрібно розміщувати через механізм тендерних торгів. Головне завдання цього механізму – звести покупців (замовників або інвесторів) і продавців (підрядників, які пропонують замовникам свої послуги). Тендери (торги) – це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника конкурсним відбором кращої тендерної пропозиції (оферти) за критеріями, що встановлюються замовником. За очікуваної (розрахункової) вартості будівництва, що дорівнює або перевищує 200тис.грн., тендери можуть бути: * відкритими з попередньою кваліфікацією, коли тендерні пропозиції мають право подавати тільки претенденти, яких за результатами попередньої кваліфікації допущено до участі в тендерах; * закритими, коли тендерні пропозиції мають право подавати тільки ті підряди, які одержали від замовника запрошення. Важливе значення за проведення тендерів має організаційна робота замовника. Склад тендерного комітету затверджується замовником. Головою тендерного комітету є керівник підприємства, установи, організації-замовника тендерів або інша посадова особа, яка ним призначена. Порядок укладання договору полягає в тому, що одна зі сторін посилає іншій свою пропозицію про укладення угоди (оферту), а інша сторона за отримання оферти приймає рішення укласти договір (акцепт). Відповідно особа, яка робить пропозицію, є офертом, а особа, яка приймає її – акцептантом (адресатом). Оферта – це пропозиція про укладання договору, що відповідає таким обов’язковим вимогам: 1) у пропозиції повинні бути вказані істотні умови договору, тобто вона має бути достатньо визначеною; 2) пропозицію має бути зроблено з наміром укласти договір з акцептантом, який приймає її; 3) пропозицію має бути зроблено одній або кільком конкретним особам. Переможцем тендерів визначається претендент, який за оцінкою та зіставленням тендерних пропозицій займав у списку перше місце. Контракт, підписаний замовником, надсилається переможцю тендерів протягом 10 днів після акценту його тендерної пропозиції. Переможець зобов’язаний підписати контракт протягом 14 днів після його одержання від замовника. Після підписання контракту або визначення тендерів такими, що не визначили переможця, замовник повинен протягом 5 календарних днів надіслати учасникам тендерів, які не стали переможцями, копію рішення про результати тендерів, а органу, який забезпечує фінансування замовлення – відповідну інформацію.
10.Моніторинг реалізації інвестиційних проектів
Моніторинг інвест. проектів – механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їхнього імені дирекція підприємства, яке будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснювати фірма – девелопер або генеральний підрядник відповідно до договору про консорціум.
Маркетинговий моніторинг проводиться для забезпечення своєчасних поставок на будову матеріально-технічних ресурсів, і його здійснюють ті учасники, на яких покладено обов’язки в контрактах матеріально-технічного забезпечення будов. За проведення маркетингових досліджень можна використовувати такі підходи: * матриця "товари-ринки" І. Ансоффа; * стратегічна модель М.Портера. Матриця І.Ансоффа показує продуктовий діапазон і допомагає визначити виробничу програму, а концепція стратегічних альтернатив М.Портера сприяє ідентифікації позиції проекту на ринку й визначення виробничої потужності.
Фін. моніторинг проводиться інвестором, замовником, фірмою девелопером за його дорученням, а також іншими учасниками проекту на 1-му етапі освоєння інвестицій за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом; витрати на земельну ділянку, проектно-дослідницькі роботи; вартість будівельно-монтажних робіт; контрактова вартість обладнання, інструментів та ремонту; джерела фінансування проекту; власний акціонерний капітал та інші залучені кошти; запозичені кошти; кредити банку та інші запозичені кошти; мобілізація внутрішніх ресурсів.
Технічний моніторинг, проводиться для забезпечення відповідності об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, прийнятих у будівельній та технічній частинах проекту, вимогам державних норм, держстандартів, технічних умов. Моніторинг інвест.проектів проводиться за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом, джерела фінансування, уведено в експлуатацію виробничих фондів, грошові потоки, мобілізація внутрішніх ресурсів, обґрунтування інших джерел фінансування, внутрішня деканічна форма інвестицій, строк окупності введених в експлуатацію фондів за динамічною нормою ефективності інвестицій. Моніторинг держ.будівництва здійснюють фінансуючі банки. Кредитні взаємовідносини між фінансуючими банками та позичальниками регламентуються актами НБУ й оформлюється кредитним договором, укладеним відповідно до рекомендацій Положення НБУ "Про кредитування". Контроль за своєчасним поверненням до держбюджету коштів, що виділяються на державне кредитування, здійснює Мінфін, а контроль за додержання проектних строків будівництва об’єктів – Мінекономіки та інші центральні органи виконавчої влади (замовники).