- •1.Задачі і функції цб
- •2.Задачі й операції цб
- •3.Єсцб: основи організації діяльності
- •4.Нбу: основи організації і діяльності
- •5.Система й органи управління нбу
- •6.Система й органи управління цб (світовий досвід)
- •7.Виникнення центральних емісійних банків і форми їх організації
- •8.Принципи організації готівкового грошового обігу в позабанківській сфері
- •9.Організація емісійно-касової роботи в установах нбу
- •10.Прогнозування готівкового грошового обігу установами нбу
- •12.Методи рефінансування кб (світовий досвід)
- •13.Рефінансування кб під заставу держ. Цп
- •14.Роль нбу в організації платіжної системи
- •15.Золотовалютні резерви: призначення, формування та управління
- •16.Система електронних платежів нбу
- •17.Характеристика методів валютного регулювання
- •19.Кредитні відносини нбу з урядом
- •20.Банківський нагляд: необхідність, завдання й форми здійснення
- •21.Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою самеl
- •22.Формування і використання резервів на покриття кредитного ризику
- •23.Формування і використання резервів на покриття ризику несвоєчасного погашення дебіторської заборгованості
- •24.Система гарантування банківських депозитів (світовий досвід)
- •25.Система гарантування банківських депозитів в Україні
- •26.Організація системи банківського регулювання і нагляду (світовий досвід в Україні)
- •27.Контроль нбу за дотриманням кб економічних нормативів і заходи впливу
- •28.Заходи впливу нбу за порушення кб банківського законодавства
- •29.Повноваження нбу у сфері валютного регулювання
- •30.Повноваження нбу у сфері валютного контролю
- •31.Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні
- •32.Основні напрямки регулювання банківської діяльності в Україні
- •33.Роль нбу в обслуг-ванні внутр.Держ. Боргу
- •34.Роль нбу в обслуговуванні зовнішнього держ-го боргу
- •35.Рефінансування кб шляхом проведення операцій репо
- •36.Зміст і цілі грошово-кредитної політики
- •37.Селективні інструменти гкп
- •38.Політика обов'язкових резервних вимог
- •39.Процентна політика Центрального банка
- •40.Політика операцій на відкритому ринку
- •41.Нбу на ринку цінних паперів
- •42.Зміст і типи грошово-кредитної політики
- •43.Політика рефінансування
- •44.Інституційна основа грошово-кредитної політики
- •45.Розвиток кредитних відносин нбу з кб
- •46.Роль цб на ринку золота
- •47.Моделі обслуговування кореспондентських рахунків кб у сеп
- •48.Місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави
- •49.Роль нбу в касовому виконанні бюджету
- •50.Політика рефінансування цб в Україні
12.Методи рефінансування кб (світовий досвід)
ЦБ країн із ринковою ек-кою виконують роль кредиторів в останній інстанції для КБ і інших кредитних установ. Вони надають короткострокові кредити для поповнення тимчасової нестачі ліквідних коштів, стягуючи з позичальників облікову ставку. Ці кредити мають бути забезпечені торговими векселями, держ. ЦП або власними борговими зобов'язаннями банків.
ЦБ Європейських країн (Німеччини, Франції, Бельгії) кредитують комерційні банки переважно через переоблік векселів. У Франції і Німеччині ЦБ установлює квоти на переоблік векселів. У разі перевищення встановленої квоти КБ сплачує підвищений процент за кредит у центральному банку.
У США переоблікові операції ЦБ (Федеральної резервної системи) не є основною формою рефінансування КБ. Найбільш притаманним тут є кредитування КБ під заставу держ. ЦП (облігацій, казначейських векселів).
Банк Англії кредитує комерційні банки під певні їх зобов'язання за рахунок банківських депозитів, які зберігаються на відповідних рахунках у центральному банку.
Найширший розвиток мають кредитні відносини ЦБ з комерційними в Німеччині. Крім переоблікових кредитів, Німецький федеральний банк надає комерційним банкам ломбардні кредити на строк не більший від 3-х місяців під забезпечення надійними ЦП: векселями (включаючи казначейські векселі) і облігаціями федерального уряду і земель. Ліміти кредитування (квоти) встановлюються за кожною категорією забезпечення. Окремо також установлюється квота на кредит на переоблік векселів залежно від розміру власного капіталу комерційного банку.
З переоблікових операцій і ломбардних кредитів КБ сплачують проценти: облікова ставка в першому випадку і ломбардна - в другому. Ставка з ломбардних кредитів є найважливішим орієнтиром грошового ринку, вона аналогічна ставці за федеральними фондами США.
Важливе значення в операціях Німецького федерального банку мають купівля і продаж держ. ЦП у формі угод про зворотний викуп. Угодам про продаж держ. ЦП зі зворотним викупом віддається перевага перед іншими оперативними інструментами кредитної політики Німецького федерального банку.
13.Рефінансування кб під заставу держ. Цп
НБУ здійснює регулювання міжбанківського ринку кредитних ресурсів.
При впровадженні ринку держ. ЦП значна частина операцій з купівлі-продажу міжбанківських ресурсів відбувається під забезпечення ОВДП, а з 1998 - КОВДП і операції РЕПО.
Як забезпечення ломбардного кредиту використовуються державні ЦП випущені МФУ. Їх список затверджений правлінням НБУ і доводиться до відома комерційних.
Ломбардний кредит надається терміном до 30 днів у межах лімітів встановлених на квартал НБУ для своїх регіональних управлінь. Ломбардна ставка за кредит може встановлюватись у розмірі облікової ставки 10%.
Право на отримання ломбардного кредиту мають комерційні банки, які: 1)отримали ліцензію на здійснення банківської діяльності, включені до республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж і інших фінансово-кредитних установ, які працюють не менше року; 2)дотримуються встановлених НБУ ек-чних нормативів, правил ведення бухобліку, своєчасно і в повному обсязі звітують регіональному управлінню НБУ; 3)не мають простроченої заборгованості за кредитами НБУ і за процентами по ним.
З метою забезпечення ломбардних кредитів використовують державні ЦП, що відповідають вимогам: 1)ЦП, які занесені НБУ до ломбардного списку як ті, що перебувають на балансі комерційного банку і що до них немає претензій; 2)термін їх погашення не припадає на термін користування ломбардного кредиту.
Умови ломбардного кредитування: 1)для одержання ломбардного кредиту необхідно подати документи до регіонального управління НБУ: а)кредитна угода; б)заява про кредит; в)доручення на право реалізації НБУ цінних папері комерційного банку; 2)після ухвалення рішення про надання ломбардного кредиту КБ переказує портфель цінних паперів із свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рахунок у депозитарій НБУ, а регіональне управління НБУ зараховує кошти ломбардного кредиту на коррахунок банка-позичальника; 3)заборгованість КБ не може перевищувати 75% вартості портфеля ЦП, які надані як забезпечення ломбардного кредиту; 4)після закінчення терміну погашення ломбардного кредиту регіональне управління НБУ списує суму з коррахунку комерційного банку, одночасно погашається процент за користування цим кредитом; 5)після погашення кредиту і процентів по ньому відбувається розблокування рахунків ДЕПО комерційного банку і ЦП знову переходять у власність комерційного банку; 6)якщо відсутні кошти, або їх недостатньо на коррахунку комерційного банку, залишок заборгованості за ломбардним кредитом і процентами по ньому погашається за рахунок коштів від реалізації НБУ ЦП, наданих банку як забезпечення кредиту.