35.Рефінансування кб шляхом проведення операцій репо

НБУ з метою оперативного управління ліквідністю банківської системи і регулювання обсягів грошової маси в обігу проводить з банками операції з купівлі-продажу держ. ЦП на умовах їх зворотного продажу.

Операція репо - операція з ЦП, що складається з двох частин, і для здійснення якої укладається договір між учасниками ринку (НБУ і комерційним банком) про продаж-купівлю держ. ЦП на певний строк із зобов'язанням зворотного їх продажу-купівлі у визначений строк за обумовлену договором ціну.

Учасниками операцій репо можуть бути банки, що мають ліцензію на здійснення банківських операцій і письмовий дозвіл НБУ на проведення банківських операцій. Інші обмеження на участь в операціях репо не встановлюються.

НБУ у межах визначених на відповідний період основних монетарних показників для регулювання ліквідності банківської системи може проводити з банками операції «прямого» і «зворотного» репо на визначену суму і на відповідний строк.

«Зворотне» репо - договір про продаж НБУ із свого портфеля держ. ЦП з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою ціною на обумовлену дату.

«Пряме» репо - договір про купівлю НБУ держ. ЦП із портфеля банку з подальшим зобов'язанням цього банку викупити ці державні ЦП за обумовленою ціною на обумовлену дату.

КБ, що потребують підтримки своєї коротко-строкової ліквідності, можуть звертатися з ініціативою до НБУ щодо здійснення операції «прямого» репо.

При рефінансуванні банків за такою операцією ціною купівлі НБУ держ. ЦП із портфеля банків є ринкова або балансова (у разі відсутності активного фондового ринку) вартість держ. ЦП.

У разі накопичення надлишкової ліквідності в банківській системі, зростання грошової маси значно вищими темпами, ніж передбачалося монетарною програмою, НБУ може продавати з власного портфеля державні ЦП шляхом операцій «зворотного» репо на відповідний період за умови викупу цих самих держ. ЦП надалі в установлений строк.

Ціною продажу НБУ держ. ЦП зі свого портфеля за операцією «зворотного» репо є ринкова або балансова (у разі відсутності активного фондового ринку) їх вартість. Ціна зворотного викупу банками держ. ЦП залежить від суми залучених НБУ коштів, строку дії операції репо, процентних ставок за борговими зобов'язаннями (депозитними сертифікатами) НБУ.

НБУ залежно від потреби оперативної підтримки ліквідності банків або нейтралізації надлишкової грошової маси в обігу може здійснювати операції на відкритому ринку з купівлі-продажу держ. ЦП як шляхом безпосередньої домовленості з банками, так і шляхом проведення тендера заявок банків на участь в операціях репо.

У разі проведення тендера щодо участі КБ в операціях репо Департамент монетарної політики НБУ надсилає банківській системі відповідне повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення і строку операції репо.

КБ подають до Департаменту монетарної політики НБУ заявки на участь у тендері, у яких пропонують свої умови щодо ціни купівлі-продажу держ. ЦП.

Якщо НБУ є покупцем держ. ЦП, то заявки банків задовольняються залежно від потреби в підтримці їх ліквідності. Якщо НБУ є продавцем держ. ЦП, то заявки банків задовольняються, виходячи з потреби вилучення відповідної надлишкової суми коштів із грошового обігу на певний період.

НБУ, проводячи тендер, відбирає для задоволення ті заявки банків, які є найбільш привабливими для НБУ за ціновими параметрами (отримання більшого доходу в запропо-нованих заявках або зменшення своїх витрат), або при потребі мати у своєму портфелі конкретні державні ЦП.

Після розгляду заявок Департамент монетарної політики НБУ надсилає банкам, які за результатами тендера мають право або отримати кошти за куплені НБУ державні ЦП, або перерахувати кошти за продані НБУ державні ЦП, повідомлення-підтвердження про намір укласти договір про здійснення операцій «прямого» або «зворотного» репо.