7.Виникнення центральних емісійних банків і форми їх організації

До об’єктивних закономірностей виникнення ЦБ слід віднести передісторію розвитку товарно-грошових відносин і участі у них суб’єктів господарювання.

Історичний аспект щодо формування появи ЦБ в різних регіонах світу і в різні періоди часу: 1)об’єктивна необхідність переходу від золотих грошей до кредитних. Перехід мав переваги, так як кредитні гроші мали платіжну силу як золоті чи срібні і могли використовуватись не лише як засіб платежу, а і як засіб нагромадження. Банкнота розпочинає обіг як емітований банками платіжний засіб; 2)розвиток кредитної системи і закону конкуренції, який став причиною випуску банкнот і сама банкнота стає законним платіжним засобом, тому золото в цей час повністю витісняється з обігу і стає очевидним введення паперових грошей як єдиний платіжний засіб; 3)закріплення випуску банкнот за одним банком, що користувався довірою держави і ек-чних агентів; 4)протягом певного періоду часу банкноти емісійного банку визначаються і визнаються державою як єдиний законний платіжний засіб і мають на меті здійснення бюджетних трансакцій. Держава, отримуючи сеньйораж, через надмірний випуск банкот, отримує можливість покривати держ. дефіцит; 5)використання ЦБ як першого щабля банківської системи.

Шляхи створення ЦБ: 1)еволюційний - на базі найбільш крупних банків країни (Банк Англії, Банк Франції); 2)створення ЦБ державою - система ЦБ в США, Німецький федеральний банк.

Створення ЦБ історично припадає на період розвитку ринкової ек-ки, де і виникають ЦБ.

У Швеції у 1668 створено Рикс банк, у Англії – у 1694, у Швейцарії – 1907, в Україні – в березні 1991.

Створенню ЦБ сприяє в країні система відповідних чинників: 1)політична і територіальна консолідація в країні; 2)генезис централізованих інститутів публічної влади.

8.Принципи організації готівкового грошового обігу в позабанківській сфері

НБУ організує готівковий обіг у країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюється готівкою.

У зв'язку з тим, що через каси п-ствв проходить переважна маса готівкових коштів, правильна орг-ція їх обороту має особливе народногосподарське значення, безпосередньо впливаючи на розмір грошової маси в обігу, її стабільність, швидкість обігу грошей.

Здійснення операцій з готівкою на п-ствах усіх форм власності і видів діяльності, а також в установах банків регламентується «Порядком ведення касових операцій у нац-ній валюті в Україні», «Інструкцією про орг-цію роботи з готівкового обігу установами банків України». Вони визначають єдині підходи до ведення касових операцій, порядок приймання і видавання готівки з кас п-ств із застосуванням необхідних касових документів для оформлення цих операцій (прибуткові і видаткові ордери, касові книги), передбачають забезпечення схоронності цінностей, здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, встановлюють відповідальність суб’єктів господарювання за її порушення.

Указані документи регламентують основні принципи орг-ції обороту готівки суб'єктами господарювання: 1)обов'язковість для всіх п-ств зберігання власних грошових коштів у банківських установах; 2)вільне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання обгрунтовувальних документів; 3)здійснення розрахунків як у безготівковому порядку, так і в готівковій формі; 4)обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах п-ств через установлення їм лімітів залишку готівки в касі; 5)можливість використання касового виторгу (поточних надходжень).

Орг-ція обороту готівкових коштів передбачає забезпечення постійного дотримання правил приймання, схоронності і використання готівки господарством.

З метою максимального зменшення зустрічних оборотів готівки (здавання коштів до каси банку і одночасно одержання їх із цих кас) суб’єктам господарювання дозволено залишати у своїх касах готівку в межах установлених лімітів, а також використовувати для необхідних господарських потреб грошовий виторг (крім виплати з/п і дивідендів - доходу).

Ліміти залишку готівки в касі встановлюються суб’єктами господарювання щорічно на основі поданих ними до КБ заявок - розрахунків установленої форми і за необхідності (якщо є звернення клієнта) можуть протягом року переглядатися. У разі неподання цих розрахунків установи банків самостійно встановлюють такі ліміти суб’єктам господарювання в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ліміти встановлюються КБ, в яких відкриті поточні рахунки п-ства з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку здавання виторгу, графіка заїзду інкасаторів.

Понадлімітну готівку на кінець робочого дня п-ства зобов'язані здавати до кас банків для зарахування на відкриті в них поточні рахунки згідно з порядком і термінами, погодженими з відповідною установою банку.

При цьому п-ствам, що мають постійний грошовий виторг, ліміти каси встановлюються залежно від термінів здавання ними виторгу: 1)ті, що здають його щоденно (через інкасацію і/чи вечірню касу), - у розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи зранку наступного дня; 2)ті, що здають виторг наступного дня (у разі відсутності інкасації і вечірньої каси), - у межах середньоденного виторгу.

Для інших суб’єктів господарювання, що мають готівковий виторг (касові надходження), ліміти каси встановлюються залежно від погоджених строків здавання виторгу (надходжень) (не рідше одного разу на п'ять днів).

Якщо окремі п-ства, крім коштів, отримуваних у банку на певні потреби (з/п, допомоги, стипендії), не мають взагалі інших готівкових надходжень, то ліміт каси їм установлюється в межах середньоденного видатку готівки (без урахування зазначених вище видатків). Субєкти господарювання (крім тих, що пов'язані з обслуговуванням населення) такі ліміти можуть установлюватися, виходячи з середньоденного надходження чи видатків готівки.

Якщо СГД має відкриті поточні рахунки в кількох установах банків, то він визначає протягом трьох робочих днів основний поточний рахунок, за місцем відкриття якого відповідною установою банку встановлюється ліміт залишку готівки в касі. Про це даний суб'єкт господарювання повідомляє інші установи банків.

Оформлення касових операцій здійснюється на основі єдиних типових документів (прибуткових і видаткових касових ордерів, касових книг), які застосовуються на всіх п-ствах незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності

На п-стві ведеться тільки одна касова книга, в якій касир записує надходження і видавання готівки. Касова книга має бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Записи в ній здійснюються за кожним прибутковим і видатковим ордером відразу ж після одержання чи видавання за ним готівки тільки під копірку, тобто у двох примірниках, з яких другий слугує звітом для касира.

Для здійснення розрахунків готівкою кожне п-ство мусить мати касу - спеціально обладнане і ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видавання і тимчасового зберігання готівки. Уся готівка на п-ствах зберігається у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира.

Касир відповідно несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих ним цінностей і за будь-яку шкоду, заподіяну п-ству як через навмисні дії, так і недбалим чи несумлінним ставленням до своїх обов'язків.