- •1.Задачі і функції цб
- •2.Задачі й операції цб
- •3.Єсцб: основи організації діяльності
- •4.Нбу: основи організації і діяльності
- •5.Система й органи управління нбу
- •6.Система й органи управління цб (світовий досвід)
- •7.Виникнення центральних емісійних банків і форми їх організації
- •8.Принципи організації готівкового грошового обігу в позабанківській сфері
- •9.Організація емісійно-касової роботи в установах нбу
- •10.Прогнозування готівкового грошового обігу установами нбу
- •12.Методи рефінансування кб (світовий досвід)
- •13.Рефінансування кб під заставу держ. Цп
- •14.Роль нбу в організації платіжної системи
- •15.Золотовалютні резерви: призначення, формування та управління
- •16.Система електронних платежів нбу
- •17.Характеристика методів валютного регулювання
- •19.Кредитні відносини нбу з урядом
- •20.Банківський нагляд: необхідність, завдання й форми здійснення
- •21.Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою самеl
- •22.Формування і використання резервів на покриття кредитного ризику
- •23.Формування і використання резервів на покриття ризику несвоєчасного погашення дебіторської заборгованості
- •24.Система гарантування банківських депозитів (світовий досвід)
- •25.Система гарантування банківських депозитів в Україні
- •26.Організація системи банківського регулювання і нагляду (світовий досвід в Україні)
- •27.Контроль нбу за дотриманням кб економічних нормативів і заходи впливу
- •28.Заходи впливу нбу за порушення кб банківського законодавства
- •29.Повноваження нбу у сфері валютного регулювання
- •30.Повноваження нбу у сфері валютного контролю
- •31.Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні
- •32.Основні напрямки регулювання банківської діяльності в Україні
- •33.Роль нбу в обслуг-ванні внутр.Держ. Боргу
- •34.Роль нбу в обслуговуванні зовнішнього держ-го боргу
- •35.Рефінансування кб шляхом проведення операцій репо
- •36.Зміст і цілі грошово-кредитної політики
- •37.Селективні інструменти гкп
- •38.Політика обов'язкових резервних вимог
- •39.Процентна політика Центрального банка
- •40.Політика операцій на відкритому ринку
- •41.Нбу на ринку цінних паперів
- •42.Зміст і типи грошово-кредитної політики
- •43.Політика рефінансування
- •44.Інституційна основа грошово-кредитної політики
- •45.Розвиток кредитних відносин нбу з кб
- •46.Роль цб на ринку золота
- •47.Моделі обслуговування кореспондентських рахунків кб у сеп
- •48.Місце грошово-кредитної політики в загальноекономічній політиці держави
- •49.Роль нбу в касовому виконанні бюджету
- •50.Політика рефінансування цб в Україні
25.Система гарантування банківських депозитів в Україні
У 1998 згідно з Указом Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників КБ» в Україні було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
20 вересня 2001 ВРУ ухвалила ЗУ «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а 30 серпня 2002 КМУ і НБУ спільною постановою затвердили «Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», в якому визначені орг-ційні і методичні засади ф-ціонування Фонду гарантування банківських вкладів.
Фонд є державною спеціалізованою установою. Він ф-ціонує як ек-чно самостійна установа, яка не ставить за мету отримання прибутку. Керівними органами Фонду є Адміністративна рада і Виконавча дирекція. Адміністративна рада координує роботу Фонду, пов'язану із захистом інтересів вкладників банків— учасників Фонду, і здійснює контроль та нагляд за його діяльністю. Рада діє у складі п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу двох представників КМУ, двох представників НБУ і одного представника Асоціації українських банків. Виконавча дирекція Фонду вирішує всі питання, пов'язані з його поточною діяльністю, зокрема, вона приймає рішення про відшкодування вкладів.
Участь в Фонді є обов’язковою для всіх КБ, які отримали ліцензію у НБУ, крім Ощадбанку.
Основні джерела формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: 1)початкові збори з банків - учасників Фонду у розмірі 1% від зареєстрованого статутного капіталу; 2)регулярні збори з банків - учасників Фонду - двічі на рік по 0,25% від загальної суми вкладів, у т.ч. нараховані проценти; 3)спеціальні збори з банків - учасників Фонду; 4)кошти, внесені НБУ в розмірі 20 млн. грн.; 5)доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні ЦП України; 6)кредити, залучені від КМУ, НБУ, банків, іноземних кредиторів.
Фонд не відшкодовує коштів за вкладами таким категоріям вкладників: 1)членам наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними; 2)працівникам незалежних аудиторських фірм (аудиторам), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років; 3)акціонерам, частка яких перевищує 10% статутного капіталу банку; 4)вкладникам, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові проценти і мають фінансові привілеї, що призвело до погіршення його фінансового стану; 5)вкладникам банків - тимчасових учасників Фонду, вклади яких були розміщені після переведення банку до категорії тимчасових, і деяким іншим вкладникам.
Процедура відшкодування Фондом коштів вкладникам банку, що ліквідується, передбачає дії: 1)НБУ інформує Фонд про відкликання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності і про ліквідацію банку - учасника Фонду; 2)Фонд приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується, і через ЗМІ повідомляє про порядок відшкодування коштів за вкладами; 3)Фонд визначає одного чи кількох банків-агентів, уповноважених здійснювати виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду, і укладає з ним угодуй; 4)ліквідатор банку протягом 20 днів з дня настання недоступності вкладів надає Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладів і нарахованих процентів; 5)Фонд перераховує на рахунок, відкритий у банку-агенті, кошти, які даний банк виплачує протягом 3 місяців.