45.Розвиток кредитних відносин нбу з кб

З початку створення НБУ (1991) кредитні відносини між ним і КБ мали не ринковий, а суто адміністративний характер. НБУ здійснював кредитні емісії і спрямовував кошти на завершення розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості між п-ствами, на покриття дефіциту держбюджету, надання кредитної до­помоги п-ствам окремих галузей держ-го сектору ек-ки. Це відбувалося чи безпосереднім кредитуванням НБУ окремих суб'єктів (кредити уряду, іншим органам держ-го управління), чи через продаж ресурсів КБ (кредити на завершення розрахунків шляхом заліку).

Між КБ ресурси розподілялися з урахуванням розміру статутного фонду, мережі банківських установ.

Кредитні емісії здійснювалися відповідно до постанов ВРУ, указів Президента і рішень КМУ. У 1992 кредитна емісія стано­вила 1 трлн. крб. і була спрямована на забезпечення заліків взаєм­ної заборгованості п-ств, поповнення їх обігових коштів, фінансування с/г п-ств. У 1993 обсяги кредитної емісії збільшилися в 30 разів і становили близь­ко 30 трлн. крб., 70% яких через різні канали було спрямовано на фінансування агропромислового комплексу.

Емісійні кредити надавалися в той час за пільговими процент­ними ставками, які були значно нижчими, ніж темпи інфляції, що прискорювало процес обезцінення грошей.

Після 1993 згідно з рішенням найвищих держ. органів обсяги кредитних емісій почали зменшуватися. Це дало змогу НБУ розпочати запровадження ек-чно обгрунтованої систе­ми регулювання грошового ринку з відповідними інструментами і завдяки цьому стабілізувати грошово-кредитний ринок, інфля­цію, а відтак - і вартість нац-них грошей. Поступово поча­ли застосовуватись операції, спрямовані на підтримання ліквід­ності КБ через кредитні аукціони, ломбардне кредитування і операції репо.

Кредити комерційним банкам для підтримання їх ліквід­ності до 1994 надавалися переважно опосередковано. Тобто відповідно до рішень законодавчих і виконавчих органів централізовані цільові кредити одержували безпосередньо клієн­ти (п-ства і орг-ції). Такі кредити нерідко потрапля­ли неплатоспроможним клієнтам, які підтримувалися державою, і досить часто не поверталися. Це ускладнювало стан з ліквідністю банків і вимагало нових емісійних кредитів.

Практика надання емісійних кредитів неплатоспроможним клієнтам була припинена із запровадженням у 1994 кредитних аукціонів, через які ресурси надходили в комерційні банки, далі - в ек-ку. У 1995 НБУ відмовився від кредитування СГД, що також сприяло зміцненню ек-чних відносин з КБ. НБУ припинив виділення ресурсів комерційним банкам для кредитування на пільгових умовах, тобто під пільгову процентну ставку.

З 1995 почали проводити цільові кредитні аукціони з про­дажу кредитів КБ для кредитування п-ств, що потребують державної фінансової допомоги.

У 1996 НБУ в механізмі кредитування КБ за­стосував ломбардне кредитування під заставу держ. ЦП і угод репо. Це стало можливим лише в умовах створення і розвитку ринку держ ЦП, який перші кроки зробив у 1995 р. Отже, з цього періоду НБУ, по суті, припинив пряме кре­дитування дефіциту держ бюджету і перейшов до ринкових механізмів регул-ня г-к відносин.