
- •F 68. Принцип Ферма
- •§ 69. Плоске і сферичне дзеркало
- •§ 70. Повне відбивання
- •§ 71. Лінза. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи
- •Предмет з відстанівід лінзи наблизили до неї в* від станьОптична сила лінзадатр. На скільки ир« щиту шіатшмлш зображення предмета?
- •Зашийка свічка знаходиться на відстанівід екрана. Де треба помістити збнрву лінзу, щоб дістати 20-кратне збільшення свічки? Якою мав бути оптична сила лінзи?
- •При відстані предмета від лінзивисота зображення
- •§ 72. Побудова зображень у лінзах
- •§ 73. Сферична і хроматична аберація
- •§ 74. Оптичні системи
- •§ 75. Око як оптична система
- •§ 7 В. Дефекти зору. Окуляри
- •§ 77. Світловий потік. Сила світла
- •Як треба змінити час експозиції під час друкування фотографії за допомогою фотозбільшувача при переході від збільшення 6x9 до збільшення 9x12?
- •§ 79. Суб'єктивні і об'єктивні характеристики випромінювання
- •§ 80. Оптичні прилади
- •§ 81. Роздільна здатність оптичних приладів
- •§ 82. Принцип відносності Ейнштейна
- •§ 83. Релятивістський закон додавання швидкостей
- •§ 84. Маса й імпульс в теорії відносності
- •§ 85. Закон взаємозв'язку маси й енергії
- •§ 87. Фотоелектричний ефект і його закони
- •§ 88. Рівняння Ейнштейна. Кванти світла
- •§ 89. Фотоелементи та їх застосування
- •§ 90. Фотон
- •§ 92. Дослід Боте
- •§ 93. Тиск світла
- •§ 94. Хімічна дія світла та її застосування
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 97. Закономірності в атомному спектрі водню
- •§ 98. Квантові постулати Бора
- •§ 99. Експериментальне підтвердження
- •1 1. У чому полягала ідея досліду Франка і Герца? Який висновок можна було зробити на основі його результатів? 2. Які істотні недоліки теорії Бора?
- •§ 100. Гіпотеза де Бройля. Хвильові властивості електрона
- •§ 101. Корпускулярно-хвильовий дуалізм у природі
- •§ 102. Поняття про квантову механіку. Співвідношення неозначеностей
- •§ 103. Вимушене випромінювання. Лазери та їх застосування
- •§ 104 Поняття про нелінійну оптику
- •§ 105. Склад атомного ядра. Ізотопи. Ядерні сили
- •§ 106. Енергія зв'язку атомних ядер
- •§ 107. Спектр енергетичних станів атомного ядра. Ядерні спектри
- •§ 108. Ефект Мессбауера
- •§ 109. Радіоактивність
- •§ 110. Загадки бета-розпаду. Нейтрино
- •§ 111. Штучна радіоактивність. Позитрон
- •§ 112. Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок
- •§ 113. Закон радіоактивного розпаду
- •§ 114. Штучне перетворення атомних ядер. Відкриття нейтрона
- •§ 115. Ядерні реакції
- •Під час бомбардування ізотопу азоту нейтронами одер жується бета-радіоактивний ізотоп вуглецю Записати рівняння обох реакцій.
- •§ 116. Енергетичний вихід ядерних реакцій
- •§ 117. Поділ ядер урану
- •§ 118. Ланцюгова ядерна реакція
- •Що таке коефіцієнт розмноження нейтронів і від чого він залежить?
- •У чому труднощі практичного здійснення ланцюгової ядерної реакції? Які існують шляхи їх подолання?
- •§ 119. Ядерний реактор
- •§ 120. Атомні (ядерні) електростанції
- •§ 121. Термоядерні реакції. Токамак
- •§ 122. Одержання радіоактивних ізотопів
- •§ 123. Використання радіоактивних ізотопів у науці й техніці
- •§ 124. Поглинута доза випромінювання та її біологічна дія. Захист від випромінювань
- •§ 126. Античастинки і антиречовина
- •§ 127. Взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання
- •§ 128. Класифікація елементарних частинок
- •§ 129. Кварки
- •§ 130. Типи фізичних взаємодій у природі
- •§ 131. Закони збереження в мікросвіті
- •§ 132. Сучасна фізична картина світу
- •§ 133. Фізика і науково-технічний прогрес
-
Під час бомбардування ізотопу азоту нейтронами одер жується бета-радіоактивний ізотоп вуглецю Записати рівняння обох реакцій.
-
Коли нейтрон захоплюється ядром магнію
, утворюється радіоактивний ізотоп ,iNa2\ Які частинки випускаються під час цієї ядерної реакції?
§ 116. Енергетичний вихід ядерних реакцій
Записуючи закон збереження і перетворення енергії, необхідно враховувати як кінетичні енергії усіх частинок, так і енергії, зв'язані з масою ядер і ядерних частинок:
У процесі ядерних реакцій, як і хімічних, може виділятися і поглинатися енергія. Енергетичний вихід ядерних реакцій можна розрахувати на основі закону збереження й перетворення енергії. Для прикладу розглянемо реакцію:
У
цьому рівнянніозначають
кінетичні енергії
протона і ядра атома гелію (альфа-частинки) відповідно. Оскільки внаслідок цієї реакції утворюються дві частинки однакової маси, то їх кінетичні енергії мають бути однаковими.
У результаті реакції виділяється енергія
Оскільки»
а
Реакції можуть відбуватися і з поглинанням енергії. Наприклад, реакція
йде з поглинанням 1,16 МеВ енергії.
Визначити, які реакції йдуть з виділенням енергії, а які з її поглинанням, можна на основі графіка залежності питомої енергії зв'язку г від масового числа А ядра (див. мал. 216). Питома енергія зв'язку ядер атомів, які посідають в періодичній системі останні місця (А»200), приблизно на 1 МеВ менша від питомої енергії зв'язку в ядрах елементів, які знаходяться в середині періодичної системи (А «100). Тому при діленні масивного ядра на два
ядра з масовими числами порядку 100 (і більше) відбувається виділення енергії.
Для
прикладу розглянемо поділ ядра урану
U23b
(А|
= 238) на два атомних ядра з масовими
числами А>=
119.
Питома енергія зв'язку ядра урану,
питома
енергія зв'язку кожного з нових ядер
Для
роз'єднання усіх нуклонів, які складають
атомне ядро урану,
необхідно витратити енергію, що дорівнює
енергії зв'язку
ядра урану:
При об'єднанні цих нуклонів у два нові ядра з масовими числами А-2= 119 виділиться енергія, що дорівнює сумі енергій зв'язку нових ядер:
Отже, в результаті реакції поділу ядра урану виділиться енергія ЛІГ, що дорівнює різниці між енергією зв'язку нових ядер й енергією зв'язку ядра урану:
Безпосередні вимірювання підтверджують, що під час поділу ядра урану U виділяється енергія понад 200 МеВ, причому більша частина цієї енергії припадає на кінетичну енергію нових ядер («осколків»).
З
аналізу графіка залежності питомої
енергії зв'язку від
масового числа випливає, що виділення
енергії повинно мати
місце і при об'єднанні (синтезі) кількох
легких ядер в одне масивне, оскільки
питома енергія зв'язку легких ядер
менша від більш масивних. Припустимо,
що відбувається
синтез двох ядер натріюв
ядро з
масовим числом
Питома
енергія зв'язку ядра натрію
питома
енергія нового ядра t-.2
= =
8,4 МеВ. Для роз'єднання всіх нуклонів,
які утворюють
два ядра натрію, необхідно затратити
енергію, що
дорівнює
подвоєній
енергії ядра натрію:
При о б'єднанні цих нуклонів у нове ядро з масовим числом Аз =46 виділиться енергія, що дорівнює енергії зв'язку нового ядра:
Отже, під час реакції синтезу ядер натрію відбувається виділення енергії ЛЕ, рівної різниці енергії зв'язку ново-
утвореногоядра
і енергії зв'язку ядер натрію:
Таким чином, можна зробити висновок, що виділення ядерної енергії відбувається як у процесі реакцій поділу важких ядер, так і під нас реакцій синтезу легких ядер. Ядерна енергія, що виділяється кожним ядром, яке бере участь в реакції, дорівнює різниці між енергією зв'язку Е-2 продукту реакції і енергією зв'язку £t вихідного ядра: Е=Е7-Е{.
Цей висновок надзвичайно важливий, оскільки на ньому грунтуються промислові способи одержання ядерної енергії, про що мова піде нижче.
На
закінчення підкреслимо, що найбільш
вигідною з
точки зору одержання ядерної енергії
є реакція синтезу ядер
воднюабо
дейтерію
,
оскільки, як це випливає
з графіка, в цьому випадку різниця
енергій зв'язку ядра,
яке синтезується, і вихідних ядер буде
найбільшою. Легко підрахувати, що при
утворенні ядра гелію з двох дейтронів
виділяється 24 МеВ енергії. Якби в такій
реакції взяли
участь усі ядра, які містяться в 1 кг
дейтерію, то виділилася
б величезна енергія — порядку 3,6-10'МеВ
= =
1,62 • 108
кВт • год. Про проблеми практичного
здійснення таких
реакцій розповідатиметься нижче.
? 1. Чому під час реакцій поділу важких ядер відбувається виді--леїшя енергії? Як можна підрахувати цю енергію? 2. Як пояснити виділення енергії під час реакції синтезу легких ядер? 3. Яка реакція є найбільш вигідною з точки зору одержання енергії?
Вправа 17
3. Яка енергія виділиться, якщо під час реакції
піддати перетворенню всі ядра атомів віт алюмінію?
-
Визначити енергію зв'язку урану
і гелію
та повну енергію, яка виділяється під час перетворення всіх ядер атомів, які містяться в 1 г речовини.
-
Визначити енергію, яка поглинається під час реакції