- •F 68. Принцип Ферма
- •§ 69. Плоске і сферичне дзеркало
- •§ 70. Повне відбивання
- •§ 71. Лінза. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи
- •Предмет з відстанівід лінзи наблизили до неї в* від станьОптична сила лінзадатр. На скільки ир« щиту шіатшмлш зображення предмета?
- •Зашийка свічка знаходиться на відстанівід екрана. Де треба помістити збнрву лінзу, щоб дістати 20-кратне збільшення свічки? Якою мав бути оптична сила лінзи?
- •При відстані предмета від лінзивисота зображення
- •§ 72. Побудова зображень у лінзах
- •§ 73. Сферична і хроматична аберація
- •§ 74. Оптичні системи
- •§ 75. Око як оптична система
- •§ 7 В. Дефекти зору. Окуляри
- •§ 77. Світловий потік. Сила світла
- •Як треба змінити час експозиції під час друкування фотографії за допомогою фотозбільшувача при переході від збільшення 6x9 до збільшення 9x12?
- •§ 79. Суб'єктивні і об'єктивні характеристики випромінювання
- •§ 80. Оптичні прилади
- •§ 81. Роздільна здатність оптичних приладів
- •§ 82. Принцип відносності Ейнштейна
- •§ 83. Релятивістський закон додавання швидкостей
- •§ 84. Маса й імпульс в теорії відносності
- •§ 85. Закон взаємозв'язку маси й енергії
- •§ 87. Фотоелектричний ефект і його закони
- •§ 88. Рівняння Ейнштейна. Кванти світла
- •§ 89. Фотоелементи та їх застосування
- •§ 90. Фотон
- •§ 92. Дослід Боте
- •§ 93. Тиск світла
- •§ 94. Хімічна дія світла та її застосування
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 97. Закономірності в атомному спектрі водню
- •§ 98. Квантові постулати Бора
- •§ 99. Експериментальне підтвердження
- •1 1. У чому полягала ідея досліду Франка і Герца? Який висновок можна було зробити на основі його результатів? 2. Які істотні недоліки теорії Бора?
- •§ 100. Гіпотеза де Бройля. Хвильові властивості електрона
- •§ 101. Корпускулярно-хвильовий дуалізм у природі
- •§ 102. Поняття про квантову механіку. Співвідношення неозначеностей
- •§ 103. Вимушене випромінювання. Лазери та їх застосування
- •§ 104 Поняття про нелінійну оптику
- •§ 105. Склад атомного ядра. Ізотопи. Ядерні сили
- •§ 106. Енергія зв'язку атомних ядер
- •§ 107. Спектр енергетичних станів атомного ядра. Ядерні спектри
- •§ 108. Ефект Мессбауера
- •§ 109. Радіоактивність
- •§ 110. Загадки бета-розпаду. Нейтрино
- •§ 111. Штучна радіоактивність. Позитрон
- •§ 112. Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок
- •§ 113. Закон радіоактивного розпаду
- •§ 114. Штучне перетворення атомних ядер. Відкриття нейтрона
- •§ 115. Ядерні реакції
- •Під час бомбардування ізотопу азоту нейтронами одер жується бета-радіоактивний ізотоп вуглецю Записати рівняння обох реакцій.
- •§ 116. Енергетичний вихід ядерних реакцій
- •§ 117. Поділ ядер урану
- •§ 118. Ланцюгова ядерна реакція
- •Що таке коефіцієнт розмноження нейтронів і від чого він залежить?
- •У чому труднощі практичного здійснення ланцюгової ядерної реакції? Які існують шляхи їх подолання?
- •§ 119. Ядерний реактор
- •§ 120. Атомні (ядерні) електростанції
- •§ 121. Термоядерні реакції. Токамак
- •§ 122. Одержання радіоактивних ізотопів
- •§ 123. Використання радіоактивних ізотопів у науці й техніці
- •§ 124. Поглинута доза випромінювання та її біологічна дія. Захист від випромінювань
- •§ 126. Античастинки і антиречовина
- •§ 127. Взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання
- •§ 128. Класифікація елементарних частинок
- •§ 129. Кварки
- •§ 130. Типи фізичних взаємодій у природі
- •§ 131. Закони збереження в мікросвіті
- •§ 132. Сучасна фізична картина світу
- •§ 133. Фізика і науково-технічний прогрес
§ 106. Енергія зв'язку атомних ядер
Енергією зв'язку Ett ядра називають енергію, необхідну для повного розщеплення ядра на окремі протони і нейтрони. Очевидно, що Езн є однією з найважливіших величин, які характеризують міцність ядра. Знання енергій зв'язку ядер дає можливість розрахувати енергетичний баланс не лише для досить рідкісного процесу повного розщеплення, а й для будь-яких розпадів і взаємних перетворень ядер. Наприклад, енергія ЕР відокремлення протона, тобто мінімальна енергія, необхідна для вибивання протона з ядра УХЛ', дорівнює різниці енергій зв'язку ядер 7ХА
1 Z- 1-*
Аналогічноенергія Е„ відокремлення нейтрона
Для вибивання з ядра альфа-частинки потрібна енергія, що дорівнює:
Замість енергії зв'язку часто буває зручно розглядати величину -^, яку називають питомою енергією зв'язку (або
А
енергією зв'язку на нуклон).
З теорії відносності ви знаєте, що маса т і повна енергія Е будь-якої фізичної системи зв'язані співвідношенням Е= тсг. За допомогою цього співвідношення енергію зв'язку ядра можна виразити через його масу М і маси протона і нейтрона:
(106.1)
Із формули (106.1) видно, що маса ядра М на -^менша
за суму мяс нуклонів, які входять до складу ядра. Ядерні енергії зв'язку настільки великі, що ця зміна маси не лише доступна для безпосереднього вимірювання, а й дає можливість з високою точністю визначати енергії зв'язку ядер за допомогою надзвичайно точного вимірювання їх мас. Наприклад, маса альфа-частинки з енергією зв'язку Еп(я)— 28 МеВ менша за суму мас розділених двох протонів і двох нейтронів на
що становить ^0,7 % повної маси альфа-частинки. Для порівняння вкажемо, що маса атома водню менша за суму мас протона і електрона на 23,4-10~3G кг, що становить усього лише 1,4-10~ь% повної маси атома. Ще менші відносні зміни маси при розриванні на частини макроскопічних тіл.
Ядерні енергії звязку часто вимірюють в атомних одиницях маси (а. о. м.). Атомна одиниця маси дорівнює
-і маси атома вуглецю, тобто 1,66056» 1О~27кг, або
931,502 МеВ. Наприклад, маса ядра гелію (альфа-частинки) дорівнює т%= 4,001523 а. о. м. Отже, енергія її зв'язку дорівнює:
Eja)=2mpc2 + 2m,,c2 — mac2= (2 -1,007276 + 2 -1,008665— — 4,001523) а. о. м.«28,3 МеВ.
Різницю А між масою ядра в атомних одиницях маси і його масовим числом А називають дефектом маси ядра:
(106.2)
Енергії зв'язку ядер можна вимірювати безпосередньо за балансом енергії та імпульсу в процесі розщеплення ядра. Однак для більшості ядер найбільш точні вимірювання ядерних енергій зв'язку виконуються на основі співвідношення £= тс2 вимірюванням мас атомів (точніше, іонів) на мас-спектрографах.
Аналіз експериментальних енергій зв'язку дає велику і цікаву інформацію про властивості ядер. Розглянемо криву залежності питомої енергії зв'язку Езв від масового числа А для стабільних ядер (мал. 216). Енергія зв'язку на одну ядерну частинку спочатку швидко зростає, потім зупиняється приблизно на 8 МеВ і, врешті, трохи опускається для останніх елементів таблиці Менделєєва. Наближена незалежність питомої енергії зв'язку від числа нуклонів свідчить про насичення ядерних сил. Властивість насичення ядерних сил полягає в тому, що кожен нуклон взаємодіє лише з кількома сусідніми йуадонами. Якби насичення не було, тобто нуклон міг взаємодіяти одночасно з усіма нуклонами, то енергія зв'язку зростала б зі збільшенням А не лінійно, а квадратично, оскільки А
нуклонів ядра можна об'єднати в пари — А (А — 1) способами.
Питома енергія зв'язку мав максимум (ж 8,8 МеВ) при А«56, тобто в області заліза, і спадає до обох кінців. Максимум кривої відповідає найбільш стабільним ядрам. Найбільш легким ядрам енергетично вигідно зливатися в масивніші з виділенням термоядерної енергії. Для найбільш масивних ядер, навпаки, вигідний процес поділу на осколки з виділенням атомної енергії. Зменшення питомої енергії зв'язку при переході до масивних ядер пояснюється електростатичним відштовхуванням протонів.
Вправа 15
-
Визначити енергію зв'язку ядра атома алюмінію ізАІ27, маса якого М= 26,98153 а. о. м.
-
Визначити питому енергію зв'язку ядра атома ртуті soHg200, маса якого М = 200,02800 а. о. м.