
- •F 68. Принцип Ферма
- •§ 69. Плоске і сферичне дзеркало
- •§ 70. Повне відбивання
- •§ 71. Лінза. Формула тонкої лінзи. Збільшення лінзи
- •Предмет з відстанівід лінзи наблизили до неї в* від станьОптична сила лінзадатр. На скільки ир« щиту шіатшмлш зображення предмета?
- •Зашийка свічка знаходиться на відстанівід екрана. Де треба помістити збнрву лінзу, щоб дістати 20-кратне збільшення свічки? Якою мав бути оптична сила лінзи?
- •При відстані предмета від лінзивисота зображення
- •§ 72. Побудова зображень у лінзах
- •§ 73. Сферична і хроматична аберація
- •§ 74. Оптичні системи
- •§ 75. Око як оптична система
- •§ 7 В. Дефекти зору. Окуляри
- •§ 77. Світловий потік. Сила світла
- •Як треба змінити час експозиції під час друкування фотографії за допомогою фотозбільшувача при переході від збільшення 6x9 до збільшення 9x12?
- •§ 79. Суб'єктивні і об'єктивні характеристики випромінювання
- •§ 80. Оптичні прилади
- •§ 81. Роздільна здатність оптичних приладів
- •§ 82. Принцип відносності Ейнштейна
- •§ 83. Релятивістський закон додавання швидкостей
- •§ 84. Маса й імпульс в теорії відносності
- •§ 85. Закон взаємозв'язку маси й енергії
- •§ 87. Фотоелектричний ефект і його закони
- •§ 88. Рівняння Ейнштейна. Кванти світла
- •§ 89. Фотоелементи та їх застосування
- •§ 90. Фотон
- •§ 92. Дослід Боте
- •§ 93. Тиск світла
- •§ 94. Хімічна дія світла та її застосування
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 95. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •§ 97. Закономірності в атомному спектрі водню
- •§ 98. Квантові постулати Бора
- •§ 99. Експериментальне підтвердження
- •1 1. У чому полягала ідея досліду Франка і Герца? Який висновок можна було зробити на основі його результатів? 2. Які істотні недоліки теорії Бора?
- •§ 100. Гіпотеза де Бройля. Хвильові властивості електрона
- •§ 101. Корпускулярно-хвильовий дуалізм у природі
- •§ 102. Поняття про квантову механіку. Співвідношення неозначеностей
- •§ 103. Вимушене випромінювання. Лазери та їх застосування
- •§ 104 Поняття про нелінійну оптику
- •§ 105. Склад атомного ядра. Ізотопи. Ядерні сили
- •§ 106. Енергія зв'язку атомних ядер
- •§ 107. Спектр енергетичних станів атомного ядра. Ядерні спектри
- •§ 108. Ефект Мессбауера
- •§ 109. Радіоактивність
- •§ 110. Загадки бета-розпаду. Нейтрино
- •§ 111. Штучна радіоактивність. Позитрон
- •§ 112. Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок
- •§ 113. Закон радіоактивного розпаду
- •§ 114. Штучне перетворення атомних ядер. Відкриття нейтрона
- •§ 115. Ядерні реакції
- •Під час бомбардування ізотопу азоту нейтронами одер жується бета-радіоактивний ізотоп вуглецю Записати рівняння обох реакцій.
- •§ 116. Енергетичний вихід ядерних реакцій
- •§ 117. Поділ ядер урану
- •§ 118. Ланцюгова ядерна реакція
- •Що таке коефіцієнт розмноження нейтронів і від чого він залежить?
- •У чому труднощі практичного здійснення ланцюгової ядерної реакції? Які існують шляхи їх подолання?
- •§ 119. Ядерний реактор
- •§ 120. Атомні (ядерні) електростанції
- •§ 121. Термоядерні реакції. Токамак
- •§ 122. Одержання радіоактивних ізотопів
- •§ 123. Використання радіоактивних ізотопів у науці й техніці
- •§ 124. Поглинута доза випромінювання та її біологічна дія. Захист від випромінювань
- •§ 126. Античастинки і антиречовина
- •§ 127. Взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання
- •§ 128. Класифікація елементарних частинок
- •§ 129. Кварки
- •§ 130. Типи фізичних взаємодій у природі
- •§ 131. Закони збереження в мікросвіті
- •§ 132. Сучасна фізична картина світу
- •§ 133. Фізика і науково-технічний прогрес
§ 88. Рівняння Ейнштейна. Кванти світла
У 1905 р. А. Ейнштейн показав, що закони фотоефекту легко пояснюються, якщо припустити, що будь-яке електромагнітне випромінювання, у тому числі й світло, поширюється у просторі у вигляді окремих порцій енергії — квантів електромагнітного поля. Ці кванти інакше називаються фотонами. Енергія кожного кванта світла (фотона) дорівнює:
Е= /iv, (88.1)
де v — частота коливань в електромагнітній світловій хвилі, h — стала Планка.
Таким чином, за квантовою теорією світло є потоком фотонів, які рухаються з швидкістю світла с. В однорідному світлі з частотою v всі фотони мають однакову енергію hx. Поглинання світла полягає в тому, що фотони передають всю свою енергію атомам і молекулам речовини, тобто поглинання світла, як і його поширення, відбувається переривчасто (дискретно), окремими порціями.
Ці уявлення про поширення і поглинання світла дали можливість пояснити явище фотоефекту. Фотоефект відбувається в результаті поглинання фотонів вільними електронами металів. Кожен фотон взаємодіє лише з одним електроном (мал. 196). Внаслідок поглинання фотона електроном його енергія ftv повністю буде передана елек-
трону. Якщо ця енергія менша за роботу виходу А електрона з металу: Л\?<С.А, то фотоефект не відбувається (посилюється тепловий рух електрона). Але якщо енергія фотона hv дорівнює або більша за роботу виходу: hx*^A, то фотоефект відбувається. При цьому, якщо енергія фотона перевищує роботу виходу, то різниця між ними перетворюється в кінетичну енергію —ти2 фотоелектрона. Тоді,
згідно із законом збереження і перетворення енергії, можна записати:
hv = ±-mv2+A. (88.2)
Ця формула, запропонована у 1905 р. Ейнштейном і підтверджена потім численними експериментами, називається рівнянням Ейнштейна для фотоефекту.
Рівняння Ейнштейна дає можливість правильно пояснити всі закони фотоефекту. Збільшуючи світловий потік без зміни частоти випромінювання, ми збільшуємо число фотонів, які падають на фотокатод. Це веде до збільшення кількості вирваних електронів, а їх максимальна кінетична енергія не змінюється, оскільки кожен електрон дістає енергію не більше одного фотона. Це пояснює перший закон фотоефекту.
З формули (88.2) випливає, що —mv2=hx — A, тобто
кінетична енергія і швидкість фотоелектронів залежать лише від частоти випромінювання і з її підвищенням збільшуються. Це пояснює другий закон фотоефекту.
Зі зменшенням частоти випромінювання зменшуються кінетична енергія і швидкість електронів і при частоті світла v4, при якій енергія і швидкість електронів стануть рівними нулю, фотоефект припиняється. Частота v4 або
відповідна їй довжина хвилі /.,,= — є червоною межею фотоефекту для даної речовини. Для її обчислення треба у формулі (88.2) прийняти -irmv2=O. Тоді
(88.8)
Таким чином, червона межа фотоефекту залежить лише від роботи виходу, тобто від хімічної природи металу і стану його поверхні. При менших частотах v < v4 (або Я>ач) енергії одного фотона не достатньо для виконання роботи виходу і фотоефект не відбувається. Так пояснюється третій закон фотоефекту.
Рівняння Ейнштейна дає можливість знайти значення сталої Планка. Для цього треба знайти частоту світла v, роботу виходу А і виміряти кінетичну енергію вирваних електронів. Такі вимірювання і розрахунки дають значення h, яке збігається з одержаними під час вивчення інших фізичних явищ. Тим самим підтверджується правильність рівняння Ейнштейна для фотоефекту та ідей про квантовий характер взаємодії світла з електронами при фотоефекті.
? 1. У чому суть квантових уявлень про поширення і поглинання світла? 2. Записати і пояснити рівняння Ейнштейна для фотоефекту.
-
Пояснити закони фотоефекту з точки зору квантової теорії світла.
-
Чому при частотах, менших за червону межу, фотоефект не спо стерігається?