3) Застосування спеціальних термінів:

• “негайна поставка” (терміни “якомога швидше”, “без затримки”, “товар в наявності на місці”,”зі складу” застосовуються рідко) – протягом певної (від 1 до 14 ) кількості днів з моменту укладання угоди. Ці терміни використовуються, коли проміжок часу між підписанням та його виконанням незначний (що зустрічається при продажу продукції з виставок, ярмарок, зі складу, при торгівлі між сусідніми країнами, якщо товар є вже в наяв­ності у розпорядженні продавця у місці виконання постав­ки або доступний для придбання перепродавцем); за умови “якомога швидше” продавець зобов’язаний вжити усіх заходів для поставки товару у найкоротший термін;

• зазначення кількості днів, тижнів, місяців, рахунок яких починається з моменту здійснення однією з сторін (або обидвома сторонами) передбаченої у контракті дії з виконання обумовленого обов’язку. Наприклад, “протя­гом шести місяців з дня отримання продавцем повідом­лення покупця (замовника) про затвердження ним креслень,” або “через 10–12 тижнів після поставки по­передньої партії”;

• іноді контрагенти взагалі не встановлюють точно строку, після якого закінчується право поставки або прийняття товару, а визначають цей строк узгодженими умовами: “після збирання врожаю”, “протягом літа”, “після від­криття навігації”, “у міру нагромадження партії не менше _______”.

Якщо у контракті інакше не обумовлено, строк, протягом якого товар повинен бути доставлений відповідно до вказаних умов, визначається звичаями та практикою, що склалися у певній галузі торгівлі. Крім того, покупцю може бути надано право вимагати передавання йому товару у будь-який час протягом тривалого періоду (звичайно декілька тижнів або навіть місяців) з попереджен­ням продавця за декілька днів або тижнів про своє бажання прийняти товар. Цей спосіб невигідний продавцю, але вигідний покупцю; він потребує додаткових поступок з боку покупця, і тому використовується у практиці торгівлі дуже рідко.

4.7. Умови платежу

Цей розділ містить визначення:

• валюти платежу;

• курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

• виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар;

• переліку товаророзпорядчих документів;

• заходів проти необгрунтованої затримки платежу або ін­ших порушень.

При виборі умов платежу враховують такі фактори: 1) ха­рак­тер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон’юнк­тура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні); 3) торгові звичаї (кредит, готівка тощо); 4) наявність міжурядових платіжних угод; 5) норми національного валютного контролю країн-контрагентів; 6) одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інка­со, акредитив), що склалися у банківській практиці.

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюється його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками.

У цьому розділі увага акцентується на фінансових розрахун­ках та забезпеченні зовнішньоекономічних відносин у межах операційної діяльності підприємств, пов’язаних насамперед із зов­ніш­ньою торгівлею (експорт, імпорт), виробничою кооперацією, лі­зингом тощо.