4.1. Предмет контракту

Цей розділ є головним, оскільки залежно від предмета ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовується, звичаї, проформа тексту. У цьому розділі зазначається:

• описання предмета контракту;

• назва об’єкта угоди (товару);

• характеристика об’єкта угоди (товару).

Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки (БУП).

Предметом контракту може бути продаж або поставка това­ру, надання послуг, передавання технології тощо, тобто вид зов­нішньо­торгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).

Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у між­народ­ній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.

Доволі часто назву товару, кількість вказують у положеннях-специфікаціях до контракту. Наприклад, специфікація з поставки облад­нання повинна містити такі відомості щодо кожної назви товару, про що вказується в розділі “предмет контракту”: кількість, асортимент, ціна, хто здійснює оплату, технічні умови, дата достав­ки, спосіб транс­портування, порядок отримання сертифікату безпеки на товар (у разі його необхідності), а також вид упаковки і необ­хідність прикла­дання до товару ярликів, інструкції з експлуатації, технічних паспортів, необхід­ність комплекту запасних частин. Спе­ци­фікацію підписують сторони і вона є невід’ємною частиною контракту.

4.2. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)

Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю “Ціна та кількість” або “Предмет та кількість”. Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість то­вару, сторони повинні узгоджувати:

• одиниці вимірювання кількості;

• порядок визначення кількості;

• систему мір та ваги;

• застереження “близько” та “за опціоном”;

• чи входять тара та упакування у кількість товару;

• які організації визначають кількість товару;

• якими документами засвідчується кількість товару.

Кількість товару вказується у характерних для нього одини­цях вимірювання, прийнятих у міжнародній торгівлі для цього това­ру. Наприклад, кількість машин та обладнання, товарів трива­лого користування та предметів споживання вказується у штуках, комплек­тах, парах, а розмір поставки визначається кількістю штук, комплектів, пар, що входять у ту чи іншу партію. При продажу зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів зви­чайно для визначення кількості використовують міри ваги (фунт, довга тонна, центнер, пікуль, бушель, кілограм), вибір яких залежить від товарної біржі чи ринку, на яких котирується певний товар. У торгівлі лісоматеріалами використовуються міри довжини та міри об’єму (м, ярд, фут, куб. м, куб. ярд, куб. фут, реєстр. тощо); у торгівлі нафтопродуктами застосовуються як міри ваги, так і об’єму (кг, амер.галони, барелі). При продажу бавовни основною одиницею вимірювання кількості є вага (фунт, кантар, канді, ароба), але розмір поставок виражається кількістю кіп певної середньої ваги. У тор­гівлі деякими іншими товарами (ртуть, сірники, кава, чай) одиницею ви­мірювання є кількість товару, що міститься у певній упаковці – бутелі, коробці, мішку, ящику.

У цьому розділі контракту часто зазначається, які організації визначають кількість товару та якими документами вона засвід­чується. Кількість товару може вказуватися як в основному тексті контракту, так і в додатку чи додатках до нього, які мають бути невід’ємною частиною контракту.