Савченко Л. Г._Російсько-український словник словосполучень. Труднощі перекладу

дро

81

душ

дровяной сарай дров’яний сарай,

дружный коллектив дружний

-я; -єм

колектив, -у; -ом

дрожательный паралич тремтючий

друзья по переписке друзі через

параліч, -у; -ем

листування

дрожательный рефлекс тремтливий

дубильное вещество дубильна

рефлекс, -у; -ом

речовина, -и; -ою

дрожать за свою шкуру тремтіти за

дубильное производство чинбарне

свою шкуру

виробництво, -а; -ом

дрожать над каждой копейкой тру-

дубленые кожи вичинені шкури,

ситися над кожною копійкою

-ур; -ами

дрожать от холода тремтіти від

дурак на дураке лише дурні

холоду

дурака валять дурника клеїти

дрожащая земля земля, що двиг-

дурная молва поговір, -вору; -вором

тить

дурная слава недобра слава, -и; -ою

дрожащая рука тремтяча рука,

дурно поступать зле чинити

-и; -ою

дурно становиться млосно ставати

дрожащая слеза сльоза, що бри-

дурное расположение духа поганий

нить

настрій, -рою; -роєм

дрожащее пламя свечи полум’я

дурной вкус поганий смак, -у, -ом

свічки, яке миготить

дурной глаз лихе око, -а; -ом

дрожащие стекла в окнах шибки,

дурной поступок недобрий учинок,

що бряжчать

-нку; -нком

дрожащий голос тремтячий голос,

дурной признак погана ознака,

-у; -ом

-и; -ою

дрожь в голосе тремтіння в голосі

дурные манеры кепські манери,

друг за друга один за одного

-ер; -ами

друг за другом один за одним

дурные наклонности погані звички,

друг о друге один про одного

-чок; -ами

другими словами інакше кажучи

дурные примеры погані приклади,

другое дело інша річ, речі; річчю

-ів; -ами

другое петь іншої співати

дурь курить дур курити

другой бок другий бік, боку; боком

дурь молодая дурощі молоді

другой разговор інша річ, речі;

дух боевой дух бойовий

річчю

дух времени дух часу

другой человек інша людина,

дух захватывать дихання перехо-

-и; -ою

плювати

дружба врозь у девочек глек розби-

дух переводить віддихуватися

ли дівчатка

дух противоречия дух сперечання

дружеская связь дружній зв’язок,

дух теплый дух теплий

-зку; -зком

духовная пища духовний хліб, -а; -ом

дружеские излияния виявлення

духовное завещание духівниця,

дружніх почуттів

-і; -ею

дружеские речи дружні розмови,

духовный отец духівник, -а; -ом

-ов; -ами

душа в душу жить душа в душу

дружеский тон приязний тон,

жити

тону; тоном

душа в пятки душа в п’яти

дружественная страна дружня кра-

душа вон от страха душа геть зі

їна, -и; -ою

страху

душ

82

дяд

душа истосковавшаяся душа стліла

душное помещение задушливе при-

душа моя! серденько моє!

міщення, -я; -ям

душа нараспашку душа щира

дыбом вставать диба ставати

душа не на месте душа не на місці

дымовая завеса димова заслона,

душа общества душа товариства

-и; -ою

душевная пустота душевна порож-

дымовая шашка димова шашка,

неча, -і; -ею

-и; -ою

душевная теплота душевне тепло,

дымчатый кварц димчастий кварц,

-а; -ом

-у; -ом

душевная тревога душевна триво-

дырокол офисный дірокол офісний

га, -и; -ою

дырявая голова дірява голова,

душевно вам преданный щиро до

-и; -ою

вас прихильний

дыхание весны подих весни

душевное равновесие душевна рів-

дыхание затаивать подих затамо-

новага, -и; -ою

вувати

душевные болезни душевні хворо-

дыхание искусственное дихання

би, -об; -ами

штучне

душевный недуг душевна недуга,

дыхательная гимнастика дихальна

-и; -ою

гімнастика, -и; -ою

душевный человек щиросерда

дыхательные пути дихальні шляхи,

людина, -и;-ою

-ів; -ами

душераздирающая сцена жахлива

дышать злобой дихати вогнем

сцена, -и; -ою

дышать полной грудью дихати на

души не чаять душі не чути

повні груди

душистый горошек запашний горо-

дьявольски уставший страшенно

шок, -шку; -шком

втомлений

душистый луг запашні луки, лук;

дьявольский план диявольський

луками

план, -у; -ом

душить в объятиях душити в обіймах

дядя родной дядько рідний

Евр

83

еже

Еврейская автономия Єврейська

единообразные формы учета одна-

автономія,­ -ї; -єю

кові форми обліку

европейские страны європейські

единственно возможный способ

країни, -їн; -ами

єдино можливий спосіб, -собу;

египетская казнь єгипетська кара,

-собом

-и; -ою

единственное число однина, -и; -ою

египетская тьма єгипетська пітьма,

единственный в своем роде свого

-и; -ою

роду єдиний

египетский труд єгипетська праця,

единственный раз єдиний раз, -у; -ом

-і; -ею

единственный сын єдиний син, -а; -ом

его величество случай його велич-

единство взглядов спільність

ність випадок, -дку; -дком

поглядів

едва ли интересный навряд чи

единство противоположностей

цікавий

єдність протилежностей

едва лишь рассвело як тільки роз-

единый налог єдиний податок,

виднілось

-тку, -тком

едва уловимый аромат ледь відчут-

единый фронт єдиний фронт, -у; -ом

ні пахощі, -ів; -ами

едкая ирония дошкульна іронія,

едва успевать ледве встигати

-ї; -єю

единая цель єдина мета, -и; -ою

едкий дым їдкий дим, -у; -ом

единица измерения одиниця вимі-

едкое замечание ущипливе заува-

рювання

ження, -я; -ям

единица хранения одиниця зберігання

еж ушастый їжак вухатий

единовременное пособие одноразо-

ежевечерние прогулки прогулянки

ва допомога, -и; -ою

щовечора

единогласное избрание одноголос-

ежегодный отпуск щорічна від-

не обрання, -я; -ям

пустка, -и; -ою

единогласное мнение одностайна

ежедневное присутствие щоденна

думка, -и; -ою

присутність, -ості; -істю

единогласное решение одноголосна

ежедневные заботы повсякденні

ухвала, -и; -ою

клопоти, -ів; -ами

единодушное пожелание одностай-

ежемесячное пособие щомісячна

не побажання, -я; -ям

допомога, -и; -ою

единое информационное простран-

ежемесячный взнос щомісячний

ство єдиний інформаційний

внесок, -ску; -ском

простір, -тору; -тором

ежемесячный журнал щомісячник,

единожды в жизни раз у житті

-а; -ом

единоличное мнение одноособова

еженедельный журнал щотижне-

думка, -и; -ою

вик, -а; -ом

единоличное хозяйство одноосібне

еженедельный отчет щотижневий

господарство, -а; -ом

звіт, -у; -ом

еже

84

ест

ежесуточное потребление воды

ерунды наговорить дурниць наго-

щодобове споживання води

ворити

ежиться от холода щулитися від

ерш полосатый йорж смугастий

холоду

если бы еще ще коли б

ездить по гостям їздити у гості

если вас не затруднит! якщо вам

ездить по дороге їздити дорогою

не важко!

ездовая дорога проїжджа дорога,

если можно так выразиться якщо

-и; -ою

можна так висловитися

ездовые собаки їздові собаки,

если позволит время якщо буде коли

-ак; -ами

если таковые имеются якщо такі є

еле двигать ногами ледве перестав-

если уж на то пошло коли вже на

ляти ноги

те пішло

еле доходить насилу доходити

естественная история природнича

еле ноги носят насилу ноги носять

історія, -ї; -єю

еле ноги уносить ледве ноги

естественная убыль природні

виносити

втрати, -ат; -ами

еле ощутимый ледь відчутний

естественное воспроизводство при-

еле передвигаться ледве пересову-

родне відтворення, -я; -ям

ватися

естественное дело природна річ,

еле-еле душа в теле тільки живий

речі; річчю

та теплий

естественные богатства при-

еле-еле сводить концы с концами

родні багатства, багатств;

ледве зводити кінці з кінцями

багатствами

еле-еле терпеть ледве-ледве

естественные границы природні

терпіти

межі, меж; межами

елейные речи улеслива розмова,

естественные науки природничі

-и; -ою

науки, наук; науками

елико возможно наскільки можливо

естественный вывод природний

елка новогодняя ялинка новорічна

висновок, -вку; -вком

елки-палки, как обидно! чорт заби-

естественный отбор природний

рай, яка прикрість!

добір, добору; добором

еловая голова дурна голова,

естественный порядок вещей при-

-и; -ою

родний порядок речей

елочные насаждения ялинові наса-

естественный рубеж природний

дження, -ень; -ями

рубіж, рубежу; рубежем

елочные украшения ялинкові при-

естественный цвет лица натураль-

краси, -ас; -ами

ний колір обличчя

емкая фраза містка фраза, -и; -ою

естественным образом природно

емкий сосуд містка посудина, -и; -ою

есть глазами їсти очима

емкость конденсатора ємність кон-

есть досыта їсти досхочу

денсатора

есть основание думать є підстава

емкость рынка місткість ринку

гадати

емкость с водой посудина з водою

есть от чего в отчаянье прийти!

емкость сосуда 10 л місткість

є з чого удатися у відчай!

посудини 10 л

есть поедом їсти поїдом

ерошить волосы куйовдити волосся

есть так, что за ушами трещит

ерунда на постном масле дурниця,

уминати, аж за вухами лящить

-і; -ею

есть такое дело! так!

жаб

86

жгу

жаба камышовая ропуха очеретяна

жариться на солнце пектися на

жадный сосед жадібний сусід, -а; -ом

сонці

жажда денег жадоба до грошей

жаркие страны жаркі країни,

жажда жизни жадоба життя

-їн; -ами

жажда знаний жадоба знань

жаркие угли гаряче вугілля, -я; -ям

жажда мучительная спрага нестерпна

жаркий бой запеклий бій, бою;

жажда славы прагнення до слави

боєм

жалеть деньги шкодувати грошей

жаркий поцелуй палкий поцілунок,

жалеть здоровье берегти здоров’я

-нку; -нком

жалеть о потерянном времени жал-

жаркий пояс жаркий пояс, -у; -ом

кувати про втрачений час

жаркий спор палка суперечка,

жалкая одежда злиденний одяг,

-и; -ою

-у; -ом

жаркое из говядины печеня з яло-

жалкие гроши мізерні копійки,

вичини

-йок; -ами

жаркое лето спекотне літо, -а; -ом

жалкие слова жалісні слова, слів;

жаровыносливые растения жарови-

словами

тривалі рослини, -ин; -ами

жалкий вид жалюгідний вигляд,

жаротрубный котел жаротрубний

-у; -ом

казан, -а; -ом

жалкий плач жалісний плач,

жатва богатая жнива багаті

-у; -ем

жатвенная машина жниварка, -и; -ою

жалко до слез аж плач бере

жатвенная пора жнива, жнив;

жалко смотреть жаль бере диви­

жнивами

тися

жать руку тиснути руку

жалкое зрелище жалюгідне видо-

жаться к стене тулитися до стіни

вище, -а; -ем

жаться от холода щулитися від

жалкое подобие жалюгідна подо-

холоду

ба, -и; -ою

жгучая боль пекучий біль, болю;

жалкое существование животіння,

болем

-я; -ям

жгучая крапива жалка кропива,

жалобная книга книга скарг

-и; -ою

жалобная песня жалібна пісня,

жгучая потребность нагальна по-

-і; -ею

треба, -и; -ою

жаловаться в суд скаржитися до

жгучее солнце палюче сонце, -я; -ем

суду

жгучие слезы палкі сльози, сліз;

жаловаться на судьбу нарікати на

слізьми

долю

жгучий брюнет жагучий брюнет,

жалостливый взгляд жалісливий

-а; -ом

погляд, -у; -ом

жгучий вопрос болюче питання, -я; -ям

жаль время тратить шкода часу

жгучий стыд пекучий сором, -у; -ом

жара полуденная спека полуднева

жгучий холод лютий холод, -у; -ом

жда

87

жес

ждать врача чекати на лікаря

железнодорожный узел залізнич-

ждать не дождаться чекати не

ний вузол, вузла; вузлом

дочекатися

железобетонные конструкции залі-

ждать у моря погоды чекати коло

зобетонні конструкції, -ій; -ями

моря погоди

железоуглеродные сплавы залізову-

жди беды! начувайся!

глецеві сплави, -ів; -ами

жевательная резинка жувальна

желтая пресса жовта преса, -и; -ою

гумка, -и; -ою

желторотый птенец жовтороте пта-

жевать жвачку (о животных)

шеня, -яти; -ям

ремиґати

желтуха хроническая жовтяниця

жевать жвачку (о людях) жувати

хронічна

жуйку

желудок больной шлунок хворий

жевать мочало жувати клоччя

желчный характер жовчна вдача,

жезл волшебный паличка чарівна

-і; -ею

жезл милицейский жезл міліцей-

жемчужная раковина перлова муш-

ський

ля, -і; -ею

желание удовлетворять бажання

жена верная дружина віддана

задовольняти

женатый мужчина одружений чо-

желанная весть жадана звістка,

ловік, -а; -ом

-и; -ою

женатый на моей сестре одруже-

желанный успех бажаний успіх,

ний із моєю сестрою

-у; -ом

женить сына одружувати сина

желательное решение бажане

жениться на деньгах одружитися

рішення, -я; -ям

з грошима

желать добра бажати добра

жених на свадьбе молодий на ве-

желать познакомиться хотіти

сіллі

познайомитися

жених сестры наречений сестри

желать счастья бажати щастя

женская логика жіноча логіка,

желаю всего хорошего! на все добре!

-и; -ою

желаю всех благ! зичу всього най-

женский пол жіноча стать, -і;

кращого!

-ттю

желаю здравствовать! бувайте здо-

женский род жіночий рід, роду; ро-

рові!

дом

железная дорога залізниця, -і; -ею

женственная натура жіночна нату-

железнодорожная магистраль заліз-

ра, -и; -ою

нична магістраль, -і; -ллю

женщина легкого поведения жінка

железнодорожная сеть залізнична

легкої поведінки

мережа, -і; -ею

жертвовать собой ради других

железнодорожное направление

жертвувати собою заради інших

залізничний напрям, -у; -ом

жестами объясняться на мигах по-

железнодорожный билет залізнич-

казувати

ний квиток, -тка; -тком

жесткая вода тверда вода, -и; -ою

железнодорожный переезд заліз-

жесткая кожа шкарубка шкіра,

ничний переїзд, -у; -ом

-и; -ою

железнодорожный путь залізнична

жесткая конструкция жорстка кон-

колія, -ї; -єю

струкція, -ї; -єю

железнодорожный служащий заліз-

жесткая ткань цупка тканина, -и; -ою

ничник, -а; -ом

жесткая трава шорстка трава, -и; -ою